Висновок документа
Фіскали нарешті вирішили, як звітувати за викиди СО2 у випадку, коли стаціонарні джерела забруднення знаходяться на територіях, які підконтрольні різним податковим
З початку 2019 року екоподаток за викиди двоокису вуглецю (СО2) сплачують, тільки коли обсяг його викидів перевищує 500 т на рік за всіма наявними джерелами забруднення. У випадку перевищення цього обсягу суб’єкт, починаючи з кварталу, в якому це сталося, декларує суму податку. Деталі — у «Податки & бухоблік», 2020, № 74, с. 11.
Враховуючи це, а також той факт, що декларацію з екоподатку подають за місцем знаходження джерел забруднення, у платників постійно виникає запитання: як правильно задекларувати податкові зобов’язання?
Фіскали ще у 2019 році (БЗ 117.05) пояснили, як звітувати у випадку, коли у суб’єкта всі джерела забруднення знаходяться на території, підконтрольній одній податковій.
Нарахувати екоподаток за викиди СО2 слід у окремому додатку 1. Цей додаток подається разом із декларацією до тієї податкової, де знаходяться джерела забруднення.
Якщо нараховується екоподаток за викиди СО2 за декілька джерел, які знаходяться на території, підконтрольній одній податковій (різні коди КОАТУУ), то слід ще й розписати у полі 6 декларації, з якою подається додаток 1 за викиди СО2, окремими рядками інформацію про фактичні викиди СО2 відповідними джерелами забруднення (за кожним кодом КОАТУУ) з початку року (в тому числі за звітний квартал).
Як звітувати, якщо суб’єкт має джерела забруднення, розміщені на територіях, підконтрольних декільком податковим, фіскали пояснили нещодавно (за традицією — після закінчення звітної кампанії). Робити це слід було так:
1) подати по додатку 1 з нарахованим екоподатком за викиди СО2 в кожну окрему податкову;
2) в цих додатках нарахувати податок за викиди СО2 від усіх джерел, що знаходяться на певній території;
3) самостійно розподілити обсяг нарахованого податку між різними додатками 1 і деклараціями за квартал, в якому перевищено 500 т, за принципом, який має бути зафіксований у розпорядчому документі суб’єкта.
Тобто фіскали дали платникам екоподатку шанс самостійно визначити, який розмір екоподатку за викиди СО2 показати в якій декларації і додатку 1.
А що робити, коли суб’єкт нарахував екоподаток за перехідний квартал тільки в одному додатку 1, який подали тільки в одну податкову? В іншу такий додаток він не подавав, хоча додаток 1 за викиди інших речовин було подано.
На наш погляд, є два варіанти розвитку подій:
— уточнитися, а саме зменшити зобов’язання в додатку 1 з викидами СО2, який було подано в одну податкову, і донарахувати зобов’язання, подавши уточнюючу декларації з додатком 1 у ту податкову, куди його не подавали;
— лишити все як є. При цьому про якусь помилку через заниження екоподатку за викиди СО2 все одно не може бути й мови. Адже, по-перше, затвердженого порядку його розрахунку і декларування все одно немає, а консультація, що коментується, — всього лише рекомендації фіскалів. А по-друге, такий податок зараховується до загального фонду держбюджету, тож звинуватити вас у недоплаті у місцеві бюджети за місцем розташування джерел забруднення фіскали теж не зможуть.
За інші квартали податок слід нараховувати у окремих додатках 1, поданих у різні податкові, опираючись на фактично здійснені викиди СО2.
