* Калібрувальний — максимально точний об’єм ємності, резервуару.
Підстави і анулювання
Підстава. Відповідно до ст. 3 та 15 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (далі — Закон № 481) ліцензія на право зберігання пального та інші види «пальних» ліцензій (на виробництво і торгівлю) анулюються шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема: встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Таким чином, на підставі акта перевірки (як правило, фактичної) з питань ліцензування операцій з пальним певний податковий орган (обласний або м. Києва) повинен видати письмове розпорядження про анулювання ліцензії на зберігання пального.
Момент анулювання. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним госпсуб’єктом, який діє через своє постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання. Тобто
ліцензія анулюється не датою складання фіскалами акта перевірки чи згаданого розпорядження, а датою (точніше — моментом) одержання цього розпорядження госпсуб’єктом
Цей нюанс важливий (детальніше читайте наприкінці), тому що штраф за зберігання пального без ліцензії чималий — пів мільйона грн!
Нікчемність підстави. Отже, в даному випадку фіскали, оперуючи тим фактом, що в документах (та ліцензії) зазначені паспортні, а не калібрувальні об’єми ємностей, намагаються зробити підставою для анулювання ліцензії встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. Нам здається, що це причіпки фіскалів — адже паспортні об’єми ємностей/резервуарів зазвичай від калібрувальних відрізняються на невеличкі відсотки.
Отже, тут постає загальне питання: а як оцінювати недостовірність відомостей для цілей анулювання ліцензій? Тобто, чи є конкретні відомості недостовірними? Закон № 481 універсальної відповіді не дає.
Але у даному випадку можна ставити питання й так, що недостовірності не було взагалі. Тобто — зазначення в документах паспортного об’єму ємностей не є поданням недостовірних даних! І хоча калібрувальний об’єм зазвичай більш точний за паспортний (якщо не дорівнює йому), але в нормативах ніде не вказано про заборону зазначення у документах, що подаються для отримання ліцензії, місткості резервуарів/ємностей виходячи з паспортного об’єму. Як нема в них і чіткої вимоги вказувати саме калібрувальний об’єм.
Тут можна за аналогією послатися на норму п.п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону про ліцензування**, де є конкретика щодо порушеного питання. Зокрема, в цій нормі зазначено, що виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих госпсуб’єктом до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними у підтвердних документах та фактичним станом цього госпсуб’єкта на момент подання документів.
** Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII.
Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких госпсуб’єктом не могла бути для нього завідомо неналежною
Але тут є проблема у співвідношенні норм Закону № 481 із Законом про ліцензування, однак податківці у своїй типовій формі заяви на отримання алко-тютюнових ліцензій (у п. 13) цитують саме цю норму із Закону про ліцензування, тож варто в подібних ситуаціях на неї послатися! (Про всі ці проблеми читайте далі.)
Щоб продовжити наші вишукування, припустимо, що формальний привід для анулювання*** тут начебто є — якщо вважати, що в документах треба було наводити більш точні калібрувальні об’єми (хоча ми з цим і не згодні). Щоб нам конкретніше аналізувати цю ситуацію далі, розподілимо її на 2 варіанти — в залежності від виду ліцензії на зберігання пального.
*** До речі, при анулюванні зайві кошти, сплачені за ліцензію, з бюджету не повертають (БЗ 113.04).
«Ліцензія-лайт»
Це, нагадаємо, такий собі «полегшений» варіант ліцензії. За наявності такого виду ліцензії можна зберігати пальне тільки для власних потреб чи переробки (без реалізації пального чи зберігання чужого). Для отримання такого виду ліцензії згідно зі ст. 15 Закону № 481 достатньо надати фіскалам лише заяву із зазначенням в ній про використання пального виключно для потреб власного споживання чи переробки, загальної місткості резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання, та їх фактичного місцезнаходження. Звісно, якщо ця загальна місткість розраховувалась виходячи з паспортних, а не калібрувальних об’ємів, то буде невелике відхилення від надточного загального об’єму.
Але підставою для анулювання ліцензії буквально є подання заявником недостовірних даних у документах (!), поданих разом із заявою. Тому
у випадку з «ліцензією-лайт» формально за цією підставою фіскали взагалі не мають права анулювати ліцензію, адже документи із заявою не подаються
Відповідно ніяких даних, у т. ч. недостовірних, коли документи відсутні, взагалі не може бути. А тому будь-які помилки у показнику загальної місткості резервуарів та ємностей (чи в якомусь іншому), який зазначається в самій заяві, формально не можуть бути підставою для анулювання ліцензії.
Однак якщо ліцензію фіскали таки анулюють, і справа дійде до суду, у нас немає повної впевненості, що судді будуть дотримуватись цього формального підходу...
Тому тут, мабуть, краще не ставати в «формальну позу», а спробувати переконати фіскалів, що вами не порушено ніяких норм. Тобто — зазначення в заяві загальної місткості виходячи з паспортного об’єму ємностей не є поданням недостовірних даних (див. аргументи вище)! Але ж, як ми зазначали, нормативи не забороняють розраховувати загальну місткість резервуарів виходячи з паспортного об’єму. До речі, на практиці такі «дрібниці» (що є ще якийсь об’єм, окрім паспортного) часто-густо взагалі можуть бути невідомі тим працівникам, що заповнюють і подають заяви на отримання «ліцензій-лайт»…
«Повноцінна» ліцензія
Що стосується «повноцінної» ліцензії на право зберігання пального (яка дає право і на зберігання чужого пального, і на реалізацію), то тут справи трохи гірші. Адже згідно зі ст. 15 Закону № 481 для одержання такої ліцензії госпсуб’єкт разом із заявою повинен надавати відповідні документи щодо кожного резервуара/ємності, в яких зберігається пальне. Це або акт введення чи готовності об’єкта до експлуатації, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.
Тобто, якщо в таких документах, що подавались фіскалам разом із заявою, було вказано некоректний об’єм одного чи кількох резервуарів/ємностей для зберігання пального, то тут вже точно у фіскалів буде підстава для анулювання ліцензії. Але, знов-таки, відмітимо, що паспортний об’єм спірно вважати некоректним, та й нормативні документи не містять вимоги стосовно зазначення у згаданих актах чи подібних документах саме калібрувального об’єму. Тому і тут намагайтеся переконати фіскалів, що такі дані не є недостовірними.Якщо ж ліцензію вони все-таки анулюють — читайте далі.
Якщо анулюють, як швидко мають видати нову
Отже, якщо ліцензію анулюють і госпсуб’єкт для одержання нової ліцензії надасть фіскалам документи вже з повністю достовірними даними, коли йому повинні видати нову ліцензію?
Проблема в тому, що Законом № 481 та виданими «під» цей Закон нормативами не встановлені спеціальні механізм і строки видачі нової ліцензії у випадках анулювання фіскалами ліцензії, однак є загальні норми. Водночас у Законі про ліцензування ці речі встановлені. І тут постає питання співвідношення норм спеціального «алко-тютюно-пального» Закону № 481 із загальним Законом про ліцензування.
Адже згідно з ч. 20 ст. 16 Закону про ліцензування у разі анулювання ліцензії, зокрема з причини недостовірності даних у документах, поданих разом із заявою, госпсуб’єкт заяву на отримання нової ліцензії може подати не раніше ніж через один рік (!) з дня набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії****.
**** Зазначимо, що ця норма ще й обіцяє адмінсанкції до відповідальних осіб у разі анулювання ліцензії з такої причини.
Але чи застосовна (за аналогією чи ще якимось іншим чином) ця норма до ліцензійних сфер, які регулює Закон № 481?
Гадалося б, відповідь відома і вона негативна. Але… Відкриваємо єдиний зразок заяви для отримання алкогольних/тютюнових ліцензій, доведений розпорядженням ДФСУ від 28.02.2018 р. № 18-р, і знаходимо у п. 13 цього зразка текст про те, що майбутній ліцензіат ознайомлений з вимогами ст. 13 Закону України про ліцензування, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є виявлення недостовірних даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії»*****.
***** І в рекомендаціях по заповненню заяви фіскали пишуть, що навпроти вказаного пункту треба ставити «галочку» після ознайомлення із Законом про ліцензування (kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/341427.html).
До чого тут це — нам незрозуміло, може, просто з метою залякування? Адже у п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону про ліцензування чітко визначено, що дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону № 481 (ср. ).
Таким чином, пункт 13 зразка заяви суперечить цій нормі.
До речі, ми більше не знайшли у фіскалів яких-небудь згадувань того, що в подібних нашому (і в інших) випадках, підпадаючих саме під дію Закону № 481, мають також застосовуватись (або вважаються переважними) якісь норми Закону про ліцензування.
В той же час зазначимо, що нам відомий один випадок, коли судді ВС, розглядаючи справу, пов’язану з алко-ліцензією (які теж «підпорядковані» Закону № 481), посилались на норми Закону про ліцензування. Але в тому випадку судді вдалися до такого з метою розв’язування питань, належним чином не врегульованих у Законі № 481******...
****** Див. постанову ВС від 03.03.2020 р. № К/9901/526/20, справа № 806/3320/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/87963157).
Однак вважаємо, що у нашому випадку норми Закону про ліцензування незастосовні (згідно з п. 3 ч. 2 ст. 2 цього Закону) і це питання вирішує загальна норма ст. 15 Закону № 481!
Тобто тут фіскали повинні видати нову ліцензію на право зберігання пального (або відмовити у видачі) не через рік, а у загальний термін, який визначено у ст. 15 Закону № 481: не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Що робити, коли стару анульовано, а нової ще нема
Якщо ліцензію(ї) на зберігання пального в цьому, або в інших випадках буде фіскалами анульовано або призупинено, будьте дуже обережні!
Адже зберігання пального без ліцензії є порушенням Закону № 481, яке тягне за собою штраф на пів мільйона (!) грн, передбачений ст. 17 цього Закону.
Ще раз нагадаємо, що ліцензія вважається анульованою у момент одержання госпсуб’єктом розпорядження фіскалів щодо її анулювання. Тому до цього моменту
дуже рекомендуємо випорожнити всі наявні у вас ємності для зберігання пального, які знаходяться в місцях, зазначених в ліцензії(ях), що анулюється (або в інших місцях, на які не отримано ліцензій)
Злийте по максимуму (!) пальне в баки усієї своєї техніки, аби не вляпатись у штрафну халепу. Решту можна віддати на зберігання якомусь платнику акцизу, що має повноцінну ліцензію на зберігання. Але таке передавання пального на зберігання безпроблемне, якщо ви зареєстровані платником пального акцизу. Якщо ж ні, то можливі проблеми з фіскалами, адже вони таку передачу вважають реалізацією пального (БЗ 114.1.1). Якщо будете ховати пальне десь у себе (на кшталт в «підпільних» резервуарах/ємностях), пам’ятайте, що ці залишки пального фіскали можуть у вас «вирахувати» через дані бухобліку і первинні документи. Тому будьте з цим особливо пильні.
Адже фіскали підступні — можуть одразу після анулювання заявитися до вас з фактичною перевіркою з цих питань і виставити «ульотний» рахунок за безліцензійне зберігання.
Про такі («проміжні») проблеми повинні пам’ятати й ті госпсуб’єкти, яким будуть анульовувати ліцензії на торгівлю пальним або на його виробництво. Адже наявність таких ліцензій звільняє від отримання окремих ліцензій на зберігання пального. А тому у разі анулювання таких ліцензій одразу загрожуватиме штраф за безліцензійне зберігання пального…
Епілог
Якщо ви раніше не надто звертали на такі дрібнички уваги, то тепер поставтеся серйозно до відомостей у документах, які надаються фіскалам. У разі, якщо у вас не збігаються паспортний і калібрувальний об’єми, краще зазначайте у документах (та/або заяві) обидва види об’єму ємностей/резервуарів для зберігання пального.
Не чекайте на перевірку, а завчасно ще раз пересвідчіться в тому, що всі відомості, які вже надані фіскалам, є достовірними, і буде вам щастя. А якщо є недостовірності чи сумніви, то краще заздалегідь офіційно замініть документи з некоректними (чи підозрілими) відомостями.
Ну і ще раз зазначимо, що низка порушених в цьому матеріалі проблем (стосовно недостовірності даних, механізму анулювання та строків видачі нових ліцензій) стосуються не тільки ліцензій на право зберігання пального, а й інших видів ліцензій, які «підпорядковані» Закону № 481.
