На наш погляд, помилка в декларації не повинна позбавляти платника права на ПК. А уточненку фіскали, напевно, приймуть тільки у тому випадку, якщо ви встигнете її подати до того, як буде складений акт перевірки. Хоча суди вважають, що уточнитися можна й після акта (але до ППР). Пояснимо детальніше.
Ви, напевно, пам’ятаєте, що в акті перевірки повинні зазначатися як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов’язань (п. 86.10 ПКУ). І результати камеральної перевірки теж оформляють з урахуванням цієї вимоги (п. 76.2 ПКУ). Отже, при проведенні будь-яких (у тому числі й камеральних) перевірок податківці повинні виявляти як занижуючі, так і завищуючі помилки. Тобто в теорії, виявивши помилку в ІПН під час проведення перевірки, вони повинні були:
— зняти помилковий ПК, відображений у додатку Д5 декларації з ПДВ;
— нарахувати ПК за правильним ІПН постачальника згідно з ПН.
Але це теорія. Не секрет, що на практиці завищуючих помилок податківці зазвичай узагалі не помічають. Причому навіть під час проведення документальних перевірок. Що вже говорити про перевірки камеральні, які проводяться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника, і даних СЕА ПДВ (а також СЕА реалізації пального і спирту етилового), — без безпосереднього контакту з платником і без доступу до його первинних документів. Проте такі дії фіскалів неправомірні. Знімати ПК через звичайну помилку в декларації вони не повинні.
Згідно з п. 198.6 ПКУ не належать до ПК суми податку, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН. А ось про помилки в декларації тут не йдеться. Тому ми переконані:
помилка в декларації не може позбавляти платника права на ПК
У наявності є зареєстрована ПН з правильним ІПН — і це достатня умова для збереження ПК.
Тепер щодо можливості подати уточненку.
Після початку документальної планової або позапланової перевірки платникові податків забороняється подавати уточнюючі розрахунки (УР) за будь-який звітний (податковий) період (п. 50.2 ПКУ), що перевіряється. Як бачимо, йдеться тут тільки про документальні перевірки. Отже, формально подання УР після початку камеральної перевірки не заборонене.
Але на практиці податківці ніколи не визнавали за платником право на подання УР за період, охоплений камеральною перевіркою (див. 129.02 БЗ). А ось суди дозволяють платникові уточнитися після проведення камеральної перевірки, але тільки якщо він встигне подати УР до прийняття контролюючим органом ППР (детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2020, № 57, с. 4).
Ну й наостанок нагадаємо: платник може відобразити ПК у будь-якому з періодів у межах 1095 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ). Тому якщо сперечатися з податківцями в судах бажання немає (чи ви не встигли подати УР до прийняття ППР), просто відобразіть ПК за правильним ІПН у поточній декларації. Але донарахування й штраф за ППР у такому разі, звичайно ж, доведеться заплатити. ☹
