Почнемо з головного. У п. 137.5 ПКУ встановлено перелік тих категорій платників податку на прибуток, які застосовують річний звітний (податковий) період. Треба розуміти: застосовувати річний звітний період — це обов’язок, а не право платника. Якщо платник відповідає критеріям річника, він зобов’язаний звітувати саме за підсумками року. У цьому питанні (на відміну від різниць) не можна добровільно обрати більш складний шлях — звітування поквартально. Отже,
якщо річник подавав квартальні декларації — він порушив вимоги ПКУ
Звісно, було б добре, аби податківці просто не приймали такі зайві декларації. Однак, у принципі, тут до них претензій немає. Адже під час прийняття звіту вони перевіряють тільки обов’язкові реквізити, визначені пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. А ось інші показники до прийняття декларації перевірці не підлягають (п. 49.8 ПКУ).
Як виправити помилку, пов’язану з поданням зайвої декларації? Податківці в цьому питанні змінили свою думку! Раніше вони пропонували написати заяву в довільній формі. І цією заявою відкликати звітність, яку подавати було не потрібно. Натомість зараз у БЗ 129.02 фіскали пропонують прямолінійний шлях:
а) подати декларацію з податку на прибуток з ознакою «Звітна нова» та зменшити податкове зобов’язання — якщо ще не закінчився граничний строк для подання цієї декларації;
б) подати УД з податку на прибуток та зменшити податкове зобов’язання — якщо граничний строк подання цієї декларації сплив.
У ситуації, викладеній нашою читачкою, платник помилково подав декларації за І квартал і півріччя 2020 року. Граничний строк подання декларації з податку на прибуток за обидва періоди вже закінчився. Відтак якщо дотримуватися нині чинної позиції податківців, платник повинен послідовно уточнити обидві декларації і вивести їх у «нуль». Тобто подати УД до обох періодів і зробити так, наче ці декларації взагалі не подавалися.
Якщо за І квартал та/або за півріччя платник уже встиг сплатити податок на прибуток, сума сплачених податкових зобов’язань вилізе переплатою в інтегрованій картці платника і частково погасить податкові зобов’язання, які платник задекларує за підсумками року.
Відповідальність за подання зайвих декларацій? Тільки адміністративна — за неправильне ведення податкового обліку (ст. 1631 КУпАП). Від 85 до 170 грн — за перше порушення і від 170 до 255 грн — за повторне протягом року.
А якщо платник подав зайві декларації, але податок не сплатив? Йому загрожує штраф більш серйозний! І це, зауважте, 10 % суми податкового боргу — при простроченні до 30 календарних днів, 20 % — при затримці більше 30 календарних днів. І пеня на додачу.
Чи можна розраховувати на розуміння податківців і уникнути штрафів згідно зі ст. 126 ПКУ? Навряд чи. Адже податкове зобов’язання має всі ознаки узгодженого (п. 54.1 ПКУ).
Та й адміністративна відповідальність через несвоєчасну сплату (ст. 1632 КУпАП) теж нікуди не подінеться. Суми штрафу — такі ж, як і за неправильне ведення податкового обліку.
Утім, не сумуйте! Якщо зайві декларації подали, а податок на прибуток не сплатили за підсумками І кварталу і півріччя 2020 року, від санкцій згідно з ПКУ урятує мораторій (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тож це, скорше, осторога на майбутнє. А от адмінштрафів навряд чи вдасться уникнути…
