Розбираємося зі шкодою і з винним
У цій ситуації, передусім, потрібно встановити факт наднормативного використання матеріалу (браку, нестачі). Тут потрібно врахувати, що наднормативна витрата може бути викликана різними причинами, у тому числі псуванням, нетехнологічним використанням, порушенням правил зберігання та ін.
Так, якщо наднормативна витрата викликана, наприклад, псуванням, то в цьому випадку її підтвердить акт інвентаризації.
Якщо про псування майна не йдеться, підтвердити наднормативну витрату можна, наприклад, на підставі акта-вимоги на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (типова форма № М-10). Його застосовують у тому числі для обліку відпуску матеріалів понад установлений ліміт.
При цьому в документах зазначають причини такого понадлімітного відпуску.
Розмір шкоди, заподіяної працівником (ч. 1 ст. 1353 КЗпП), визначаємо за фактичними втратами — на підставі даних бухобліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей.
Розібравшись із сумою шкоди, потрібно братися за пошуки винного.
Звісно, якщо по ходу п’єси винний не виявиться, стягувати буде ні з кого. Справа закрита.
Знайшли винного? Попросіть його дати письмові пояснення.
Врахуйте: матеріальна відповідальність настає тільки за певних умов:
— шкоду заподіяно в результаті порушення покладених на працівника трудових обов’язків;
— наявність прямої дійсної шкоди. Суму недоотриманого прибутку тут стягнути не вийде;
— шкоду заподіяно винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника;
— шкода не належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику;
— працівник, який заподіяв шкоду, не перебував у стані крайньої необхідності (ст. 130 КЗпП).
Для покладання на працівника матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду роботодавець повинен довести наявність усіх названих вище умов
Припустимо, винного встановлено. Вину доведено. Прийнято рішення притягнути до матеріальної відповідальності.
Стягуємо шкоду
У разі заподіяння працівником матеріальної шкоди підприємству настає обмежена матеріальна відповідальність (ст. 133 КЗпП).
Це означає, що працівник відшкодовує шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, у межах завданого збитку, але не більше за свій середній місячний заробіток.
Сума, що перевищує цей розмір, працівником не відшкодовується.
Суму заподіяної роботодавцеві шкоди відраховують із заробітної плати на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства (ч. 1 ст. 136 КЗпП).
Тут потрібно врахувати такі нюанси.
Наказ (розпорядження) про притягнення працівника до матеріальної відповідальності видають не пізніше 2 тижнів з дня виявлення заподіяної ним шкоди.
Днем виявлення завданої шкоди вважають день, коли власник (уповноважений ним орган) дізнався про її заподіяння.
Далі. Звернення наказу (розпорядження) до виконання можливе не раніше 7 днів з дня повідомлення працівника про його видання (ч. 2 ст. 136 КЗпП). Пояснимо.
Звернути до виконання — означає передати розпорядження бухгалтерові за розрахунками з працівниками (а не утримати з працівника суму шкоди).
Строк ознайомлення працівника зі згаданим вище наказом (розпорядженням) законодавством не регламентований. Проте краще це зробити якнайшвидше.
Повідомити працівника радимо під підпис. Це допоможе уникнути проблем, якщо раптом у майбутньому працівник захоче оспорити правомірність стягнення компенсації шкоди.
Середньомісячний заробіток з метою відшкодування збитків визначають відповідно до п. 8 Порядку № 100: виходячи із зарплати за останні два місяці, що передують події, з якою пов’язаний такий розрахунок.
У цьому випадку такою подією буде день видання наказу керівником про притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
Відраховуючи суму відшкодування із заробітної плати співробітника підприємства, дотримуйтеся обмежень, установлених ст. 127 — 129 КЗпП (ср. ).
Так, згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 % суми «чистої» заробітної плати (тобто за вирахуванням ПДФО і ВЗ).
У виняткових випадках (прямо передбачених у законодавстві України) стягувати можна до 50 % зарплати.
При цьому якщо йдеться про відрахування за декількома виконавчими документами, працівникові в будь-якому випадку необхідно зберегти 50 % його заробітку.
Не допускаються утримання з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП).
Ну а тепер для наочності наведемо приклад.
Приклад. У швацькому цеху № 3 підприємства виявлено наднормативну витрату тканини на суму 5000 грн (підприємство не є платником ПДВ).
Винного працівника встановлено.
Форму № М-10, у якій зазначено причини наднормативного відпуску, складено 05.10.2020 р.
Наказ про притягнення працівника до матвідповідальності видано 07.10.2020 р. і в цей же день надано працівникові для ознайомлення під підпис.
Оскільки подія (дата видання наказу) відбулася в жовтні, то середньомісячний заробіток визначаємо виходячи з розрахунку виплат за два попередні календарні місяці (серпень-вересень 2020 року).
Припустимо, середньомісячний заробіток становить 9000 грн і сума відшкодування (5000 грн) не перевищує його розміру.
Уперше відрахування в рахунок погашення заборгованості працівника буде здійснено із зарплати за жовтень 2020 року. Припустимо, що нарахована сума зарплати становила 9000 грн.
Сума ПДФО — 1620 грн (9000 грн х 18 % : : 100 %),
ВЗ — 135 грн (9000 грн х 1,5 % : 100 %).
«Чистий» заробіток працівника дорівнює:
9000 - 1620 - 135 = 7245 грн.
Щоб виконати вимоги ст. 128 КЗпП (див. вище), розрахуємо граничну суму відрахувань, яку можна провести із зарплати працівника за листопад:
7245 х 20 % = 1449 грн.
Сума заборгованості (5000 грн) перевищує допустиму величину відрахувань (1449 грн). Тому із зарплати за жовтень буде відраховано суму 1449 грн.
Залишок від суми заборгованості 3551 грн (5000 - 1449) підприємство відрахує в наступних місяцях із зарплати за листопад, грудень тощо.
У бухгалтерському обліку операції з відрахування із заробітної плати працівника суми шкоди підприємство відобразить так, як зазначено в таблиці нижче.
Облік виявлених наднормативних витрат, понесених з вини працівника, і стягнення їх із нього
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Списано суму нестачі незавершеного виробництва | 947 | 23 | 5000 |
| 2 | Відображено суму наднормативної нестачі на позабалансовому рахунку | 072 | — | 5000 |
| 3 | Установлено винного. Нараховано суму відшкодування | 375 | 716 | 5000 |
| 4 | Списано сума наднормативної нестачі з позабалансового обліку | — | 072 | 5000 |
| 5 | Утримано із зарплати працівника суму втрат, що відшкодовується | 661 | 375 | 1449 |
Альтернативний шлях
Варіант із притягненням до матеріальної відповідальності винного працівника розтягнутий у часі і вимагає іноді абсолютно непотрібних трудовитрат.
Приклад — працівник, який допустив перевитрату матеріалів, визнає свою вину та хоче відшкодувати шкоду добровільно.
Чи можливо це, не затіваючи «хоровод» з матеріальною відповідальністю?
Так, звісно.
Варіантів декілька:
— шляхом відрахування із заробітної плати за заявою працівника;
У такому разі обмеження на відрахування із зарплати не діє. Працівник сам зазначає в заяві, в якому порядку він просить проводити відрахування
— шляхом внесення грошових коштів до каси або на рахунок роботодавця в банку.
І ще момент. Заподіяну підприємству шкоду працівник може відшкодувати не лише грошима. За згодою роботодавця він також має право погасити борг шляхом передачі рівноцінного майна (ч. 5 ст. 130 КЗпП)*.
* Як оформити й облікувати таке «натуральне» відшкодування, можна прочитати в статті «Якщо шкода відшкодована майном», «Податки & бухоблік», 2018, № 72.
висновки
- Якщо сума відшкодування не перевищує розміру середнього заробітку винної особи, її відраховують із зарплати на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства.
- Якщо сума відшкодування виявиться більшою середньомісячного заробітку, для стягнення з працівника шкоди, заподіяної підприємству, роботодавець повинен звернутися до суду.
- Працівник, який допустив наднормативну витрату матеріалів зі своєї вини, може компенсувати їх вартість роботодавцеві добровільно.
