Згідно зі ст. 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків (детальніше про матеріальну відповідальність працівника див. на с. 18). Тут же сказано, що відшкодувати таку шкоду працівник може добровільно (повністю або частково), зокрема і шляхом передачі рівноцінного майна.
Зверніть увагу: майно, що передається натомість, необов’язково має бути ідентичним пошкодженому/загубленому. Тобто якщо працівник зламав стілець, він може передати натомість не лише аналогічний стілець, але і будь-яке інше майно. Припустимо, клавіатуру та/або мишу. Головне, щоб їх вартість не перевищувала розмір шкоди. А ось менше шкоди вони цілком можуть коштувати. У такому разі майном буде погашена тільки частина боргу, що відповідає вартості переданих активів. А суму, що залишилася, працівник зможе погасити будь-яким іншим способом (чи, знову ж таки, майном відповідної вартості).
Єдине але:
відшкодувати шкоду майном можна тільки за згодою власника підприємства / уповноваженого ним органу
Причому оформити таку згоду доведеться письмово. І це далеко не єдиний документ, який повинен супроводжувати процедуру отримання «натурального» відшкодування від працівника.
Як оформити «натуральне» відшкодування?
Як ми вже сказали, згоду роботодавця на відшкодування шкоди майном слід зафіксувати документально. З цією метою керівник видає наказ про добровільне відшкодування шкоди шляхом внесення майна. Такий наказ видають на підставі:
1) доповідної записки про пошкодження майна;
2) заяви працівника про його бажання відшкодувати шкоду добровільно шляхом передачі рівноцінного майна;
3) документа, що фіксує розмір шкоди (це може бути акт оцінки збитків, складений підприємством самостійно, — якщо шкода заподіяна працівником ненавмисно, або звіт про незалежну оцінку пошкодженого майна — якщо шкода заподіяна працівником у результаті розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного псування матеріальних цінностей);
4) документа, що підтверджує рівноцінність майна, що передається (акт оцінки майна, складений підприємством).
Зарахування прийнятого майна на баланс здійснюють на підставі документа про його приймання-передачу. А в подальшому таке майно обліковують за загальними правилами залежно від виду активу.
Бухгалтерський облік
Бухгалтерський облік відрізнятиметься залежно від того, яку саме шкоду заподіяв працівник та що за майно він передає як відшкодування. Але загальний порядок відображення «збитково-відшкодовуваних» операцій для усіх випадків однаковий:
1) відображаємо шкоду:
— якщо актив повністю знищений (викрадений), його необхідно списати — Дт 947 — Кт 10, 11, 12, 20, 22, 26, 28. При списанні необоротного активу (НА) списуємо також суму накопиченої амортизації: Дт 131, 132, 133 — Кт 10, 11, 12. Якщо на дату списання винна особа не встановлена, суму шкоди відображаємо за Дт позабалансового субрахунку 072.
Зверніть увагу:
якщо на дату заподіяння шкоди вартість майна замортизована в нуль і шкода була заподіяна працівником ненавмисно, то стягнути з працівника, по суті, нічого
Адже в цьому випадку розмір шкоди визначають виходячи з балансової залишкової вартості пошкодженого майна (ст. 1353 КЗпП). А вона дорівнює нулю.
Причому дооцінити знищений актив заднім числом на необхідну суму, швидше за все, не вийде. Адже провести експертну оцінку (а вона при переоцінці обов’язкова згідно зі ст. 7 Закону № 2658) відсутнього майна навряд чи можливо. Та і переоцінювати довелося б не один об’єкт, а усю групу, якій він належав. І переоцінивши один раз, переоцінювати їх надалі — з такою періодичністю, щоб залишкова вартість істотно не відрізнялася від справедливої.
Загалом, справа ця «клопітно-витратна». І очікувана компенсація навряд чи ці «клопоти-витрати» перекриє.
Ну а переоцінити МНМА, замортизовані повністю в першому місяці використання, взагалі не можна (п. 16 П(С)БО 7). Тож тут із працівника вже точно нічого не стягнеш;
— якщо пошкоджене майно продовжує використовуватися в господарській діяльності підприємства, але очікувані економічні вигоди/корисність його використання зменшилися, його доведеться уцінити: Дт 947 — 20, 22, 26, 28 (детальніше про уцінку запасів див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 47, с. 10), за НА: Дт 947 — Кт 13;
2) нараховуємо відшкодування. Коли особа, винна у псуванні майна, встановлена, відображаємо її заборгованість перед підприємством і дохід: Дт 375 — Кт 716, 719. Одночасно списуємо суму шкоди з забалансу: Кт 072;
3) відображаємо отримане відшкодування. Отримання майна відображаємо проводкою: Дт 15, 20, 22, 26, 28 — Кт 375.
При введенні в експлуатацію отриманого як відшкодування НА: Дт 10, 11, 12 — Кт 152, 153, 154.
Що з податками?
Податок на прибуток. Жодних спеціальних різниць для операцій псування майна працівником і «натурального» відшкодування шкоди в розд. III ПКУ не передбачено. Тож тут «керують» бухгалтерські правила. Хоча, звичайно, треба враховувати загальні коригувальні правила. Так, за НА (як пошкодженим, так і отриманим як відшкодування) необхідно рахувати амортизаційні та ліквідаційні різниці з пп. 138.1, 138.2 ПКУ (детальніше про них див. на с. 11).
При цьому зауважте: податківці прирівнюють до ліквідації не лише повну, але і часткову ліквідацію НА. Тож якщо дотримуватися їх вказівок, при частковій ліквідації треба збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської і зменшити — на суму податкової залишкової вартості ліквідованої частини НА (див. лист ДФСУ від 11.12.2017 р. № 2926/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 9, с. 5).
І ще запам’ятайте:
уцінка основних засобів, так само, як і зменшення їх корисності, прибутковий об’єкт оподаткування не зменшить
Адже згідно з п. 138.1 ПКУ ці суми потрібно додати до бухгалтерського фінрезультату.
Щоправда, зовсім втраченими для податковоприбуткових цілей уціночні витрати не назвеш. Адже бухгалтерська уцінка зменшуватиме прибутковий об’єкт оподаткування поступово — у сумі податкових амортизаційних відрахувань. Оскільки податкову залишкову вартість на суму бухгалтерської уцінки не зменшують (детальніше про переоцінку ОЗ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 94, с. 50).
А ось за операціями уцінки запасів жодних коригувань фінрезультату ПКУ не передбачає. Тобто суми уцінки ТМЦ, зменшивши бухгалтерський фінрезультат, зменшать і оподатковуваний прибуток підприємства. Так вважають і податківці (див. лист ГУ ДФС у Тернопільській обл. від 30.12.2015 р. № 2017110/19-00-15-02-22/12026, лист ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1600/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
ПДВ. При списанні пошкоджених ТМЦ необхідно нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, виходячи з ціни придбання такого майна. А ось при їх частковій ліквідації/уцінці ПЗ не виникають. Єдине, при подальшому постачанні уцінених запасів-товарів слід пам’ятати про мінбазу оподаткування ПДВ.
При ліквідації основних засобів (ОЗ) ПЗ згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ не виникають. А якщо таку ліквідацію підтвердити самостійно складеним документом (акт за формою № ОЗ-3), то вони не виникнуть і згідно з п. 189.9 ПКУ (див. УПК, затверджену наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 673 // наш коментар у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 65, с. 3). Ну і часткова ліквідація/уцінка ОЗ до ПДВ-наслідків призводити теж не повинна.
При отриманні відшкодування (у тому числі і у вигляді майна) ПЗ теж виникати не повинні. Щоправда, податківці вважають інакше. На їх думку, ПЗ при списанні зіпсованого майна виникають тільки в тому випадку, якщо винна особа не встановлена. Якщо ж така особа встановлена, то ПЗ нараховують при отриманні відшкодування. А при уцінці ПЗ нараховувати не потрібно тільки у тому випадку, якщо уцінка включена до продажної вартості товарів/послуг (БЗ 101.04, лист ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1600/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Приклад. Працівник підприємства (менеджер з продажу) випадково розбив монітор. Балансова вартість монітора на кінець місяця, в якому він розбитий, — 900 грн. (а на початок відповідного звітного податкового періоду — 1000 грн.). Сума накопиченого зносу — 2100 грн. Замість розбитого працівник передав рівноцінний монітор (оціночною вартістю 900 грн.). Підприємство нараховує амортизацію МНМА у розмірі 100 % у першому місяці використання.
Відшкодування шкоди майном
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Списано розбитий монітор | 947 | 106 | 900 |
| 131 | 106 | 2100 | ||
| 2 | Відображено заборгованість на позабалансовому рахунку | 072 | — | 900 |
| 3 | Нараховано ПЗ з ПДВ (1000 грн. х 20 %)* | 949 | 641/ПДВ | 200 |
| 4 | Відображено заборгованість винного працівника | 375 | 716 | 900 |
| 5 | Списано заборгованість із позабалансового рахунка | — | 072 | 900 |
| 6 | Отримано відшкодування у вигляді монітора | 152 | 375 | 900 |
| 7 | Введено в експлуатацію отриманий як відшкодування монітор | 112 | 152 | 900 |
| 8 | Нараховано знос | 93 | 132 | 900 |
| * Якщо дотримуватися роз’яснень фіскалів, то ПДВ-зобов’язання при списанні майна в цьому випадку нараховувати не потрібно. Їх слід нарахувати при отриманні відшкодування в сумі 150 грн. (900 грн. : 6). | ||||
висновки
- Відшкодувати шкоду майном можна тільки за згодою власника підприємства / уповноваженого ним органу.
- Бухгалтерський облік і податкові наслідки відрізнятимуться залежно від того, яку саме шкоду заподіяв працівник та що за майно він передає як відшкодування.
