Нагадаємо, що ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. 3 ст. 843 ЦКУ). Відповідно підрядник уключає в ціну договору підряду свої витрати на виконання роботи, аби вони були відшкодовані. Але що робити, якщо замовник не визнав деякі витрати підрядника?
Тут усе залежить від причин і мотивів, з яких замовник відмовився від прийняття витрат, прийнявши при цьому роботу в цілому. Стаття 853 ЦКУ визначає прийняття роботи як обов’язок, а не як право замовника. Замовник має оглянути виконану роботу і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦКУ).
Чи мали місце такі відступи у нашому випадку? І якщо так, наскільки ці відступи серйозні. Сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору підряду шляхом виключення з неї витрат підрядника на деякі матеріали. Водночас зменшення ціни роботи за договором підряду допускається в разі, якщо відступи погіршили роботу або роблять її непридатною для використання (п.п. 2 ч. 1 ст. 858 ЦКУ).
З того факту, що в цілому роботу замовник прийняв, можна зробити висновок, що виконані результати робіт придатні для використання. Тож можуть виникнути сумніви щодо зменшення ціни договору. Але ці сумніви даремні. Навіть якщо ціна договору визначена у кошторисі, а цей кошторис є твердим, за погодженням сторін можливо внести зміни до такого кошториса і, відповідно, зменшити ціну роботи (ч. 1 — 3 ст. 844 ЦКУ).
До того ж, слід пам’ятати, що підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості (ч. 5 ст. 858 ЦКУ). Відтак, якщо замовник відмовився оплачувати певні матеріали підрядника з мотивів неналежної якості цих матеріалів, видатки, пов’язані з придбанням цих матеріалів та їх обробкою у процесі виконання роботи, теж лягають на плечі підрядника.
Зрештою, роботу за договором підряду підрядник виконує на свій ризик. Тож з правового погляду є підстави розглядати відмову замовника оплачувати певні матеріали як правомірну. Підрядник в такому випадку списує зазначені матеріали на свої витрати як невідшкодовані.
Чи є підстави вважати ці витрати наднормативними? Якщо відмова замовника оплачувати матеріали пов’язана саме з перевищенням попередньо узгоджених нормативів витрати матеріалів — однозначно так. Якщо ж ідеться про відмову, викликану неналежною якістю матеріаліви, — йдеться, імовірніше, не про наднормативні витрати, а про звичайнісіньке псування матеріалів.
На нашу думку, списання зазначених матеріалів у бухобліку відбувається через рахунок 90 «Собівартість реалізованої продукції» (як наднормативні виробничі витрати). У податковому обліку вони, безумовно, зменшать об’єкт оподаткування податком на прибуток і в малодохідників, і у високодохідників.
А от у ПДВ-обліку підряднику доведеться нарахувати компенсуючий ПДВ якщо «відметені» матеріали придбавалися ним з ПДВ (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). Адже ці ТМЦ були виключені з кошторису і, відповідно, не пов’язані з отриманням доходу, а отже, і з господарською діяльністю (див. БЗ 101.13).
