Чи є у вас план, містере Фікс?*
* Цитата із м/ф «80 дней вокруг света».
Одразу почнемо з головного запитання, яке хвилює все більше роботодавців.
Чи є наразі нормативні документи, які визначають порядок (план) дій роботодавця, працівник якого захворів на коронавірус чи є контактною особою?
Ні. Є бурхлива діяльність від уряду та Верховної Ради. А ось порядку немає.
Проте є відповідальність! Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III, іншими актами законодавства, а також рішень ОМС з питань боротьби з інфекційними хворобами загрожує посадовим особам роботодавця адмінштрафом від 34000 до 170000 грн (ст. 443 КпАП).
Звісно, не у всіх є в кишені такі суми на штрафи. Тож метання роботодавців у пошуках правди зрозумілі. Причому, оскільки захворювання на COVІD-19 належить до інфекційних захворювань, то хочеш не хочеш, а на Порядок № 337** озиратися будеш. Адже гостре профзахворювання — це захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні захворювання).
** Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337.
Звісно, однозначно визначити, де був контакт, не завжди можливо. Саме тому Держпраці (див. dsp.gov.ua) наголошує, що обов’язок провести розслідування випадків гострої респіраторної хвороби COVІD-19, відповідно до Порядку № 337, стосується лише лабораторно підтверджених випадків інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням профобов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання меддопомоги хворим на інфекційні хвороби, робота з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо).
З медичними працівниками зрозуміло. А хто такі оті «інші»? Чи відноситься до них, скажімо, прибиральниця, яка дезінфікує поверхні в офісі? Держпраці в Рівненській області вважає, що ні. У роз’ясненнях на сайті rv.dsp.gov.ua вона звужує коло, вказуючи, що керуватися нормами вказаного Порядку № 337 у разі підтвердження у працівника захворювання на COVІD-19 слід лише у випадку, якщо мова йде про працівника закладу МОЗ.
Проте, якщо ви отримали від закладу охорони здоров’я повідомлення про звернення працівника з посиланням на гостре професійне захворювання, за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 337, потрібно буде провести розслідування відповідно до вказаного Порядку. Створити комісію з розслідування гострого професійного захворювання, скласти акт за формою № Н-1, подати Звіт з ЄСВ за формою № Д7, направити матеріали розслідування Держпраці, ФСС.
А що робити іншим звичайним роботодавцям? Не робити цього, а одразу переходити до етапу «хворому — лікування, а з контактним — розберемося».
Що в деталях?
Хвороба. Якщо працівник звичайного роботодавця хворів на коронавірус, він вам принесе листок непрацездатності з причиною непрацездатності «загальне захворювання — 1». Такий лікарняний оплачуєте за загальними правилами (50 %, 60 %, 70 %, 100 % середньої зарплати — залежно від страхового стажу).
Тож, якщо працівник прямо не скаже і ніхто окремо «по секрету» не повідомить, то роботодавець навіть не буде знати, на що саме хворів працівник.
Ізоляція. Якщо працівник знаходився на самоізоляції під медичним наглядом, то ви отримаєте лікарняний лист, де у полі з причиною непрацездатності лікуючим лікарем власноруч буде зазначено «ізоляція від СОVID-19 — 11».
Увага! За таким листком непрацездатності лікарняні виплачують у розмірі 50 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу. Виняток — медичні працівники. Їм допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
Попереджаємо: і в разі хвороби (причина непрацездатності — 1), і в разі ізоляції (причина непрацездатності — 11) перші 5 днів хвороби оплачує за свій рахунок роботодавець, далі — ФСС. Також в обох випадках слід дотримуватися обмежень щодо суми лікарняних, якщо працівник за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробив собі страховий стаж менше 6 місяців.
Якщо працівник, який був на ізоляції від СОVID-19, захворіє, то йому повинні закрити лікарняний лист за ізоляцією та відкрити первинний лікарняний з іншою причиною непрацездатності, яка відповідає його хворобі. Первинний лікарняний = новий страховий випадок. Розраховуємо наново середню зарплату та проводимо нарахування (в загальному випадку 5 днів за рахунок роботодавця, з 6-го — ФСС).
Аналогічно діємо і в зворотній ситуації. Наприклад, у працівника було загальне захворювання, та в період захворювання його визнали контактною особою (допустимо, контактував із членом сім’ї, який захворів на коронавірус). У цьому випадку після одужання листок непрацездатності, відкритий у зв’язку із загальним захворюванням, закривається. При цьому за необхідності працівникові видається інший лікарняний лист за ізоляцією від СОVID-19.
Тож будьте уважні! Не наплутайте з оплатою.
Наказую ізолюватись!
На підприємстві чи у ФОП працівник захворів на коронавірус. Звісно, перед роботодавцем постає питання щодо контактних осіб.
Чи може (зобов’язаний) роботодавець наказати контактним особам піти на самоізоляцію?
Ні, такого права (обов’язку) у нього наразі немає. Більш того, не роботодавець визначає контактних осіб, а медична установа.
Все, що роботодавець може, це запропонувати працівникам, які контактували з хворим, попрацювати дистанційно (вдома) чи взяти відпустку, у тому числі «карантинну» відпустку без збереження зарплати.
Працівник згоден? Чудово! Отримуємо заяву від нього, видаємо відповідний наказ. Якщо йдеться про щорічну відпустку — вносимо зміни до графіку відпусток.
Працівник не згоден? На жаль, але не допустити його до роботи лише через факт підозри, що він може бути носієм вірусу, роботодавець не має права. На це звертає увагу Держпраці у Рівненській області.
Чи має право роботодавець вимагати від працівника пройти тестування на СОVID-19 та надати його результати перед виходом на роботу?
Ні, не має такого права. Тестування є обов’язковим для:
— осіб, які звертаються за меддопомогою з ознаками коронавірусної хвороби;
— осіб, які мали встановлений контакт з особою, хворою на коронавірусну хворобу.
Також періодичне тестування проходять працівники медустанов, які надають медичну допомогу хворим на СОVID-19, працівники Нацгвардії та Нацполіції.
Усі інші працівники не зобов’язані проходити тестування, навіть якщо їх роботодавцям цього дуже хочеться. Відмова від такого необов’язкового тестування не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності чи для відсторонення від роботи.
Працівник лояльний до роботодавця і пройшов тестування на СОVID-19? Добре. Повідомляти чи ні про результат тестування — вирішує він сам. Пам’ятайте, що інформація про стан здоров’я входить до персональних даних особи. Отже, потребує виконання правил щодо її обробки та зберігання.
Звісно, частина роботодавців зберігає таку інформацію за працівниками певних категорій у зв’язку з необхідністю виконання приписів трудового законодавства. Проте ситуація з коронавірусом в цю схему не вписується.
Тож перед тим як вимагати, слід чітко розуміти, яка саме інформація потрібна. Чи дійсно вам потрібна «бумага» з діагнозом чи з результатом тесту і що ви з нею будете робити. Можливо, достатньо буде слів працівника? ☺
Не ізоляцією єдиною
Не полишаємо питання із самоізоляцією. Доволі часто можна почути запитання:
чи зобов’язаний працівник відкривати листок непрацездатності у зв’язку з ізоляцією від СОVID?
Ось лікар установив, що працівник є контактною особою та потребує самоізоляції, проте на лікарняний він йти не хоче.
Без проблем. Працівник може повідомити лікаря, що йому лікарняний не потрібен, та звернутися до роботодавця з проханням дозволити в цей період працювати дистанційно (вдома) або надати відпустку.
А якщо лікарняний на ізоляцію від СОVID вже відкрито? Чи може працівник в період ізоляції:
варіант 1 — працювати дистанційно (вдома)? Може. В такому випадку працівнику нараховуєте зарплату за фактично відпрацьований час. Лікарняний лист оплаті не підлягає. Адже втрати заробітку не відбулося;
варіант 2 — перебувати у відпустці за свій рахунок? Також не заборонено. Головне, щоб все було правильно оформлено (заява + наказ). Проте в цьому випадку працівник не отримає ні лікарняних, ні зарплати;
варіант 3 — перебувати у щорічній відпустці чи у відпустці на дітей? Так, може. Проте врахуйте, що така відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. Це правило діє й у випадку, коли причиною непрацездатності є ізоляція від СОVID-19. Тож якщо працівник згодом надасть лікарняний лист, доведеться його оплатити (звісно, якщо звернення за призначенням лікарняних надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності).
На завершення статті хочемо побажати вам і вашим близьким та колегам міцного здоров’я. Не хворійте!
