Загальний страховий стаж впливає на відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності звичайних (не пільгових) категорій працівників (див. ст. 24 Закону № 1105). Так, якщо на момент настання тимчасової непрацездатності загальний страховий стаж працівника:
— до 3 років, то в розрахунку лікарняних братиме участь 50 % середньоденної зарплати працівника;
— від 3 до 5 років — 60 % середньоденної зарплати;
— від 5 до 8 років — 70 % середньоденної зарплати;
— понад 8 років — 100 % середньоденної зарплати.
Допомога по вагітності та пологах надається в розмірі 100 % середньої зарплати, і від страхового стажу ця сума не залежить (ч. 1 ст. 26 Закону № 1105).
Пільговим категоріям працівників (їх перелік наведений у п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105) лікарняні обчислюють незалежно від страхового стажу в розмірі 100 % середньоденної зарплати. Також не важливий загальний страховий стаж, якщо ви розраховуєте лікарняні працівникові, в листі непрацездатності якого в графі «Причина непрацездатності» зазначено «ізоляція від COVID-19 — 11». Але навіть у таких випадках визначати цей загальний страховий стаж усе одно потрібно, щоб відобразити в заяві-розрахунку на отримання фінансування.
Страховий стаж за 12 місяців — це свого роду інструмент економії ФСС страхових коштів. Так, якщо працівник протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, то він має право на лікарняні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, розрахованої з мінзарплати (детальніше про це див. «Розрахунок лікарняних: ненудна теорія» цього номера).
Страховий стаж, у тому числі й за 12 місяців, визначають на дату настання страхового випадку
Це означає, що до 12-місячного періоду перший і останній місяці можуть увійти не повністю, якщо страховий випадок настав не в останній календарний день місяця. Наприклад, для співробітника, якому відкрили лікарняний лист 19.10.2020 р., страховий стаж слід обчислювати за період з 18.10.2019 р. по 19.10.2020 р.
Ну а тепер детальніше про те, як визначався страховий стаж у різні періоди роботи.
Період до 28.02.2001 р. За цей період страховий стаж дорівнює трудовому стажу і визначається відповідно до Правил № 1658. Обчислюємо його за даними трудової книжки, тобто перегортаємо «трудову», підсумовуємо періоди. До страхового стажу зараховуємо: час роботи на умовах трудового договору; час військової, альтернативної (невійськової) служби, перебування на службі в митних органах; час навчання в професійно-технічному закладі; час перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах і період отримання допомоги по безробіттю; інші періоди, зазначені в п. 4 Правил № 1658.
З 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р. Тут теж насамперед дивимося на трудову книжку працівника. А законодавчий орієнтир — ст. 7 Закону № 2240 у редакції, що діяла до 01.01.2011 р.
До страхового стажу включаємо періоди: роботи на умовах трудового договору, за який сплачувалися страхові внески до Фонду тимчасової втрати працездатності, відпустки по вагітності та пологах, відпустки для догляду за дитиною до 3 років*, отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів). Важливо! Якщо працівник у цей період був ФОП: на єдиному податку, то єдиноподатковий період до цієї дати можете зараховувати до його страхового стажу, за умови, що вам нададуть довідку з ДПІ про сплату єдиного податку; на загальній системі, то він міг сплачувати внески добровільно. Підтвердити це може довідка з ФСС про сплату страхових внесків за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку, затвердженого постановою ФТВП від 02.06.2005 р. № 62.
* Зверніть увагу: періоди перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною від 3 до 6 років та у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25, 26 Закону про відпустки) до страхового стажу в цей період не включають (див. лист ФТВП від 02.10.2007 р. № 04-06/Х-179з-283).
З 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. Страховий стаж обчислюємо за записами в трудовій книжці та даними, що містяться в Держреєстрі соцстрахування (використовуємо форму ОК-7). Керуємося ст. 7 Закону № 2240 у редакції, що діяла з 01.01.2011 р., і ст. 21 Закону № 1105 у редакції, що діяла до 01.01.2016 р.
Майте на увазі: в довідці ОК-7 відомості про стаж не завжди коректні з точки зору визначення «лікарняного» страхового стажу. Наприклад, там може бути зазначений стаж роботи на умовах цивільно-правового договору, який не повинен потрапити до «лікарняного» страхового стажу. Тому контролюйте ці моменти за допомогою даних з трудової книжки.
До страхового стажу включаємо: час роботи на умовах трудового договору, за який щомісячно сплачено (працівником/роботодавцем) страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць, буде менше мінстрахвнеску, то до страхового стажу ввійде лише частина місяця. Її знаходимо так: суму ЄСВ, сплачену за відповідний місяць, ділимо на розмір мінстрахвнеску цього місяця.
Інакше кажучи, з 01.01.2011 р. при підрахунку страхового стажу важлива саме сума сплаченого страхового внеску, а не дата початку/закінчення трудових відносин. Тобто навіть якщо працівник відпрацював частину місяця, але ЄСВ з його зарплати сплачений у сумі, яка дорівнює або вище мінстрахвнеску, такий місяць увійде до страхового стажу як повний.
Незалежно від факту сплати страхвнесків та їх розміру до страхового стажу автоматом (як періоди, за які сплачено страхові внески виходячи з розміру мінстрахвнеску) потрапляють періоди: відпустки для догляду за дитиною до 3 років, отримання виплат за окремими видами соцстрахування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності). Якщо працівник у цей період був ФОП, він міг бути застрахований у системі «непрацездатного» соцстрахування, сплачуючи внески добровільно. Це треба підтвердити документально.
З 01.01.2016 р. Дані для визначення стажу за цей період беремо з додатка 9 до Положення, затвердженого постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1 (ср. ). Орієнтуємося на норми ст. 21 Закону № 1105. Включаємо всі періоди, протягом яких особою (або страхувальником за таку особу) був сплачений ЄСВ у сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому не має значення джерело доходу (трудовий/цивільно-правовий), на який був нарахований ЄСВ. До страхового стажу місяць увійде як повний, якщо страховий внесок за такий місяць (у тому числі з урахуванням доплати до мінстрахвнеску) сплачений у сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. Період відпустки для догляду за дитиною до 3 років, отримання виплат за окремими видами соцстрахування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включаємо до страхового стажу як період, за який сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. На цій підставі до страхового стажу ввійде, зокрема, період отримання працівником допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
