Облік у кредитора
Бухоблік. Списання прощеного боргу в бухобліку кредитора залежить від виду заборгованості, що списується (грошова/негрошова), а також від того, чи встигли ви створити під неї резерв сумнівних боргів (РСБ). Так, якщо ви списуєте:
(1) негрошову (товарну) заборгованість або грошову заборгованість, під яку РСБ не створювали, — то списання показують записом: Дт 949, 977 — Кт 36, 37 — на суму списаної заборгованості;
(2) грошову заборгованість, під яку вже створили РСБ, — тоді кореспонденція виглядає так:
— Дт 38 — Кт 719 — на суму коригування раніше нарахованого резерву (або методом «червоне сторно»: Дт 944 — Кт 38, якщо РСБ створено в поточному році);
— Дт 949, 977 — Кт 36, 37 — на суму списаної заборгованості.
Податок на прибуток. Малодохідники повністю спираються на дані бухобліку. А отже, сума списаної заборгованості зменшує фінрезультат для цілей оподаткування в періоді включення її до бухвитрат (Дт 949, 977 — Кт 36, 37). Відповідно коригування раніше нарахованого РСБ (Дт 38 — Кт 719) збільшує бухгалтерський фінрезультат.
Високодохідники враховують різниці з п. 139.2 ПКУ. Для цього:
— спочатку збільшують фінрезультат на суму (п.п. 139.2.1 ПКУ):
(а) РСБ, сформованого в бухобліку (Дт 944 — Кт 38);
(б) списаної до витрат прощеної дебіторської заборгованості (Дт 949, 977 — Кт 36, 37);
— зменшують фінрезультат на суму коригування РСБ відповідно до П(С)БО/МСФЗ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування (Дт 38 — Кт 719) (п.п. 139.2.2 ПКУ).
А ось другій частині «зменшуючого» коригування з п.п. 139.2.2 ПКУ — на суму списаної безнадійної «податкової» заборгованості, тобто заборгованості, яка «вписалася» в критерії з п.п. 14.1.11 ПКУ, — тут не буде. Адже прощений борг податковим критеріям визнання заборгованості безнадійною не відповідає.
Крім того, якщо ви надумали прощати борг «нульовику», неплатникові податку на прибуток, неприбутковій організації або закладу фізкультури та спорту, то саме час згадати про різниці за пп. 140.5.9, 140.5.10 і 140.5.14 ПКУ. Тобто
у періоді прощення боргу доведеться збільшити бухфінрезультат на суму авансу, під який товари так і не були отримані, або вартість переданих, але не оплачених товарів
Але це, звичайно ж, за умови дотримання всіх інших перелічених у цих підпунктах умов.
ПДВ. Тут орієнтуйтеся на вид прощеної заборгованості — грошова/товарна.
Грошова заборгованість. Розглянемо ситуацію, коли товари відвантажено, але оплату не отримано. У момент відвантаження ви, напевно, відобразили ПЗ з ПДВ виходячи з договірної вартості товарів. Після прощення боргу звичайне постачання перетворюється на безоплатну передачу. Як ми з’ясували трохи раніше, безоплатна передача — це те ж постачання, тільки зі своєю базою оподаткування. ПДВ-зобов’язання при безоплатній передачі нараховують виходячи з мінбази, якою, наприклад, для товарів буде вартість їх придбання. Тому, на наш погляд, на дату прощення боргу постачальник повинен скласти РК до раніше виписаної ПН та обнулити фактичну ціну постачання. Цією ж датою потрібно скласти нову ПН виходячи з мінбази. Проте врахуйте: податківці, імовірніше, будуть проти такого коригування (див. листи ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ДФСУ від 15.05.2019 р. № 2174/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, 101.06 БЗ).
Товарна заборгованість. При перерахуванні авансу покупець, напевно, відобразив податковий кредит (ПК) з ПДВ. Але прощення боргу перетворює раніше перерахований аванс на неоподатковувану ПДВ операцію надання безповоротної фіндопомоги. А отже, при прощенні товарного боргу потрібно відкоригувати ПК з ПДВ. Зазвичай підставою для такого коригування слугує РК до раніше складеної ПН, зареєстрований у ЄРПН. Щоправда, за роз’ясненнями податківців, за відсутності РК від постачальника провести таке коригування можна шляхом нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ (див. лист ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК)*.
* Якщо йдеться про прощення зовсім «давнього» боргу (з авансу, перерахованого до 01.07.2015 р.), то коригування ПК проводять на підставі бухдовідки.
Облік у боржника
Бухоблік. Суму раніше визнаного зобов’язання, яке не підлягає погашенню на дату балансу, включають до складу доходів звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11, п. 15 П(С)БО 15). Тобто прощену кредиторську заборгованість списують записом: Дт 63, 68 — Кт 717.
Податок на прибуток. Податковоприбуткові правила обліку прощеної заборгованості для високо- і малодохідників однакові. Усі відображають такі операції за бухправилами без коригувань (див. лист ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
ПДВ. Тут усе, знову-таки, залежить від виду заборгованості, яку вам простили.
Грошова заборгованість. Отримані, але не оплачені товари в покупця прирівнюють до безоплатно наданих (п.п. 14.1.13 ПКУ). Тому покупцеві доведеться відкоригувати відображений раніше ПК з ПДВ. Імовірно, підставою для такого коригування має бути той самий РК, який постачальник виписує для обнулення фактичної ціни постачання. Але, як ви пам’ятаєте, податківці виступають проти проведення коригування постачальником у такому випадку. Тому, за їх роз’ясненнями, відкоригувати ПК потрібно через нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ (див. листи ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, від 27.01.2020 р. № 313/6/99-00-07-03-02-06/ІПК)**.
** Ну а зовсім «давній» ПК (за придбаннями, здійсненими до 01.07.2015 р.) контролери пропонують зменшувати на підставі бухдовідки (див. лист ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
Товарна заборгованість. Заборгованість за оплаченими, але не відвантаженими товарами на момент прощення боргу з авансу перетворюється на неоподатковувану безповоротну фіндопомогу. Надання (отримання) безповоротної фіндопомоги не є постачанням товарів (робіт, послуг) і не оподатковується ПДВ. Як наслідок, продавець у цій ситуації має право на коригування ПЗ. До речі, податківці, говорячи про прострочену кредиторку, теж дозволяють коригувати ПЗ при її списанні (див. лист ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
Проводити таке коригування можна тільки на підставі зменшуючого РК, який реєструє покупець. А ось без РК коригувати ПЗ податківці не дозволяють, навіть незважаючи на відсутність об’єкта оподаткування ПДВ (див. листи ДПСУ від 08.10.2019 р. № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК і ДФСУ від 05.03.2019 р. № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тому на практиці відкоригувати ПЗ можна тільки за умови, що з дати складання ПН минуло не більше 1095 днів (див. лист ДПСУ від 31.01.2020 р. № 386/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, 101.16 БЗ).
