висновок документа
Якщо розробник (резидент) не отримує права власності на створювану програмну продукцію (ПП), послуги з розробки ПП для нерезидента не є об’єктом оподаткування ПДВ (за п. 186.3 ПКУ місце постачання «за межами»). Якщо отримує — постачання ПП нерезиденту, на думку податківців, звільняється від ПДВ (ІТ-пільга за п. 261) або не є об’єктом оподаткування ПДВ (за п.п. 196.1.6, якщо платежі вписуються в роялті)
Податківці з різних боків спробували розглянути випадок розробки ПП для нерезидента. Проте чи всі озвучені ними висновки коректні?
Так, податківці, як і раніше, пов’язують можливість застосування програмної ПДВ-пільги (за п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) з правом власності на створювану ПП. І в дусі «програмної» УПК, затвердженої наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536, не визнають ІТ-пільгу у «безправних» розробників ПП (якщо власником після завершення робіт є замовник). У такому разі, на думку фіскалів, постачання ПП не відбувається, а є постачання послуг з розробки. Місце постачання таких послуг визначають за правилами п.п. «в» п. 186.3 ПКУ, тобто за отримувачем. Ну а оскільки він нерезидент (місце постачання «за межами»), послуги з розробки ПП для нерезидента не є об’єктом оподаткування ПДВ. І в цьому жодних сумнівів немає.
Проте далі перебіг міркувань контролерів дивує. У разі, якщо власником створюваної ПП виступає розробник, який цю програму (майнові права на неї) надалі продає, то в наявності — постачання ПП. А отже, можна застосувати пільговий режим оподаткування, причому, на думку податківців, навіть у разі постачання ПП нерезиденту?! Зважаючи на це — продовжують контролери — пільгове постачання треба показати в пільговому ряд. 5.1 декларації з ПДВ і розрахувати суму пільг у таблиці 2 додатка Д6. І з цим уже погодитися складно. Чому?
Річ у тім, що з позицій ПДВ-обліку що послуги з розробки ПП (перший випадок), що операції з постачання ПП (другий випадок) є нічим іншим, як постачанням послуг. Тому місце їх постачання визначають за правилами «послугового» п. 186.3 ПКУ (тобто за отримувачем). З тією тільки відмінністю, що для послуг з розробки ПЗ — за п.п. «в», а для постачання ПП (з передачею майнових прав) — за п.п. «а» (але це особливої ролі не відіграє, оскільки підхід єдиний). Ну а оскільки отримувач у цьому випадку — нерезидент, то у послуг місце постачання «за межами». Тому неважливо: розробляємо ПП або продаємо нерезиденту — у будь-якому разі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. А отже, застосувати до них ІТ-пільгу неможливо. Проте це чомусь фіскали випустили з уваги і з висновком заплуталися.
Хоча у БЗ 101.13, відповідаючи на запитання про те, як відображати в ПДВ-обліку операції з розробки або постачання ПП нерезиденту — як пільгові чи як необ’єктні — податківці доходять правильного висновку й однозначно говорять: як необ’єктні. Причому посилаються на ті ж пп. «а» та «в» п. 186.3 ПКУ. І пояснюють: ІТ-пільга тут незастосовна, оскільки застосовувати її можна тільки за наявності об’єкта оподаткування (тобто якщо операції підпадають під об’єкт).
У нас же (і у першому, і в другому випадку — розробка ПП/постачання ПП), як ми з’ясували, — операції необ’єктні. Тому їх треба показати у безПДВшному ряд. 5 декларації з ПДВ і в таблиці 1 додатка Д6. А от ані в пільговому ряд. 5.1, ані в таблиці 2 додатка Д6 (де розраховують ПДВ-пільги) їм не місце.
