Питання відліку перебігу строків позовної давності врегульовано ст. 261 ЦКУ. Так, у загальному випадку перебіг позовної давності розпочинається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Дата, з якої починають відлік строку позовної давності, залежить від того, встановлено чи ні строк виконання зобов’язань у договорі, а саме:
— за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається із закінченням строку виконання зобов’язань (тобто з дня, що настає за граничною датою виконання зобов’язань, — ст. 253 ЦКУ);
— за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом пред’явлення вимоги, перебіг позовної давності в загальному випадку розпочинається з 8-го дня після пред’явлення кредитором вимоги про виконання зобов’язань (ч. 2 ст. 530 ЦКУ). Виняток становлять випадки, коли обов’язок негайного виконання випливає з договору або актів цивільного законодавства. Крім того, для деяких зобов’язань ЦКУ встановлює інші строки.
Наприклад, для повернення позики боржнику дається 30 днів із дня пред’явлення позикодавцем відповідної вимоги (ст. 1049 ЦКУ). За відсутності з боку кредитора таких вимог строк позовної давності свого перебігу просто не почне, оскільки права кредитора не будуть порушені, поки він не звернеться з вимогою виконати зобов’язання.
Строк позовної давності відлічують саме за описаними вище правилами, а не з дня виникнення зобов’язань (відображення заборгованості в обліку)
Ну а якими ж є самі строки позовної давності? Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Проте для окремих видів вимог установлено спеціальну позовну давність — скорочену або більш тривалу.
Строки позовної давності, встановлені для найпоширеніших випадків, наведемо в наступній таблиці.
Строки позовної давності
| № з/п | Підстава для подання позову | Строк позовної давності | Норма законодавства |
| Загальний строк позовної давності | |||
| 1 | Дії однієї сторони договору, які порушують права й інтереси другої сторони | 3 роки з дня, коли сторона дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав або інтересів | |
| Спеціальні строки позовної давності | |||
| 2 | Вимоги, пов’язані з перевезенням вантажу, пошти | 1 рік з моменту, який визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) | |
| 6 місяців для пред’явлення вимог перевізником до вантажовідправника або вантажоодержувача | |||
| 3 | Постачання товару неналежної якості | 1 рік із дня виявлення недоліків товару в межах гарантійного строку або строку придатності. Якщо на товар не встановлено гарантійного строку або строку придатності, то 1 рік із дня виявлення недоліків протягом розумного строку, що не перевищує 2 років, а щодо нерухомого майна — 3 років | |
| Для відносин між суб’єктами господарювання — 6 місяців із дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів | |||
| 4 | За договором оренди (найму): | ||
| — відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана в користування орендарю | 1 рік з моменту повернення речі орендарем | ||
| — відшкодування витрат на поліпшення орендованої речі орендарем | 1 рік з моменту припинення договору оренди | ||
| 5 | Розірвання договору дарування | 1 рік з моменту, коли дарувальник дізнався про обставини, які згідно зі ст. 726 або 727 ЦКУ можуть бути підставою для розірвання договору дарування | |
| 6 | Стягнення неустойки, штрафу, пені* | 1 рік з моменту порушення зобов’язання | |
| * У господарських договорах нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців із дня, коли зобов’язання підлягало виконанню (ч. 6 ст. 232 ГКУ). | |||
| 7 | Недоліки роботи, виконаної за договором підряду (непобутового) | 1 рік із дня прийняття виконаної роботи, а щодо будівель та споруд — 3 роки* | |
| * Якщо договором підряду або законом установлено гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена в межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається з дня заявлення про недоліки. У випадку коли відповідно до договору підряду робота була прийнята замовником частинами, перебіг позовної давності починається з дня прийняття роботи в цілому (ст. 864 ЦКУ). | |||
| 8 | За договором підряду на капітальне будівництво*: | ||
| — щодо недоліків некапітальних конструкцій | 1 рік | ||
| 2 роки — якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи | |||
| — щодо недоліків капітальних конструкцій | 3 роки | ||
| 10 років — якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи | |||
| — щодо відшкодування збитків, заподіяних замовнику протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань або аварій | 30 років | ||
| * Строк позовної давності починає обчислюватися з дня прийняття робіт замовником. А якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості робіт і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків. | |||
| 9 | За договором підряду на проведення проєктних і досліджувальних робіт: | ||
| — відшкодування замовнику збитків, заподіяних недоліками проєкту | 10 років із дня прийняття побудованого об’єкта | ||
| — відшкодування збитків, заподіяних замовнику протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обвалів | 30 років із дня прийняття побудованого об’єкта | ||
| 10 | Переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності | 1 рік з моменту, коли співвласник дізнався або міг дізнатися про продаж частки в праві спільної часткової власності з порушенням його переважного права купівлі | |
| 11 | Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства | 1 рік з моменту, коли учасник товариства дізнався або міг дізнатися про прийняті на загальних зборах товариства спірні рішення | |
| 12 | Вимоги про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави | 4 роки з дня набуття оспорюваних активів відповідачем | |
Відзначимо, що сторони договору мають право збільшити строк позовної давності, встановлений законом (ч. 1 ст. 259 ЦКУ). Положення про це можна включити до тексту основного договору або укласти (у письмовій формі) окремий договір про збільшення строку позовної давності. А ось зменшувати законодавчо встановлений строк позовної давності заборонено.
Перебіг позовної давності може зупинятися та перериватися.
Так, зупинення відбувається у випадку (ст. 263 ЦКУ):
— якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
— відстрочення виконання зобов’язання (мораторію) на підставах, установлених законом;
— зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
— якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, переведених на воєнний стан.
Із дня припинення обставин, які були підставою для зупинення перебігу позовної давності, її перебіг продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Перебіг позовної давності переривається в таких випадках (ст. 264 ЦКУ):
1) при вчиненні особою дії, яка свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку (наприклад, шляхом підписання акта звірки або визнання претензії);
2) у разі пред’явлення особою позову проти одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання відлік строку позовної давності починається наново.
Час, який минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується
Пам’ятайте: позовна давність може перериватися, тільки якщо підстави для цього виникли до її закінчення!
Зауважимо, що перериванням можна скористатися в разі, якщо сторонам потрібно «продовжити» строк позовної давності. Найпростіший, на нашу думку, варіант — отримати від боржника лист, в якому він визнає свою заборгованість і просить реструктуризувати її або відстрочити погашення.
Зверніть увагу: до низки вимог позовна давність узагалі не застосовується. Це, зокрема (ст. 268 ЦКУ):
1) вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом;
2) вимоги вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, який є рухомим майном, у тому числі складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна, включаючи електроенергію);
4) вимоги страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
5) вимоги Держрезерву про виконання зобов’язань, що випливають із Закону про держрезерв;
6) вимоги про визнання недійсними:
— правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку (його частини) як об’єкта нерухомості, на який поширюється дія Закону № 500;
— свідоцтва про право власності на такий гуртожиток (його частину);
— акта передачі такого гуртожитку (його частини) до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного в процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.
Також не забувайте, що позовна давність може встановлюватися не лише ЦКУ і ГКУ. Наприклад, згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмежень будь-яким строком.
Окремої згадки потребують строки позовної давності, що застосовуються в зовнішньоекономічній діяльності.
Стаття 43 Закону № 2709 надає можливості сторонам ЗЕД-договору обрати право, якому підпорядкувати свої відносини. Це може бути як право України, так і право будь-якої іншої держави. У випадку коли на відносини сторін поширюється право іноземної держави або дія міжнародного договору, застосовують передбачені в них строки позовної давності.
Якщо сторони договору зареєстровані в державах, які є учасниками Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 роки (для України набрала чинності 01.04.94 р.), то в питаннях позовної давності необхідно керуватися саме її положеннями. Причому в цьому випадку не важливо, право якої держави обрали сторони для регулювання договірних відносин (п. 2 ст. 3 Конвенції).
Строк позовної давності згідно зі ст. 8 Конвенції встановлено тривалістю у 4 роки
Проте пам’ятайте: відповідно до п. 3 ст. 3 Конвенції вона не застосовується, якщо сторони договору в ясній формі виключили її застосування. Крім того, врахуйте: вона не поширюється на відносини щодо виконання робіт і надання послуг (ст. 6 Конвенції).
