Теми статей
Обрати теми

Нерезидент — платник податку

Вишневський Михайло, податковий експерт
З подання Закону № 466 на облік у податковій у випадку здійснення нерезидентом діяльності в Україні через постійне представництво потрібно ставати не постійному представництву, як це було раніше, а самому нерезиденту. Про те, на що слід звернути увагу при реєстрації нерезидента платником податків, і про умови такої реєстрації поговоримо далі.

Нерезидент — платник податків

Що змінилося. З початку 2021 року запрацювала оновлена редакція п. 64.5 ПКУ, якою було дещо змінено акценти у колі платників податку. Ці зміщення стосуються не всіх без винятку платників податку, а лише нерезидентів і їх відокремлених підрозділів, у тому числі й постійних представництв. Зокрема,

з 01.01.2021 р. стати на облік у податковій як платник податку має не відокремлений підрозділ (у тому числі й постійне представництво нерезидента), а саме нерезидент

Крім того, було розширено випадки, в яких нерезидент мав стати на облік у податковій як платник податку.

Так, з початку 2021 року нерезидент має стати на облік у податковій як платник податків (без визначення, якого саме податку), якщо він:

1) здійснює діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва.

При цьому мова йде про будь-які відокремлені підрозділи нерезидента, якщо вони пройшли акредитацію (реєстрацію, легалізацію) на території України, а не тільки ті відокремлені підрозділи, що визнані постійними представництвами. Тобто ставати на облік як платник податків нерезиденти мають навіть тоді, коли працюють в Україні через відокремлений підрозділ, що пройшов акредитацію (реєстрацію, легалізацію) на території України як некомерційне представництво;

2) придбає нерухоме майно або отримує майнові права на таке майно в Україні;

3) відкриває рахунки в банках України. Хоча і до цього нерезиденту, щоб відкрити рахунок, слід було ставати на облік як платник податків (див. лист НБУ від 31.05.2019 р. № 57-0007/28854 та роз’яснення у БЗ 116.02, не чинне з 01.07.2020 р.);

4) набуває права власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3 — 6 п.п. «е» п.п. 141.4.1 ПКУ. Йдеться про деякі види акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях та деякі акції, корпоративні права у статутному капіталі юридичної особи — резидента України, які придбані в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

Де і коли стати на облік. Із вищепереліченого і норм п. 64.5 та оновленого п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 випливає, що з початку 2021 року нерезидент має стати на облік у податковій:

1) за місцезнаходженням кожного відокремленого підрозділу, що підлягає акредитації (реєстрації, легалізації) на території України (у тому числі постійного представництва).

При цьому стати на облік нерезидент має перед початком здійснення діяльності через кожний відокремлений підрозділ не пізніше 10 днів з дня його акредитації (реєстрації, легалізації) на території України.

Якщо відокремлені підрозділи вже діяли в Україні до початку 2021 року, то на облік як платник податку нерезидент має стати за місцезнаходженням підрозділу до 01.04.2021 р. (п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

2) за місцезнаходженням нерухомого майна, якщо він придбає нерухоме майно в Україні;

3) за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок, — у випадку відкриття рахунку в Україні;

4) за місцезнаходженням української юрособи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестактиву, — у випадку придбання інвестактивів у нерезидентів.

Хоча Мінфін п. 2 наказу від 08.02.2021 р. № 62 (яким внесено зміни до Порядку № 1588 і прописано правила постановки на облік нерезидента) постановив, що нерезиденти, які на 19.03.2021 р. не стали на облік як платники податків мають подати документи для постановки на облік протягом 2-х місяців, тобто до 19.05.2021 р.

Продовження терміну подання документів для постановки на облік принципово ні нащо не впливає. Так як до кінця квітня і так від всіх штрафів за не реєстрацію, нерезидентів захистить карантинний мораторій. Тобто і без цієї вказівки до кінця квітня час на реєстрацію нерезиденти все рівно мають.

Чи буде продовжено карантин після 30.04.2021 р. не ясно (більше так ніж ні), а тому питання про відповідальність за не реєстрацію нерезидентів за його постійні представництва з 01.05.2021 р. і по 19.05.2021 р. та після цієї дати буде відкритим. До цієї теми ми повернемося пізніше.

Алгоритм постановки на облік. Щоб стати на облік як платник податку, нерезиденту слід виконати кілька операцій:

1) якщо він починає працювати через відокремлений підрозділ, що має пройти акредитацію (реєстрацію, легалізацію) на території України, то:

— спочатку перед постановкою на облік як платника податків слід здійснити акредитацію на території України відокремленого підрозділу (проводить Мінекономрозвитку). Під акредитацію потрапляють підрозділи, які є як постійними, так і некомерційними представництвами;

— безпосередньо подати документи для постановки на облік за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. При цьому якщо відокремлений підрозділ є постійним представництвом, то нерезиденту слід також стати на облік як платник податку на прибуток;

2) якщо нерезидент придбаває нерухоме майно, або відкриває рахунки в банку, або придбаває інвестактив, то йому потрібно просто стати самому на облік у податковій після подання податківцям певного набору документів.

При цьому ті нерезиденти, які придбавають нерухомість в Україні або відкривають рахунок, стають у податковій на облік просто як платник податків. А от якщо нерезиденти придбавають інвестактиви в інших нерезидентів, то вони мають стати також на облік і як платники податку на прибуток.

Нерезидент — платник податку на прибуток

Що змінилося. З 23.05.2020 р. Законом № 466 було оновлено норми пп. 133.2.2 та 141.4.2 ПКУ, відповідно до яких платником податку на прибуток був визнаний саме нерезидент, який:

— здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримує доходи із джерелом походження з України;

— на якого покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток. Мова йде про тих нерезидентів, які придбавають інвестактиви у інших нерезидентів.

Якщо нерезидент в Україні працює через некомерційне представництво, то він лише стає на облік як платник податку

Ставати на облік як платник податку на прибуток йому не слід.

До відома! Запрацювали вищенаведені новації тільки з 01.01.2021 р. Про це прямо зазначає п. 606 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який з’явився у ПКУ з подання Закону № 1117.

До цього платником податку на прибуток вважалися саме постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

А ті нерезиденти, які придбавали інвестактиви, платниками взагалі не вважалися.

Коли ставати на облік. Нерезидент, який збирається здійснювати діяльність на території України, з 01.01.2021 р. має стати на облік у податковій як платник податку на прибуток:

1) замість постійного представництва нерезидента. При цьому ставати на облік як платник податку на прибуток слід як у випадку, коли представництво тільки буде відкриватися в Україні з 01.01.2021 р., так і коли воно працювало в Україні до 01.01.2021 р.

Стати на облік у податковій замість уже діючого на 01.01.2021 р. постійного представництва нерезидент повинен до 01.04.2021 р. (про це детально далі), а якщо постійне представництво тільки відкривається, то це слід зробити до початку здійснення діяльності через таке представництво (п. 5.1 розд. V Порядку № 1588);

2) при придбанні інвестактиву в іншого нерезидента. У цьому випадку стати на облік він має до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив (п. 5.1 розд. V Порядку № 1588).

Місце обліку. Тут усе залежить від причини постановки на облік та випадку постановки. Так, якщо нерезидент:

1) починає працювати в Україні через одне постійне представництво, то він має стати на облік як платник податку на прибуток за місцезнаходженням представництва.

А от якщо нерезидент має на території України два і більше постійних представництв (наприклад, одночасно відкриває декілька представництв чи реєструється платником за представництва, що працювали до початку 2021 року), то платником податку на прибуток він реєструється за місцезнаходженням свого постійного представництва, яке було створене першим (п. 5.2 розд. V Порядку № 1588);

2) збирається придбати інвестактив, який складається з акцій, корпоративних прав однієї української юридичної особи, то стати на облік він має за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестактиву, що є предметом такого правочину.

Водночас якщо нерезидент придбаває інвестактив, сформований із корпоративних права двох і більше українських юросіб, то документи слід подати у податкову за місцезнаходженням української юрособи, для якої вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав чи, відповідно, вартість нерухомого майна, що визначаються для цілей п.п. «е» п.п. 141.4.1 ПКУ, є найбільшою (п. 5.2 розд. V Порядку № 1588).

Звертаємо увагу! Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування. Про наслідки нереєстрації поговоримо далі.

Акредитація представництва

Щоб нерезидент, який буде працювати в Україні як через постійне представництво, так і через некомерційне представництво, яке є відокремленим підрозділом (підлягає реєстрації (легалізації) в Україні), міг стати на облік як платник податку, він має, як і раніше, провести реєстрацію (легалізацію) на території України такого відокремленого підрозділу (п. 64.5 ПКУ).

Таку реєстрацію проводить Мінекономрозвитку протягом 60 робочих днів з дня подання нерезидентом до цього органу влади відповідних документів (ст. 5 Закону про ЗЕД).

А саме:

— заяви з проханням про реєстрацію представництва, яка складається у довільній формі.

Відповідно до вимог п. 2.1 Інструкції № 30 у цій заяві слід зазначити: найменування нерезидента, країну походження і його місцезнаходження, номер телефону, телефаксу, місто на території України (якщо будуть філії, то й зазначити ці міста), у якому відкривається представництво, із зазначенням його майбутнього місцезнаходження (адреси) та кількості іноземних громадян, які працюватимуть у представництві.

Також варто зазначити дату заснування нерезидента, його організаційно-правову форму, кількість співробітників, найменування банку із зазначенням номера рахунку, сферу діяльності нерезидента і мету відкриття та сферу діяльності представництва, інформацію про ділові зв’язки з українськими партнерами та перспективи розвитку співробітництва;

— виписки з торговельного (банківського) реєстру країни, де нерезидент має офіційно зареєстровану контору;

— довідки від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок нерезидента;

— довіреності на здійснення представницьких функцій, оформленої згідно із законом країни, де офіційно зареєстровано нерезидента.

Увага! Усі ці документи перед поданням слід нотаріально посвідчити за місцем їх видачі і легалізувати в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше, та супроводити перекладом на українську мову, який завіряється печаткою перекладача.

Документи для легалізації представництва подаються до Мінекономрозвитку не пізніше 6 місяців з дати їх видачі в країні місцезнаходження нерезидента

За таку реєстрацію (легалізацію) нерезидент має також сплатити відповідну плату. Розмір плати буде залежати від країни походження нерезидента, який відкриває в Україні постійне представництво.

Так, у випадку подання документів на реєстрацію (легалізацію) на території України постійного представництва іноземним суб’єктом, який (постанова Кабміну від 23.10.2019 р. № 893):

— є резидентом держави, визнаної ВРУ державою-агресором, наприклад нерезидентом Росії, — розмір плати складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи на реєстрацію (у 2021 році це — 68100 грн). При цьому реєстрацію представництва проводитимуть протягом 60 робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом документів на реєстрацію представництва;

— є резидентом іншої країни — розмір плати — один прожитковий мінімум для працездатних осіб (у 2021 році — 2270 грн). При цьому реєстрація представництва відбуватиметься протягом 20 робочих днів з дня подання нерезидентом документів на реєстрацію представництва.

Якщо все зробити правильно, то Мінекономрозвитку у наведений вище строк видасть нерезиденту Свідоцтво про реєстрацію представництва. Провівши легалізацію представництва, нерезидент має приступати до реєстрації себе в Україні як платника податку на прибуток.

Крім того, відокремлений підрозділ іноземної юрособи в Україні включається до ЄДРПОУ (п. 13 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабміну від 22.01.96 р. № 118). Тому нерезидент в 10-денний строк після реєстрації має подати відповідному органу держстатистики свідоцтво про реєстрацію, довіреність на здійснення представницьких функцій, положення про діяльність відокремленого підрозділу та заповнену облікову картку для включення підрозділу до ЄДРПОУ. Після внесення підрозділу до ЄДРПОУ йому присвоюється 8-значний код. Цей код і буде податковим номером підрозділу.

Ті ж нерезиденти, які в Україні працюють через тимчасові об’єкти чи посередників, які з метою оподаткування визнані постійними представництвами і не включаються до ЄДРПОУ, відразу приступають до реєстрації платником податку.

Реєстрація платником податку

Для постановки на податковий облік нерезидента, який працює через відокремлений підрозділ, відкриває рахунок у банку або купує нерухомість чи інвестактив, відповідно до п. 64.5 ПКУ та п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588 слід подати в податкову:

1) заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (додаток 6 до Порядку № 1588);

2) копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

— витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт держреєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

— документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

— документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий у країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та має супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

— документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України. Цей документ подають тільки ті нерезиденти, що здійснюють в Україні діяльність через відокремлений підрозділ. Як його отримати, ми вже розповіли раніше.

Не пізніше наступного робочого дня з дня подання фіскалам згаданих вище документів нерезидента поставлять на податковий облік

Факт постановки підтверджує довідка про взяття на облік, яка надсилається (видається) нерезиденту за основним місцем обліку в порядку, прописаному у Порядку повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків, затвердженому постановою Кабміну від 04.11.2020 р. № 1054.

Інформація про те, що нерезидента і його відокремлений підрозділ взято на облік, можна перевірити, заглянувши до Реєстру платників податків — нерезидентів. Такий Реєстр оприлюднюється ДПС на вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua/dataset/026b80e7-eb4b-471e-8e87-29ae689161ba).

До відома! Іноземні компанії, організації не підлягають реєстрації в ЄДРПОУ, а обліковуються у ДПС за податковим номером — 9-значним реєстраційним (обліковим) номером платника податків. Його нерезидент відшукає у повідомленні про реєстрацію платником податку.

Крім того, автоматично разом із нерезидентом на податковий облік поставлять і відокремлений підрозділ (у тому числі постійне представництво) нерезидента. Тобто окремо ставити їх на облік вам не потрібно.

Це не стосується тільки випадку, коли нерезидент, наприклад, уже стоїть на обліку у податковій як платник податку, а потім відкриває на території, підконтрольній їй, новий відокремлений підрозділ чи перетворює некомерційне представництво у комерційне. У цьому випадку нерезиденту вже ставати на облік не потрібно. Йому слід поставити на облік. як платника інших податків, тільки свій відокремлений підрозділ.

Щоб це зробити, нерезидент має у 10-денний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом) підрозділу подати до податкової за своїм місцезнаходженням такі документи (п. 4.2 розд. IV Порядку № 1588):

— заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (додаток 6);

— копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;

— копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом відокремленого підрозділу.

Реєстрація платником податку на прибуток

Про те, що нерезиденти в певних випадках мають стати на облік як платник податку на прибуток, ми говорили вище. Тепер поговоримо про те, як це слід робити.

Розпочнемо з того, що є два випадки постановки на облік нерезидента платником податку на прибуток:

1) у момент початку здійснення діяльності на певній території України через постійне представництво чи у випадку придбання інвестактиву. У цьому випадку нерезидент уперше реєструється як платник податку на прибуток.

У такому разі нерезидент має подати в податкову той перелік документів, який він би подавав, якби тільки ставав на облік як платник податку (див. вище).

Головна особливість криється у заповненні заяви за формою № 1-ОПН (додаток 6 до Порядку № 1588).

У цій заяві він має вказати позначки «взяття на облік» та «реєстрація платником податку на прибуток»

Оскільки в цьому випадку нерезидент тільки починає працювати в Україні (і тому реєструється платником податку на прибуток), то одночасно з його реєстрацією платником податку на прибуток на облік у податковій як платник податків стає і його постійне представництво, яке є його відокремленим підрозділом. Тому додатково постійне представництво ставити на облік не слід.

Водночас якщо нерезидент стає платником податку через те, що здійснює діяльність через постійне представництво, яке не є відокремленим підрозділом (наприклад, через посередників), то йому потрібно буде одночасно із поданням заяви та документів про реєстрацію платником податку на прибуток надати відомості про таке своє постійне представництво. Подавати такі відомості слід, використовуючи форму № 20-ОПП (п. 5.5 розд. V Порядку № 1588);

2) коли нерезидент уже перебував на обліку у податковій, а тепер просто має стати платником податку на прибуток, то він має (о диво!) подати в податкову той набір документів, що подають для постановки на облік як просто платника податку (див. вище).

Особливість подання криється також у порядку заповнення заяви за формою № 1-ОПН (додаток 6 до Порядку № 1588). У цій заяві він має вказати одну позначку «реєстрація платником податку на прибуток».

Після подання таких документів у нього змінюється основне місце обліку нерезидента на контролюючий орган, в якому нерезидент реєструється платником податку на прибуток, якщо є інший контролюючий орган, в якому нерезидент був взятий на облік до такої реєстрації. При цьому у нерезидента в Україні може бути тільки одне місце обліку платником податку на прибуток — місце створення першого постійного представництва. При цьому той факт, що у нього буде декілька відокремлених підрозділів, значення немає. За їх місцезнаходженням нерезидент буде стояти на обліку як платник податку.

Крім того, нерезиденту доведеться (якщо він цього не зробив до реєстрації платником податку на прибуток) поставити на облік у податковій своє постійне представництво, що є відокремленим підрозділом. Як це зробити, див. вище.

Також коли нерезидент стає на облік як платник податку на прибуток через те, що здійснює діяльність через постійне представництво, яке не є відокремленим підрозділом, то йому потрібно буде одночасно із поданням заяви та документів про реєстрацію платником податку на прибуток надати відомості про таке постійне представництво шляхом подання ф. № 20-ОПП (п. 5.5 розд. V Порядку № 1588).

Замість постійного представництва

В Україні на 01.01.2021 р. уже працювало багато нерезидентів через постійні представництва. При цьому на обліку як платник податку на прибуток стояли самі постійні представництва, а не нерезиденти.

Після нововведень нерезиденти мають змінити на посту платника податку на прибуток своє представництво.

При цьому якщо нерезидент має в Україні одне постійне представництво, то місце постановки на облік визначити не складно — ним буде місцезнаходження постійного представництва. Отже, документи для реєстрації слід подати саме у податкову за місцезнаходженням свого єдиного представництва.

Якщо нерезидент має декілька представництв, то він має подати реєстраційні документи за місцезнаходженням свого постійного представництва, яке було створене першим

Це випливає з п. 5.2 розд. V Порядку № 1588.

При цьому тим нерезидентам, у яких до початку 2021 року були постійні представництва на території України, через які вони здійснювали діяльність, стати на облік як платник податку на прибуток слід було протягом трьох місяців, тобто з 01.01.2021 р. до 31.03.2021 р. включно.

Хоча Мінфін п. 2 наказу від 08.02.2021 р. № 62 (яким внесено зміни до Порядку № 1588 і прописано правила постановки на облік нерезидента) постановив, що нерезиденти, які на 19.03.2021 р. не стали на облік як платники податків мають подати документи для постановки на облік протягом 2-х місяців, тобто до 19.05.2021 р. Це звично суперечить нормам ПКУ. Та допоки діє карантинний мораторій на штрафи цим перейматися не слід. Коли ж він закінчиться до 19.05.2021 р., тоді і поговоримо про наслідки які можуть загрожувати нерезиденту.

Для цього вони мали подати фіскалам документи для взяття їх на облік як платника податку на прибуток. Перелік таких документів шукайте вище.

До відома! Якщо нерезидент до 01.01.2021 р. працював в Україні через легалізований відокремлений підрозділ і саме підрозділ був на обліку у податковій, а тепер має стати на облік у податковій сам нерезидент, то проходити процедуру реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого відділу для постановки на облік нерезидента знову не слід.

Підрозділ було легалізовано, ще коли нерезидент до 01.01.2021 р. тільки починав працювати через нього. На це також прямо вказує ст. 5 Закону про ЗЕД, в якій міститься заборона вимагати від іноземного суб’єкта господарської діяльності повторної реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого відокремленого підрозділу на території України.

А от повторно подати документ про акредитацію (легалізацію) такого підрозділу фіскалам для постановки нерезидента на облік у податковій як платника податку (у тому числі платника податку на прибуток), на жаль, доведеться (перелік таких документів шукайте вище).

Після подання документів для постановки на облік нерезидента як платника податку замість постійного представництва нерезидента включають до реєстру платників податків — нерезидентів з установленням ознаки платника податку на прибуток.

Постійні ж представництва такого нерезидента знімаються з обліку як платник податку на прибуток.

А от подальша доля цих постійних представництв залежатиме від того, чи акредитовані (зареєстровані, легалізовані) вони як відокремлені підрозділи на території України.

Річ у тому, що коли постійні представництва:

— легалізовані в Україні як відокремлені підрозділи (тобто мають код ЄДРПОУ), то вони продовжують перебувати на обліку в податковій як платник інших видів податків;

— не легалізовані в Україні як відокремлені підрозділи (наприклад, нерезидент працює через посередника чи агента), то їх можна буде взагалі зняти з обліку у податковій, якщо вони не вважаються платниками інших податків.

Щоб зняти такі постійні представництва з обліку, фіскали радять подати нерезиденту заяву (див. інформаційний лист № 19).

Висновки

  • З 01.01.2021 р. стати у податковій на облік як платник податків має не відокремлений підрозділ (у тому числі й постійне представництво нерезидента), а саме нерезидент. Зробити це слід перед початком здійснення діяльності через відокремлений підрозділ.
  • Нерезидент, який працює в Україні через постійне представництво, має стати на облік у податковій обов’язково як платник податку на прибуток.
  • Щоб стати на облік як платник податків, нерезидент має подати в податкову заяву за формою № 1-ОПН, а також копії документів, перелік яких наведено у п. 64.5 ПКУ.
  • Ці ж документи слід подати нерезиденту й у випадку постановки на облік як платник податку на прибуток. Відмінність полягає у порядку заповнення реєстраційної заяви.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі