Початок відліку
Фіскалам надано право здійснювати позапланові документальні перевірки нерезидентів щодо факту здійснення ними діяльності в Україні через відокремлені підрозділи, у тому числі через постійні представництва без узяття на облік (п.п. 78.1.22 ПКУ). Порядок проведення таких перевірок Мінфін прописав у Порядку № 774.
Проведення цих перевірок фіскали мають розпочати не раніше 01.07.2021 р. (п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)
Під час таких перевірок фіскали збираються перевіряти нерезидентів, які мають стати на облік у податковій, через те що здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи (як через постійні, так і через некомерційні представництва). На це вказує назва Порядку № 774. Отже, перевірити на факт реєстрації платником податків фіскали збираються будь-якого нерезидента, який:
— працює чи починає працювати в Україні через відокремлені підрозділи, які є некомерційними представництвами. Саме під ці представництва доволі часто маскують свою діяльність нерезиденти;
— працював у 2021 році через постійне представництво, але не став на облік у податковій з початку 2021 року замість нього як платник податку на прибуток.
Звичайно, прийти на перевірки фіскали зможуть, коли мають докази, які підтверджують ухилення від постановки на облік нерезидента.
На сьогодні й до кінця місяця, в якому закінчиться карантин, діє мораторій на проведення деяких видів перевірок (п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Чи закінчиться карантин до початку проведення перевірок нерезидентів, незрозуміло. Але оскільки на носі уже третя хвиля пандемії, то навряд це станеться.
Тому якщо карантин не закінчиться до 01.07.2021 р., то мораторій на перевірки, який діє на сьогодні (навіть з урахування дозволу на проведення певних перевірок, що надав Кабмін), пошириться й на ці перевірки. Про це свідчить і роз’яснення фіскалів у категорії 130.01 БЗ, в якому вони серед дозволених під час мораторію перевірок не згадали перевірки нерезидентів з приводу реєстрації платником податку.
Водночас не виключено, що до 01.07.2021 р. Кабмін ще не раз підкоригує перелік перевірок, які не потрапляють під заборону. Тому про реальність перевірочної кампанії нерезидентів можна буде точно говорити тільки ближче до початку липня 2021 року.
Інформація для перевірки
Щоб прийти на перевірку до нерезидента, фіскали спочатку мають отримати інформацію, що свідчить про ведення нерезидентом госпдіяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 ПКУ).
При цьому
джерела інформації, на які фіскали будуть опиратися при прийнятті рішення про вихід на перевірку, можуть бути різноманітними
Так, отримати інформацію для організації перевірки фіскали можуть, зокрема, але не виключно (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 774):
— від інших платників податків та податкових агентів, зокрема, якщо вона міститься в деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;
— від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Нацбанку, у тому числі інформацію про об’єкти оподаткування, про результати здійснення держконтролю за госпдіяльністю платника податків, а також таку, яка міститься у звітних документах, які подаються платниками податків органам держвлади та/або місцевого самоврядування;
— від митних чи податкових органів про експортно-імпортні операції платників податків;
— від банків, інших фінустанов, у тому числі щодо наявності та руху коштів на рахунках, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінагентів;
— від контролюючих органів за наслідками податкового контролю;
— від компетентних органів іноземних країн відповідно до діючих міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та/або міжнародних договорів, що передбачають обмін податковою інформацією.
Зокрема, фіскали як джерело інформації для організації перевірки можуть узяти будь-яку публічну інформацію про:
— можливі факти ведення нерезидентом госпдіяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік;
— наявність в особи, зокрема й у резидента України, фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва.
Також інформацію про порушення нерезидентом вимог щодо реєстрації платником податку фіскали можуть довідуватися й самі. Наприклад, направляючи письмові запити, зокрема, до резидентів, які здійснюють діяльність в інтересах нерезидента, а також до резидентів, що є посадовими або службовими особами нерезидента, прямими (опосередкованими) власниками корпоративних прав нерезидента, його бенефіціарними власниками, а також здійснюючи зустрічні звірки зазначених вище осіб. Хоча законність надсилання резидентам таких запитів під питанням. Серед підстав для надсилання фіскалами запитів резидентам (перелічені у п. 73.3 ПКУ) такої підстави немає.
Якщо йдеться про перевірки нерезидентів щодо нереєстрації їх платником податку замість свого представництва, яке функціонувало до початку 2021 року, то джерелом інформації може бути факт наявності у фіскалів даних про те, що чинні постійні представництва й після 31.03.2021 р. функціонують як платники податку на прибуток. Річ у тому, що:
— по-перше, постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податку на прибуток у періодах до 01.01.2021 р., залишаються платниками таких податків до реєстрації як платником податку на прибуток нерезидентів (п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);
— по-друге, нерезидент автоматично на облік як платник податку замість свого представництва не стане. Це відбувається лише після того, як органи ДПС отримають відповідні документи від нерезидента (їх перелік шукайте у «Нерезидент — платник податку» номера). На цьому акцентують увагу фіскали у питанні 1 інформаційного листа № 19.
Як бачимо, фіскалам нескладно буде встановити, що нерезидент не став на облік за місцем знаходження свого постійного представництва.
Строк проведення перевірки
Тільки-но податківці отримають інформацію з одного із вищепереліченого джерела про те, що нерезидент працює в Україні без реєстрації, у тому числі й через постійне представництво, вони можуть ініціювати проведення документальної позапланової перевірки.
Підставою для проведення перевірки буде рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом.
Тривалість перевірки діяльності нерезидента без взяття на облік у контролюючому органі не повинна перевищувати 10 робочих днів (п. 1 розд. VI Порядку № 774)
Строк проведення такої перевірки за наказом органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку, може бути продовжений (п. 1 розд. VI Порядку № 774). Строк продовження перевірки нерезидентів залежить від статусу їх постійного представництва. Так, якщо постійне представництво визнано (п. 82.2 ПКУ):
— великим платником податків, то перевірку можуть продовжити не більш як на 10 робочих днів;
— суб’єктом малого підприємництва — не більш як на 2 робочих дні;
— іншими платниками податків — не більш як на 5 робочих днів.
Оформлення результатів
Після проведення перевірки фіскали складають або акт перевірки, або довідку (п. 1 розд. V Порядку № 774).
Якщо фіскали не виявили фактів здійснення нерезидентом діяльності без реєстрації, то вони складають довідку.
А от у разі, коли податківці встановили, що нерезидент вів діяльність без взяття на податковий облік, то складають акт перевірки. Такий акт надають або уповноваженому представнику нерезидента, або до компетентного органу держави, резидентом якої є нерезидент.
На підставі такого акта податківці:
1) беруть нерезидента на податковий облік;
2) вживають заходів щодо зняття з обліку відокремленого підрозділу, у тому числі постійного представництва, нерезидента, якщо за результатами перевірки підтверджено припинення здійснення нерезидентом діяльності на території України, відсутність на території України об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням у такого нерезидента, та відокремленим підрозділом або постійним представництвом нерезидента виконані обов’язки платника податків.
На підставі акта нерезидента відразу поставлять на облік у податковій, якщо той не подав свої заперечення та додаткові документи фіскалам протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Відповідь на заперечення фіскали нададуть протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання у порядку, визначеному для надсилання (вручення) ППР.
Якщо фіскали не змінять свого рішення, то вони поставлять нерезидента на облік як платника податків. Таке рішення фіскалів нерезидент має право оскаржити у адміністративному (протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР) або судому порядку.
Відповідальність
Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а саме від сплати податку на прибуток. Отже, усі одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3 ПКУ).
Тобто, по суті, фіскали, виявивши факт функціонування нерезидента без реєстрації, можуть: притягти нерезидента до відповідальності за п. 117.4 ПКУ за ведення ним діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік. Розмір штрафу за таке порушення становить 100000 грн.
Також вони можуть донарахувати податкові зобов’язання з податку на прибуток. Крім того, за те, що саме вони здійснять нарахування зобов’язань, фіскали ще й виставлять 10 %-й штраф від суми донарахованого податку (п. 123.1 ПКУ).
Доки діє мораторій на податкові штрафи (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), цих штрафів боятися не слід. Тому якщо нерезидент зареєструється як платник податку на прибуток до кінця карантину, то йому вдасться уникнути вище наведених штрафів.
Крім того, податківці мають право у разі виявлення під час перевірки, що нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, накласти арешт на його майно (п.п. 94.2.9 ПКУ). Знімається арешт майна після того, як фіскали візьмуть нерезидента на податковий облік на підставі акта перевірки (п.п. 94.19.10 ПКУ).
Також, теоретично, через те, що одержані нерезидентом прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3 ПКУ), його можуть притягти й до кримінальної відповідальності за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків). Але це може статися тільки за умови дотримання цілої низки вимог.
Як бачите, за нереєстрацію нерезидента платником податків можна гірко постраждати. Тому думайте й приймати тільки правильні рішення!
