Нерезиденти, які здійснюють госпдіяльність на території України через постійне представництво, є платниками податку на прибуток (п.п. 133.2.2 ПКУ). При цьому починаючи з 01.01.2021 р. платником податку на прибуток в Україні реєструється саме нерезидент, а не його постійне представництво. Тобто в особі представництва платником цього податку стає сама компанія-нерезидент, яку представляє створене в Україні постійне представництво.
До того ж суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво, як і раніше, прирівнюється з метою оподаткування до платника, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента (п.п. 141.4.7 ПКУ).
Отже, доходи, отримані нерезидентом від його діяльності в Україні через постійне представництвом, потрапляють у декларацію з податку на прибуток і оподатковуються податком на прибуток за стандартними для усіх платників правилами. Починаючи з 01.01.2021 р. нерезиденти навіть звітуватимуть за тією самою формою декларації, що і всі решта платників податку на прибуток (див. лист ДПСУ від 28.01.2021 р. № 318/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Тепер припустимо, що вже оподаткований згідно з українським законодавством прибуток перераховується представництвом за кордон — безпосередньо на рахунок тієї іноземної компанії, яку представляє в Україні це представництво. Чи потрібно при цьому утримувати податок на репатріацію? Ні, і ще раз ні! У п.п. 141.4.2 ПКУ наразі прямо прописано, що вимоги абзацу першого цього підпункту не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва в Україні.
І це цілком логічно. Адже фактично йдеться про одного і того самого платника. І якщо його дохід уже було оподатковано за загальними податковоприбутковими правилами (під час відображення в декларації), то немає підстав повторно оподатковувати той самий дохід за репатріаційними правилами (під час перерахування за кордон). Зауважте: це правило працює, тільки коли представництво перераховує за кордон прибуток, зароблений в Україні. Якщо ідеться про якісь інші виплати, перелічені у п.п. 141.4.1 ПКУ, податок на репатріацію обов’язково утримується.
Податківці погоджуються з цим висновком. Однак роблять важливе уточнення: податок на репатріацію не утримується, якщо дохід, що перераховується нерезиденту його представництвом, було оподатковано відповідно до п.п. 141.4.7 ПКУ (БЗ 102.16). Аналогічного висновку податківці доходили й раніше (див. листи ДПСУ від 11.10.2019 р. № 739/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, від 15.09.2020 р. № 3861/ІПК/99-00-05-05-02-06 і роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 04.12.2020 р.*).
* Див.: dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/443784.html
Але коли слід вважати, що український дохід нерезидента (отриманий через представництво) оподатковано? Чи відбулося це, якщо представництво перерахує прибуток нерезиденту до того, як подасть щодо цього прибутку українську декларацію з податку на прибуток? Або якщо в українській декларації нерезидента фігурує збиток (і, як наслідок, податок на прибуток не буде сплачено)?
Податківці письмових роз'яснень поки що не дають. А усно заявляють: головне, щоби прибуток нерезидента потрапив в українську декларацію з прибутку. Якщо це відбулося, податок на репатріацію при перерахуванні цього прибутку за кордон можна не утримувати. Незалежно від того, чи сплачено податок на прибуток на дату перерахування.
Максим Нестеренко, податковий експерт
