Передісторія БЕБ
Закон про БЕБ* набув чинності 25.03.2021 р. Але хвилюватися поки зарано. БЕБ ще не створено. Почне воно функціонувати не відразу. На це дається максимум 6 місяців з дня набуття чинності Законом про БЕБ (п. 9 розд. VI Закону про БЕБ).
* Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 р. № 1150-IX.
А створення БЕБ — справа не швидка. Потрібно конкурс провести, знайти голову і співробітників БЕБ, перерозподілити повноваження між цим органом і СБУ, а також Нацполіцією. Плюс треба ліквідувати ДФСУ. Так-так, це та сама до болю знайома абревіатура.
Річ у тому, що при створенні Державної податкової служби Державна фіскальна служба існувати не перестала. Просто у складі ДФСУ залишилася податкова міліція. І це попри те що через чергові податкові реформи розділ про податкову міліцію в ПКУ не повинен був працювати. Історія темна… Зрештою навіть після таких революційних змін податкова міліція продовжила функціонувати як ні в чому не бувало. І буде працювати до запуску БЕБ.
Тепер розберемося, що ж такого нам підготували нардепи в Законі про БЕБ.
Відмінності і повноваження
Відмінності. По-перше, БЕБ, на відміну від податкової міліції, — це не підрозділ ДПСУ. Бюро — окремий орган, який спрямовується і координується КМУ.
По-друге, за задумом законодавців, БЕБ має зібрати під своє крило розслідування економічних злочинів, об’єднавши в собі функції податкової міліції і відповідних відділів СБУ, а також Нацполіції.
По-третє, акцент у завданнях БЕБ трохи змістився. Завдання Бюро, які можуть безпосередньо зачепити платників (ст. 4 Закону про БЕБ):
— виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;
— забезпечення економічної безпеки держави шляхом попередження, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;
— збір і аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, і визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому;
— виявлення і розслідування правопорушень, пов’язаних з отриманням і використанням міжнародної технічної допомоги.
Із цих хитромудрих фраз робимо висновок, що, по суті, у БЕБ два основні завдання:
— аналізувати інформацію про ризикові і підозрілі дії платників податків, які потенційно можуть завдати шкоди державі, а також про вже вчинені правопорушення;
— розслідувати економічні кримінальні правопорушення (наприклад, ст. 212 ККУ — ухилення від сплати податків).
Перелічити конкретні статті ККУ, які будуть підслідні БЕБ, поки неможливо, оскільки нам треба дочекатися змін в КПКУ, ККУ і КУпАП. Закон про БЕБ підслідність не встановлює. Відповідний законопроєкт вже зареєстрований (№ 3959-1 від 25.08.2020 р. // rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69708) і готується на друге читання. До речі, окрім необхідних для БЕБ статей, цим документом намагаються проштовхнути нову ст. 2222 ККУ — шахрайство з ПДВ. Крім того, законопроєктом № 3959-1 серйозно посилюється відповідальність за ст. 212 ККУ.
Повноваження. Перерахуємо найважливіші і насторожуючі моменти.
1. У БЕБ досить широкий доступ до інформації про госпсуб’єктів. А отримувати інформацію БЕБ буде, зокрема, від «улюблених» податківців, Держфінмоніторингу, НКЦПФР, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна.
Це напружує. Адже у такому разі виникає гостре питання: чи буде БЕБ безконтрольно зливати інформацію, приміром, податківцям? Однозначно сказати, наскільки цей обмін буде взаємним, можна тільки після затвердження спеціальних підзаконних актів.
До речі, у п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону про БЕБ вказано, що Бюро забезпечує надання держорганам інформації зі своїх банків (баз) даних відповідно до закону. А ось порядки обміну інформацією затверджуватимуться спільними наказами Бюро і відповідного держоргану (ч. 2 ст. 7 Закону про БЕБ).
2. Доступ до банківської таємниці. Тут також виникають питання. Отримання від банків інформації, що містить банківську таємницю, здійснюватиметься в порядку і обсягах, визначених у КПКУ і Законі про банки**. І
** Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.
для того щоб побачити інформацію про рух коштів на рахунках конкретних ФОП або юросіб, рішення суду БЕБ не знадобиться
Закон про БЕБ вносить зміни до Закону про банки із цього приводу (п. 3 ч. 1 ст. 62 Закону про банки в редакції з дня оголошення КМУ про початок роботи БЕБ).
А це меседж для ФОП, які полюбляють використовувати непідприємницькі рахунки для госпдіяльності.
БЕБ також черпає інформацію з усіх доступних баз (банків) даних. Але якщо цієї інформації там немає, то Бюро має право запитати таку інформацію у органів держвлади або органів місцевого самоврядування (далі — ОМС). Підкреслимо: ні юросіб, ні ФОП, ні фізичних осіб ці запити не стосуються. Хоча серед повноважень БЕБ є витребування і отримання від підприємств, установ, організацій інформації, необхідної для виконання повноважень БЕБ. Проте тільки у встановленому законом порядку (п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону про БЕБ).
Відмовити в наданні інформації держорган або ОМС не може.
Також ч. 9 ст. 7 Закону про БЕБ під страхом відповідальності забороняє повідомляти третіх осіб про те, що відносно них БЕБ збирає інформацію. Тож ви можете навіть не здогадуватися, що Бюро накопичує «корисні» дані.
Хоча, безумовно, Закон про БЕБ говорить про те, що Бюро має використовувати інформацію тільки у рамках закону. Щоправда усе, що зібрано БЕБ, має статус службової інформації і захищається відповідно.
Нагадаємо: службова інформація є інформацією з обмеженим доступом. Згідно зі ст. 29 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII її розголошення можливе, тільки якщо вона є предметом суспільного інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає над потенційною шкодою від її поширення.
Предметом суспільного інтересу вважається, приміром, інформація, яка говорить про можливе порушення прав людини.
3. Негласні співробітники і заохочення «повідомити куди слід». Бюро може використовувати своїх негласних штатних і нештатних співробітників, а також матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, підслідних БЕБ (п. 16 ч. 1 ст. 8 Закону про БЕБ). І якщо штатні/нештатні співробітники — зрозуміле явище у рамках кримінального процесу, то заохочення — дуже «цікавий» важіль для мінімізації правопорушень.
4. Поліцейські заходи для БЕБівців із спецзваннями. У лавах БЕБ будуть співробітники інформаційно-аналітичного підрозділу і співробітники із спецзваннями. Так от, ті, хто із спецзваннями, матимуть додаткові права. Вони зможуть застосовувати поліцейські заходи. Що це таке? Наприклад, представники БЕБ із спецзваннями можуть (ч. 2 ст. 8 Закону про БЕБ):
— перевіряти документи, що посвідчують особу;
— зупиняти транспортний засіб, якщо є інформація про причетність водія або пасажирів до кримінального або адміністративного правопорушення (актуально, приміром, для тих, хто перевозить пальне);
— проникати в житло або інше володіння особи без мотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних з безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у здійсненні кримінального правопорушення, і т. д.
Проте усі ці
поліцейські заходи можуть застосовуватися тільки під час здійснення заходів з перешкоджання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБ
Дуже сподіваємося, що ці повноваження не використовуватимуться на шкоду добросовісним платникам податків.
Ризик-орієнтований підхід
Модне нині явище «ризик-орієнтований підхід» покликане зменшити тиск на госпсуб’єктів. Закон про БЕБ не обійшовся без його згадки в контексті роботи Бюро. Чесно кажучи, у рамках оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування це поки не зовсім зрозумілий механізм. А ось у частині збору інформації — трохи зрозуміліший. Детально розкрити механізм не вдасться, оскільки Закон про БЕБ виписує ризик-орієнтований підхід поверхнево.
На нашу думку, суть у тому, що увагу під час збору інформації привертатимуть госпсуб’єкти, що підпадають під певні критерії. Їх, до речі, БЕБ розроблятиме самостійно (ч. 2 ст. 12 Закону про БЕБ).
Також можна сказати, що критерії ділитимуться на ті, які пов’язані з:
— правопорушником;
— характером і видом протиправної дії;
— галузевими особливостями системних кримінальних явищ;
— фінансовими втратами держави від оптимізації сплати податків і так далі.
До речі, останнє формулювання бентежить. Адже оптимізація все ж не означає ухилення. Оптимізація — це використання можливостей, наданих податковим законодавством по максимуму (наприклад, правомірне застосування пільг, обрання найбільш відповідних договірних умов і т. п.), а ухилення — явно неправомірна поведінка, яка тягне за собою відповідальність.
Навіть Держкомпідприємництва свого часу в листі від 12.11.2001 р. № 2-221/6704 говорив про те, що оптимізація оподаткування ніяк не суперечитиме інтересам держави.
Хоча варто визнати, що на практиці складно відрізнити одне від іншого. Як бачимо, на жаль, зберігається тенденція ототожнювати оптимізацію і ухилення. А таке розмежування украй важливе, як мінімум у сфері кримінальної відповідальності.
У цілому, що таке БЕБ, ми дізнаємося тільки після того, як Бюро почне свою роботу. І справа не лише у відсутності підзаконних актів, але і в людському чиннику. Яким би хорошим не був закон, усе вирішує все-таки його застосування на практиці. Але не втрачатимемо оптимізму і сподіватимемося на краще!
