Операція позики в МСФЗ-обліку позичальника

Первісне визнання

Згідно з міжнародними стандартами кредити і позики одержані — це фінансові зобов’язання (ФЗ). За аналогією з первісним визнанням фінансового активу, ФЗ спочатку визнаємо за їх справедливою вартістю за вирахуванням прямих витрат за операцією. Наприклад, підприємство отримало позику в сумі 150 тис. грн на ринкових умовах строком на 3 роки. При цьому підприємство понесло додаткові витрати на підготовку правочину (8 тис. грн), пов’язані з оформленням застави. Первісна оцінка ФЗ за позикою дорівнює: 142 тис. грн (150 - 8).

Якщо зобов’язання безвідсоткові або умови кредитування істотно відрізняються від ринкових, їх вартість підлягає дисконтуванню. Дисконт від пільгових зобов’язань також визнають відразу в момент отримання позики, але вже у складі фінансових доходів (Дт 505 — Кт 733).

Подальша оцінка

Кредитні ФЗ, так само як і ФА, підлягають амортизації за методом ефективної ставки відсотка.

Ефективна ставка відсотка — це ставка, що дисконтує попередньо оцінені майбутні грошові платежі протягом очікуваного строку дії фінансового зобов’язання до амортизованої собівартості ФЗ (додаток А до МСФЗ 9).

Амортизована собівартість кредитного зобов’язання = сума первісної оцінки кредитного зобов’язання — виплата основної суми боргу + накопичена амортизація різниці між первісною сумою і сумою погашення з використанням ефективної ставки відсотка.

Витрати за позикою

Підприємство в обліку витрат на позиці керується МСБО 23. Цей стандарт розглядає два методи відображення у фінансовій звітності витрат за позиками (§ 1 МСБО 23):

— витрати за позиками, безпосередньо пов’язані з придбанням, будівництвом або виробництвом кваліфікаційного активу (повинні капіталізуватися шляхом включення їх до вартості цього активу);

— інші витрати за позиками (відносять на витрати у складі прибутку або збитку).

Тобто МСФЗ 23 розглядає питання, пов’язані з визнанням фінансових витрат, власне як витрати, а також як включення до вартості кваліфікаційного активу.

Капіталізація витрат. Витрати, які безпосередньо пов’язані із запозиченнями, капіталізуються як частина собівартості активу, якщо існує ймовірність того, що вони принесуть підприємству майбутні економічні вигоди і якщо ці витрати можна достовірно оцінити. Інакше кажучи, витрати за позиками, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу, є частиною собівартості такого активу (§ 1, 10 — 15 МСБО 23).

Нагадаємо, до кваліфікаційного активу відносять актив, який обов’язково потребує суттєвого часу для підготовки його до передбачуваного використання або реалізації (§ 5 МСБО 23).

Витрати періоду. Інші витрати, пов’язані з отриманням і використанням позик та кредитів, визнаються (нараховуються) в тому періоді, в якому вони понесені. До них належать: відсотки й амортизація дисконту, курсові різниці, а також додаткові витрати, безпосередньо пов’язані з отриманням та обслуговуванням кредиту.

Приклад отриманої безвідсоткової позики. Звернемося до умовного прикладу, описаного в статті «Операція позики в МСФЗ-обліку позикодавця» цього номера.

Для простоти припускаємо, що позичальник обрав ринкову ставку на рівні тих же 20 %. Хоча в реальному житті позичальник і позикодавець можуть застосовувати різні ставки. У нашому прикладі цифри в позичальника будуть такі ж, як і в позикодавця, а проводки в бухобліку, по суті, дзеркальними (див. таблицю нижче).

Облік отриманої позики

Також підкреслимо: дисконтувати будь-які фінансові активи та зобов’язання потрібно, тільки якщо вплив такого дисконтування суттєвий. Це загальне правило МСФЗ.

В Україні процентні ставки дуже високі. Отже, вплив дисконтування може бути значним, навіть якщо строк позики менше 1 року. Утім пряма вказівка з приводу річного періоду є тільки для товарної дебіторки (§ 63 МСФЗ 15).

Точно не потрібно дисконтувати інструменти «до запитання». Наприклад, якщо позикодавець у будь-який момент може вимагати повернути позику.

Подання у звітності

Залежно від строків погашення кредити і позики відображаються у Звіті про фінансовий стан у розділах «Довгострокові зобов’язання» і «Поточні зобов’язання».

Нараховані на звітну дату, але не сплачені відсотки за користування позиковими коштами відображають у складі поточних зобов’язань, крім випадків, коли підприємство має безумовне право відстрочити їх сплату на кінець дії довгострокового кредитного договору. При цьому фінансові витрати відображають в окремій статті витрат у Звіті про сукупний дохід (§ 82 МСБО 1).

У примітках до фінансової звітності розкриваємо всю кількісну і якісну інформацію про кредитні зобов’язання, яка може бути корисна користувачам фінансової звітності.