МСФЗ 9 і НП(С)БО 13: основні відмінності

Класифікація фінансових активів

Фінансові активи включають (п. 6 НП(С)БО 13):

— грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти;

— дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу;

— фінансові інвестиції, що утримуються до погашення;

— фінансові активи, призначені для перепродажу;

— інші фінансові активи

У момент первісного визнання фінансові активи класифікують як оцінювані надалі за (§ 4.1.1 МСФЗ 9):

— амортизованою собівартістю;

— справедливою вартістю через прибуток або збиток;

— справедливою вартістю через інший сукупний дохід (ІСД)

Класифікація фінансових зобов’язань

Фінзобов’язання включають (п. 7 НП(С)БО 13):

— фінансові зобов’язання, призначені для перепродажу;

— інші фінансові зобов’язання

У момент первісного визнання фінансові зобов’язання класифікують як оцінювані надалі за (§ 4.2.1 МСФЗ 9):

— амортизованою собівартістю;

— справедливою вартістю через прибуток або збиток

Фінінструменти, що виникають з твердих контрактів

Фінактиви або фінзобов’язання, що виникають внаслідок твердих контрактів на придбання або продаж ресурсів (робіт, послуг), відображають у балансі після виникнення права на отримання активу або зобов’язання на його передачу (п. 12 НП(С)БО 13)

Активи, які будуть придбані, і зобов’язання, які виникнуть внаслідок прийняття на себе твердого договірного зобов’язання купити або продати товари/послуги, зазвичай не визнають доти, доки хоча б одна зі сторін не виконає своїх договірних зобов’язань (§ Б3.1.2 МСФЗ 9)

Первісна оцінка фінактивів і фінзобов’язань

За фактичною собівартістю (п. 29 НП(С)БО 13)

За справедливою вартістю, збільшеною або зменшеною на суму витрат на операцію, які безпосередньо належать до придбання фінактиву або випуску фінзобов’язання. Виняток — фінактиви і фінзобов’язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, а також торговельна дебіторська заборгованість, що не містить значного компонента фінансування (§ 5.1.1 МСФЗ 9). Останню оцінюють за ціною операції (§ 5.1.3 МСФЗ 9)

Подальша оцінка фінансових активів

На кожну наступну після визнання дату балансу фінактиви оцінюють за їх справедливою вартістю, крім (п. 30 НП(С)БО 13):

— дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу;

— фінансових інвестицій, що утримуються до їх погашення;

— фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;

— фінансових інвестицій та інших фінактивів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю

Після первісного визнання фінансовий актив оцінюють за (§ 5.2.1 МСФЗ 9):

— амортизованою собівартістю;

— справедливою вартістю через ІСД;

— справедливою вартістю через прибуток або збиток

Подальша оцінка фінансових зобов’язань

На кожну наступну після визнання дату балансу фінзобов’язання оцінюють за амортизованою собівартістю (п. 31 НП(С)БО 13). Виняток — фінзобов’язання, призначені для перепродажу, і зобов’язання за похідними фінансовими інструментами. Їх оцінюють за справедливою вартістю. Якщо справедливу вартість зобов’язання за похідним фінінструментом, яке буде погашене шляхом передачі пов’язаного з ним інструменту власного капіталу, не можна визначити достовірно, його оцінюють за собівартістю

Після первісного визнання фінансове зобов’язання оцінюють за (§ 5.3.1 МСФЗ 9):

— амортизованою собівартістю;

— справедливою вартістю через прибуток або збиток.

За певних умов у момент первісного визнання можна безвідклично оцінити фінзобов’язання за справедливою вартістю через прибуток або збиток (§ 4.2.2 МСФЗ 9)

Знецінення фінінструментів

Балансову вартість фінактивів, які не оцінюють за справедливою вартістю, переглядають на предмет можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на підставі аналізу очікуваних грошових потоків (п. 33 НП(С)БО 13)

Оціночний резерв під очікувані кредитні збитки визнають за фінансовими активами, що оцінюються за (§ 5.2.2 МСФЗ 9):

— амортизованою собівартістю;

— справедливою вартістю через ІСД