Оптове постачання особам без чинних ліцензій
Спочатку зазначимо: в останній частині ст. 18 Закону № 481* передбачено, що ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
* Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Тому якщо ваш покупець має заклад громадського харчування (про те, які саме заклади відносяться до таких, читайте також нижче — у відповіді на друге запитання), у якого термін дії ліцензії закінчився під час карантину, то згідно з цією нормою дію його ліцензії продовжено на зазначений строк.
І доки не скінчиться карантин, а також не спливуть три наступні (відраховані з дня закінчення карантину/заходів) місяці, такому покупцю можна спокійно відвантажувати алкогольну продукцію.
Але чи варто взагалі хвилюватись у інших випадках оптових постачань алкоголю особам, у яких спливли строки дії ліцензій або зовсім їх не було?
Нагадаємо, що термін «оптова торгівля» наведено у ст. 1 Закону № 481, і він охоплює діяльність з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання. Тобто він не містить вимог щодо реалізації товарів лише тим суб’єктам, які мають ліцензію на торгівлю, або тільки тим, хто торгує вроздріб. Із цього визначення чітко випливає лише, що оптова реалізація повинна проводитись суб’єктам господарювання.
У ст. 15 Закону № 481 є таке застереження: госпсуб’єкти, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів**, здійснюють постачання цієї продукції госпсуб’єктам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
** Крім виробництва вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових із виноматеріалів виключно власного виробництва, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Але, по-перше, воно стосується виробників, а по-друге, про те, що відповідна (оптова чи роздрібна) ліцензія повинна бути ще й у покупця, в ньому ніяк не зазначено!
Певне застереження було в п. 8 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями (були затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854). Але там заборонялось приймати для продажу і зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на імпорт чи оптову торгівлю алкогольними напоями. Тобто ця заборона стосувалася лише самих роздрібних торговців. До того ж вона вже разом з цими Правилами канула в Лету (скасовані постановою КМУ від 23.10.2019 р. № 1026)!
Та й в інших нормах Закону № 481, у тому числі у ст. 153, присвяченій обмеженням, зокрема й щодо продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, столових вин і пива, ніяких таких обмежень ви не знайдете.
Нема обмежень щодо оптових постачань алкоголю покупцям, які не мають роздрібних чи оптових ліцензій, і в інших чинних «підалкогольних» нормативах. Зокрема, нема їх і в Інструкції № 154***, яка нам буде цікавою для відповіді на запитання 3. Тому оптовий торговець, відпускаючи алкоголь госпсуб’єкту, навіть якщо останній не має ні оптової, ні роздрібної ліцензії, жодних заборон не порушує!
*** Інструкція про застосування форм ТТН на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затверджена наказом Мінтрансу від 28.04.2005 р. № 154.
Непрямо цей висновок підтверджується і змістом листа ДПСУ від 29.11.2019 р. № 1647/6/99-00-04-01-02-15/ІПК, де фіскали, як той вуж, всіляко намагаються вислизнути від відповідей на низку подібних запитань, аби не відповісти ліберально… ☺
Заклад харчування
У світлі відповіді на перше запитання це друге запитання більш цікаве саме покупцю. Адже оптовий продавець, як ми з’ясували, формально може відпустити алкоголь особі, яка навіть взагалі не має ліцензії (хоча тут є ще відвантажувальний нюанс — див. нижче відповідь на третє запитання).
Отже, покупцю ця відповідь потрібна, щоб зрозуміти, чи має він право скористатись згаданою вище нормою зі ст. 18 Закону № 481, щоб продовжувати реалізовувати вроздріб та зберігати алкогольні напої за наявності та на підставі ліцензії, термін дії якої вже в період карантину закінчився. Визначення терміна «заклад громадського харчування» знаходимо в п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР.
До них віднесені: ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження госпдіяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам. Тобто,
якщо конкретний заклад госпсуб’єкта (у т. ч. кіоск чи кулінарія) не здійснює діяльності з громадського харчування, то на нього згадане «ліцензійне» послаблення зі ст. 18 Закону № 481 не розповсюджується
І у разі роздрібного продажу алкоголю за наявності ліцензії зі строком дії, що сплив, до таких госпсуб’єктів (які не є закладами громадського харчування) фіскали застосують санкції, передбачені ст. 17 Закону № 481 (ср. ).
Санкції чималі: 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн. І застосування цих санкцій, нагадаємо, на період дії карантину не призупинено!
Та ще. Щодо цього ліцензійного послаблення для закладів харчування акцентуємо також увагу, що це послаблення стосується лише продажу алкогольних напоїв, тобто тільки алко-ліцензій, і не стосується ліцензій на продаж тютюнових виробів!
Ліцензія в ТТН
Для відповіді на третє запитання спочатку нагадаємо таке. Чинна Інструкція № 154 передбачає, що у спеціальній формі ТТН на переміщення алкогольних напоїв (форма № 1-ТН /алкогольні напої/)**** у рядку «Одержувач» зазначаються повне найменування підприємства — одержувача продукції, його місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю) продукції, що ліцензується, номер і дата видачі наряду на відпуск продукції.
**** Форма затверджена тим самим наказом № 154.
Таким чином, якщо постачання алкоголю здійснюється автомобільним транспортом, оптовому продавцю доведеться виписувати ТТН за формою № 1-ТН /алкогольні напої/ і заносити до неї відомості щодо номера і дати видачі відповідної ліцензії одержувача алкоголю.
Зазвичай оптові постачальники для цієї цілі вимагають від покупців (одержувачів) копії відповідних ліцензій. Якщо оптовий продавець бачить, що строк дії ліцензії сплив під час карантину і покупець має заклад громадського харчування (цей факт перевіряти необов’язково), можна додатково зазначити в ТТН, що ліцензія чинна — на підставі ст. 18 Закону № 481.
Але можна цього й не зазначати, адже
оптовий постачальник не зобов’язаний перевіряти чужу ліцензію на «дієздатність» — йому потрібно лише зазначити в ТТН її номер і дату видачі
І навіть якщо він у цих даних помилиться, чи взагалі «ліцензійні» дані одержувача в ТТН не зазначить, гадаємо, це не матиме для нього якихось негативних наслідків…
Водночас відповідно до п. 1.6 Інструкції № 154 форма № 1-ТН /алкогольні напої/ є підставою для списання продукції у відправника та оприбуткування її у одержувача. Однак незазначення оптовим продавцем в ТТН реквізитів ліцензії покупця для цілей обліку (списання ним) відпущених алко-товарів суттєвого значення не матиме. Фіскали у листі ДПСУ від 17.07.2020 р. № 2927/ІПК/99-00-09-03-03-06 зазначають, що неправильне оформлення ТТН є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Але за таке податківці не штрафують.
Тобто на продавці таке порушення навряд чи якось позначиться, а от у покупця «ліцензійні» та інші наслідки цілком не виключаються, але це теж його проблеми (і його провина — якщо не забезпечив продавця своїми достовірними ліцензійними даними для належного оформлення форми № 1-ТН).
висновки
- Оптовий торговець, відпускаючи алкоголь госпсуб’єкту, навіть якщо останній не має ні оптової, ні роздрібної ліцензії, ніяких заборон не порушує.
- У разі роздрібного продажу алкоголю госпсуб’єктами, які не є закладами громадського харчування, за наявності ліцензії, термін дії якої сплив під час карантину, фіскали застосують до них санкції, передбачені ст. 17 Закону № 481: 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.
- Незазначення оптовим продавцем у ТТН реквізитів ліцензії покупця для цілей обліку (списання ним) відпущених алко-товарів серйозного значення не матиме. Але при цьому у покупця «ліцензійні» та інші наслідки цілком не виключаються.
