Схеми уникнення РРО

Певні варіанти уникнення РРО є. Але відразу попередимо про важливі моменти:

— не завжди такі варіанти можуть бути прийнятними. Наприклад, якщо у вас класичний роздріб (наприклад, магазин), постійний потік покупців, то абсолютно чисту і, головне, зручну схему запропонувати складно. Не виключено, що її використання буде більш клопітким і витратним, ніж установлення самого РРО/ПРРО. Але якщо готівкові операції у вас трапляються не так часто, а встановлювати РРО/ПРРО не хочете, та й сенсу особливого немає на разові операції, то вдатися до деяких хитрощів цілком можливо;

— схеми уникнення РРО пов’язані з ризиком і припадуть до душі, скоріше, сміливим платникам. Частину з них побудовано на тому, що одна операція (реальна) прикривається іншою (формальною). У таких випадках є небезпека, що податківці можуть визнати угоду удаваною (ст. 235 ЦКУ). І тоді відносини сторін повинні регулюватися правилами тієї угоди, яку вони реально вчинили. Наслідки можуть бути сумними (це були продажі товару).

Тому ті, хто не хоче ризикувати, краще пропустіть цю статтю. Якщо ж ви з тих, хто посміливіший, або у вас уже немає іншого виходу (операцію вже здійснено без РРО) і вам потрібні хоч якісь зачіпки, щоб прикрити скоєне, давайте розбиратися.

Договір доручення

Припустимо, покупець збирається оплатити якесь велике придбання готівкою. Діяти можна таким чином: покупець укладає договір доручення з працівником продавця (ст. 1000 ЦКУ). Договір письмовий у довільній формі. Він не підлягає обов’язковому нотаріальному засвідченню. Покупець за цим договором виступає довірителем, а працівник — повіреним. Причому працівник виступає як проста фізична особа (звичайний громадянин), а не як працівник продавця. Згідно з договором покупець доручає повіреному (тобто фактично працівнику продавця) внести безоплатно від свого імені гроші на банківський рахунок продавця.

Для цього покупець (він же довіритель) видає працівнику (він же повірений) довіреність у письмовій формі і грошові кошти. Про отримання коштів повірений видає покупцеві розписку. Після передачі грошей можна відвантажувати товар покупцю. А після внесення грошей на банківський рахунок повірений надасть довірителю квитанцію каси банку, а можливо, і звіт, якщо його надання передбачено умовами договору доручення.

У результаті за покупця гроші в банк віднесе «стороння» особа. Для продавця такий розрахунок безготівковий і не вимагає РРО (п. 10 розд. II Положення № 148).

Договір комісії

Постановка завдання аналогічна. Є покупець, який хоче оплатити придбання готівкою, але РРО у продавця немає. Можна вдатися до договору комісії (ст. 1011 ЦКУ). Причому тут є два варіанти: договір комісії на продаж та договір комісії на придбання.

Комісія на продаж. Тут продавцю самостійно не впоратися. Йому потрібен певний дружній суб’єкт підприємництва, в якого РРО є. Саме через нього можна проводити готівкові розрахунки. У такому разі договір купівлі-продажу товару буде укладено не напряму між продавцем і покупцем, а через цього дружнього суб’єкта за допомогою договору комісії. Продавець буде комітентом, який передає товар на комісію, а дружній суб’єкт — комісіонером, який продасть цей товар покупцю. Нагадаємо, що за договором комісії комісіонер діє від свого імені і зобов’язаний передати комітенту все отримане за угодою (ст. 1011, 1018 ЦКУ). Товар при цьому може відпускатися покупцю самим комітентом, тобто в договорі комісії обов’язки комісіонера можуть бути зведені до укладення договору з покупцем і проведення з ним готівкових розрахунків.

Подальші розрахунки зрозумілі: комісіонер передає отримані кошти комітенту.

Якщо ця передача відбуватиметься готівкою, врахуйте два моменти:

1. Вона не підпадає під визначення розрахункової операції, а отже, РРО не потрібен (постанова ВС від 16.11.2020 у справі № 240/4874/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/93403997; постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 17.09.2019 у справі № 240/4874/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/84405170).

2. Не забувайте про готівкові обмеження. Ідеться про 10 тис. грн на день. Вони в розрахунках між комісіонером і комітентом застосовуються, і їх порушувати не можна.

Тому набагато простіше, якщо комісіонер перерахує цю суму комітенту безготівкою.

Звісно, схему треба прораховувати і з точки зору інших податків — ПДВ, податку на прибуток. Наприклад, в операціях між комітентом і комісіонером для ПДВ працюватиме звичайне правило першої події. Тобто при передачі товару комісіонеру для продажу вже виникатимуть податкові зобов’язання. А якщо посередник — неплатник ПДВ, то обороти збільшать у нього обсяг оподатковуваних операцій для порівняння з одномільйонним критерієм для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Комісія на придбання. Тут усе більш хитко. Суть ось у чому: покупець виступає в ролі комітента, що дає вказівку на придбання товару, а продавець — у ролі комісіонера. Він цей товар придбаває за вказівкою комітента. Найважливіший момент цієї схеми той же — розрахунок між комітентом і комісіонером не підпадає під визначення розрахункової операції і не вимагає РРО. Ці кошти — не виручка від реалізації, а кошти для виконання договору комісії. Комісіонер не є продавцем товару.

Ще раз нагадуємо: варіант досить ризикований, особливо коли товар вже давно лежав на складі в нашого так званого комісіонера.

Зміна умов договору

Цю схему застосувати можна тоді, коли платіж за товар і його відвантаження рознесені в часі. Сенс схеми зводиться до того, що спочатку платіж береться за щось, що не вимагає застосування РРО, але потім, ближче до дати відвантаження, умови договору змінюються і сторони вирішують відвантажити інший товар, який від самого початку і збиралися продати і який вимагає застосування РРО. Але сам платіж уже пройшов. Не можна ж змусити застосовувати РРО заднім числом?!

Наприклад, виробник продукції продає не лише її, але і якийсь покупний товар. Готівку за цей товар треба проводити через РРО. Щоб не застосовувати РРО, спочатку укладається договір на постачання власної продукції. Отже, на готівкову передоплату можна оформити ПКО. Потім умови договору змінюються і продукція власного виробництва перетворюється на товар, який і потрібно було продати. Відвантаження товару розрахунковою операцією не є, тому не вимагає застосування РРО.

Замість продукції власного виробництва може бути щось інше, що не вимагає РРО. Наприклад, через РРО не проводиться поворотна фіндопомога. Можна спочатку оформити її одержання, далі відвантажити потрібний товар, а потім зробити зарахування.

І знову ж таки схема не ідеальна, податківці і суд можуть не прийняти аргументи суб’єкта господарювання (постанова П’ятого апеляційного суду від 12.01.2021 у справі № 420/1108/2 // reyestr.court.gov.ua/Review/94178771). Принаймні у випадку з поворотною фіндопомогою, якщо всі операції будуть оформлені в стислі строки, наприклад, день у день. Це, скоріше, крайній варіант, коли гроші вже прийнято і потрібно щось оформляти заднім числом.