Висновок документа
Визнання заборгованості безнадійною за п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ повинне відбуватися з урахуванням положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ). Тому до безнадійної за п.п. «ґ» може бути віднесена тільки прострочена заборгованість фізичних осіб. До заборгованості юросіб п.п. «ґ» не застосовується
Мінфін в УПК, що коментується, пролив світло на питання: як застосовувати критерій безнадійності за п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ. Нагадаємо: цей підпункт визначає, коли (за яких умов) до безнадійної може бути віднесена прострочена більше пів року добанкрутна заборгованість фізичних і юридичних осіб (тоді як для визнання заборгованості безнадійною при банкрутстві в п.п. 14.1.11 ПКУ є окрема підстава — за п.п. «з»).
Що роз’яснив Мінфін?
Борги фізичних осіб. Для фізичних осіб норми п.п. «ґ» (про заборгованість, що не перевищує 25 % мінзарплати), по суті, застаріли. Оскільки такі критерії безнадійності, як уточнюється в підпункті, застосовні за умови відсутності (!) законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб.
Проте з 21.10.2019 запрацював КУзПБ, яким визначена процедура банкрутства, у тому числі й для фізичних осіб (Книга четверта, ст. 115 — 137 КУзПБ). І встановлено, що фізична особа може ініціювати банкрутство, якщо розмір її боргів перед кредитором (кредиторами) складає не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Тому, як пояснив Мінфін, при зарахуванні боргів у безнадійні за п.п. «ґ» необхідно брати до уваги норми чинного КУзПБ. У зв’язку з цим безнадійною заборгованістю фізичної особи за п.п. «ґ» слід вважати заборгованість, прострочену понад 180 днів, якщо розмір суми боргу складає менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, і за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджена документально (договором і первинним документом, що визнає заборгованість, зокрема: визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).
При цьому, підкреслив Мінфін, до безнадійної за такими критеріями може бути віднесена заборгованість як простих фізичних осіб (громадян), так і фізосіб-підприємців.
Борги юридичних осіб. Для юридичних осіб безнадійною в п.п. «ґ» названа заборгованість, що прострочена понад 180 днів та не перевищує мінімального розміру безспірних вимог кредитора для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проте справа в тому, що на сьогодні чинним КУзПБ мінімальний розмір безспірних вимог кредитора для відкриття справи про банкрутство боржника-юрособи не встановлений. А для запуску процедури банкрутства боржника-юрособи достатньо лише, щоб кредитор звернувся до суду із заявою (оформленою відповідно до ст. 34 КУзПБ, яка містить, зокрема, відомості про розмір вимог). Тож визнання вимог кредитора можливе на будь-яку суму (без мінімального порога).
З урахуванням цих обставин Мінфін розставив усі крапки над «і» та роз’яснив, що норми п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ до заборгованості юросіб не застосовуються. Щоправда, раз п.п. «ґ» до боргів юросіб незастосовний, така заборгованість — підкреслив Мінфін — може виявитися безнадійною за іншими критеріями безнадійності з п.п. 14.1.11 ПКУ.
Тож запам’ятайте: з урахуванням висновків Мінфіну критерій безнадійності з п.п. «ґ» все ж застосовний тільки до боргів фізичних осіб (з урахуванням положень КУзПБ), але незастосовний до боргів юросіб (вони за бортом цього підпункту).
