Строки давності за ЄСВ-помилками
Із пенсійною та ЄСВ-звітністю справи йдуть так. Строк давності для стягнення недоїмки, пені і штрафів за пенсійними внесками не застосовується після 01.01.2004 (ч. 15 ст. 106 Закону № 1058), а за ЄСВ — з моменту появи на світ цього внеску (ч. 16 ст. 25 Закону № 2464).
Водночас, на думку ВСУ (див. постанови ВСУ від 04.06.2013 № 21-170а13 // reyestr.court.gov.ua/Review/31931662 і від 04.02.2014 № 21-458а13 // reyestr.court.gov.ua/Review/37265538), Пенсійний фонд не має права накладати штрафи за старі помилки за Законом № 1058, окрім як у випадку із стягненням заборгованості, що виникла до 01.01.2011.
Тобто тільки коли є заборгованість зі сплати соцвнесків / штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011, можуть загрожувати штрафи, а якщо заборгованості немає, то немає і «старих» штрафів.
Ну і, звісно, пам’ятаємо про адмінштраф. Залежно від ситуації він також може «прилетіти».
Тому старі помилки в пенсійній і ЄСВ-звітності потрібно виправляти.
Строк давності за ПДФО/ВЗ-помилками
У загальному випадку строк давності за ПДФО/ВЗ-помилками становить 1095 днів.
Але при цьому відлік потрібно розпочинати з дня, що йде за останнім днем граничного строку подання тієї форми № 1ДФ (Податкового розрахунку з 4ДФ), в якій припустилися такої помилки. Фактична дата подання звітності тут не важлива, якщо її було подано до закінчення граничного строку.
Якщо граничний строк подання помилкової форми № 1ДФ (4ДФ) було перенесено за правилами вихідного, святкового/неробочого дня, то відлік строку давності треба проводити з дня, що йде за останнім днем граничного строку подання розрахунку, визначеного з урахуванням такого перенесення.
Якщо помилкова форма № 1ДФ (Податковий розрахунок з 4ДФ) була подана пізніше за граничний строк, то відлік строку давності проводиться з дня, що йде за днем її фактичного подання.
Якщо до помилкової форми № 1ДФ (Податковому розрахунку з 4ДФ) подавалася уточненка, то
відлік строку давності починаємо рахувати з дня подання останнього уточнюючого звіту до помилкового розрахунку
І, нарешті, якщо максимальний строк подання помилкової форми № 1ДФ (Податкового розрахунку з 4ДФ) відтерміновувався за правилами п. 102.6 ПКУ (за переліком поважних причин), то строк давності відлічуємо з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання розрахунку, визначеного з урахуванням такого перенесення.
Тепер, коли з правилами підрахунку строку давності ми розібралися, для наочності наведемо простий приклад.
Приклад. Форма № 1ДФ за 3 квартал 2018 року була подана 15.10.2018. Граничний строк її подання — 09.11.2018. У подальшому цей період не уточнювався. У грудні 2021 року податковий агент виявив помилку в цій формі.
Строк давності відлічуємо з 10.11.2018, тобто з дня, що йде за граничним строком подання форми за 3 квартал 2018 року. Отже, він сплив 10.11.2021.
Але! Почекайте радіти. Тут не так усе й просто. Причина тому — карантин.
Добре, якщо строк давності за вашою помилкою сплив до початку карантину. Усі пам’ятають цю дату? Це 18.03.2020. Тоді все гаразд і точно можна не виправлятися.
Інакше йдуть справи, якщо в результаті розрахунків 1095-й день строку давності припав на період карантину (період з 18.03.2020 і по останній день місяця закінчення карантину). От як у нашому прикладі.
У цьому випадку «вимальовується» проблема, оскільки з початком карантину строк давності призупинився.
Пояснимо. У п. 102.3 ПКУ визначені випадки, коли строки давності за ст. 102 ПКУ можуть зупинятися у тому числі на період, протягом якого контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків (п.п. 102.3.2 ПКУ). «Карантинний» мораторій на перевірки сюди якраз потрапляє.
Зупинення перебігу строку давності, по суті, означає, що від дня припинення обставин, які були підставою для зупинки ходу позовної давності, перебіг позовної давності триває з урахуванням часу, який пройшов до його зупинки.
Є ще спеціальна «карантинна» перехідна норма — п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, яка (1) встановлює мораторій на проведення низки перевірок у період карантину, (2) містить положення про те, що в період з 18 березня 2020 року по останній день місяця закінчення карантину перебіг строків давності за ст. 102 ПКУ зупиняється.
Але як же той факт, що мораторій на перевірки частково знятий постановою КМУ № 89? Адже фактично з 09.02.2021 дозволені планові документальні перевірки юридичних осіб?
Так то воно так, але при цьому потрібно враховувати, що норма про продовження (зупинку) строків давності за ст. 102 ПКУ з п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ діє без будь-яких обмежень. Тобто формально ця норма дає податківцям підстави вважати, що строки давності для податкових перевірок продовжені на увесь період карантину навіть для тих платників, яких податківці в період карантину можуть (могли) безперешкодно перевіряти.
Адже в ній не сказано, що строки давності за ст. 102 ПКУ зупиняються на період дії карантинного мораторію на перевірки, в ній прямо зазначено — строки давності за ст. 102 ПКУ зупиняються на період з 18 березня по останній день місяця закінчення карантину. Тобто посилаючись на п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, можна стверджувати, що строки давності для перевірок зупиняються на увесь період карантину в усіх випадках.
А це означає тільки одне — якщо ви виявили помилку з ПДФО або ВЗ у формі № 1ДФ, за якою строк давності не сплив з урахуванням карантинного періоду призупинення, то з такою помилкою потрібно щось вирішувати: виправляти її або залишити усе як є. Аналогічно і з 4ДФ.
Ще такий цікавий момент. Трапляється, що податкові агенти з’ясовують, що вони взагалі забули подати форму № 1ДФ за якийсь період. При цьому строк давності сплив. Чи варто виправлятися і подавати цю звітність?
Навряд чи в цьому є якийсь сенс, але, як роз’яснили податківці (103.25 БЗ), законодавство не обмежує податкового агента в строках подання Податкового розрахунку. Тобто подати такий звіт можна й після закінчення строку давності.
Якщо строк давності не сплив. Якщо ж строк давності не сплив, то рекомендуємо «відфільтрувати» помилки за ознакою штрафонебезпеки і далі працювати зі штрафонебезпечними помилками.
Їх виправляємо за допомогою діючої форми Податкового розрахунку і 4ДФ.
