06.12.2021
Дійсно, податківці проти дроблення загального авансу/одноразового постачання на декілька ПН (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 70, с. 4). Вони вважають, що дроблення не дає можливості ідентифікувати операцію, адже такі ПН не відповідають первинним документам — платіжці/видатковій накладній (101.16 БЗ). Також податківці не визнають можливості складання продавцем декількох авансових ПН — під кожен рахунок (лист ДФСУ від 12.07.2019 № 3241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). На нашу думку, тут фіскали могли б залишити продавцеві можливість вибору кількості авансових ПН, що складаються*. Але вважаємо, тут безпечніше виправити ситуацію, ніж битися з вітряками. Тим більше що проблеми можуть виникнути не лише у покупця з правом на податковий кредит (ПК), але й у продавця. Адже формально правильна ПН не зареєстрована в ЄРПН, а це загрожує штрафом за п. 1201.1 ПКУ**. Тому, не відкладаючи в довгий ящик, перейдемо до виправлення ситуації.
* Адже у зворотній ситуації, коли на декілька авансів/постачань протягом дня складається одна ПН, фіскали нічого проти не мають («Податки & бухоблік», 2019, № 70, с. 3).
** Щоправда, на період карантину на застосування таких штрафів накладено мораторій.
Як виправити. З огляду на те, що податківці проти виправлення сумової помилки за допомогою РК без перевиписування нової ПН (див. листи ДПСУ від 23.10.2021 № 4037/ІПК/99-00-21-03-02-06/ІПК, ГУ ДПС в Дніпропетровській обл. від 26.08.2021 № 3134/ІПК/99-00-21-03-02-06), доведеться діяти так. Спершу обнуляємо обидві ПН, склавши до кожної окремий РК з типом причини 103 «Повернення товару або авансових платежів» (РК-103). Далі складаємо і реєструємо в системі одну (правильну) ПН.
Причому коригуючий РК за загальним правилом повинен складатися датою виявлення помилки. А ось нову ПН треба скласти попередньою датою — датою отримання авансів. А отже, якщо затягнути з виправленням, то можна потрапити на штрафи** за несвоєчасну реєстрацію нової ПН за п. 1201.1 ПКУ.
Наслідки у ПДВ-декларації. Покупець не має права включати до ПК суму ПДВ з помилкових ПН. Не потраплять до ПДВ-декларації також і коригуючі РК до помилкових ПН. А ось відобразити ПК покупець зможе тільки після реєстрації в системі нової (правильної) ПН.
Причому період відображення ПК залежить від реєстрації таких ПН/РК у системі. Якщо виправитися в тому ж періоді, в якому припустилися помилки (своєчасно зареєструвавши нову ПН), то покупцеві не доведеться відкладати свій ПК на потім.
Що стосується постачальника, то він декларує свої ПЗ з ПДВ на повну суму отриманого авансу в періоді його отримання незалежно від наявності, кількості ПН та/або своєчасності їх реєстрації в ЄРПН. Причому якщо помилкові ПН були зареєстровані на момент подання декларації за період, в якому припустилися помилки, то такі ПН ніде в ПДВ-декларації не засвітяться. А тому, виправляючи ПН, уточнювати ПДВ-декларацію за «помилковий» період не потрібно.
І ще: якщо обнуляючий РК-103 буде зареєстровано «із запізненням» — не у строк, установлений для реєстрації ПН/РК помилкового періоду, — у постачальника виникнуть проблеми з реглімітом. Адже зменшуючий РК до системи підтягнеться в періоді його реєстрації, а до ПДВ-декларації він не потрапить. Відповідно вилізе незникаючий показник ∑Перевищ, через що постачальник втратить регліміт (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 90, с. 13, 17, 19).