Переваги сільгоспЄП
Розпочнемо із суб’єктивних факторів.
1. Правила сплати податку до бюджету. На відміну від інших систем оподаткування, для сільгоспЄП установлено такі правила сплати податку, які враховують агроспецифіку.
Відповідно до вимог п.п. 295.9.2 ПКУ аграрії найменшу суму податку сплачують у ті періоди, коли несуть в основному тільки затрати на виробництво (перші два квартали року), а найбільше сплачують у ті періоди, коли зазвичай отримують доходи, а саме здійснюють реалізацію вирощеної продукції (ІІІ та IV квартали).
Цей фактор є суб’єктивним тільки через те, що коли аграрій, наприклад, обирає ЄП групи 3, то для нього, по суті, також установлено сезонність сплати. Платники ЄП групи 3 сплачують податок тільки тоді, коли отримують дохід. Тобто за ті квартали. що аграрій несе витрати на виробництво, він узагалі не буде сплачувати ЄП, якщо не отримує дохід (не реалізує продукцію). А в ті квартали, коли здійснюватиме діяльність, буде платити податок від отриманого доходу (5 чи 3 %, зважаючи на обрану ставку).
Тому тут навіть можна посперечатися з тим, чи справді для аграріїв вигідніше механізм сплати сільгоспЄП порівняно з правилами сплати звичайного ЄП.
2. Відсутність прив’язки до отриманого фінрезультату. Річ у тому, що
платники сільгоспЄП нараховують податок виходячи з розміру НГО їх сільгоспугідь, а не від розміру отриманого доходу чи прибутку
Це, з одного боку, є доволі привабливо. Незалежно від того, який дохід чи прибуток від здійснення діяльності отримає аграрій, він сплачуватиме тільки ту суму податку, що розрахована виходячи з грошової оцінки угідь.
Водночас у відсутності прив’язки розміру податку до результатів діяльності криється й найбільший мінус сільгоспЄП порівняно з іншими системами оподаткування (наприклад, із загальною системою). Коли юрособа отримає збиток, то їй все одно доведеться сплатити розраховану на початок року суму податку. На загальній же системі оподаткування, якщо немає прибутку податок не сплачується.
3. Лояльні вимоги до обрання сільгоспЄП. Щоб обрати сільгоспЄП, потрібно тримати сільгоспчастку на рівні 75 % (див. «Розраховуємо сільгоспчастку за 2020 рік» цього номера), а от те, як успішно аграрій працює, значення не має. Цим сільгоспЄП подібний до загальної системи оподаткування. І саме цим він зазвичай виграє у випадку вибору між сільгоспЄП і ЄП групи 3. Щоб бути платником ЄП групи 3, аграрій має утримувати свій дохід у межах 7 млн грн. Сума здається доволі значною. Але оскільки існує інфляція, то розмір отриманого доходу зазвичай не дає аграріям-юрособам обрати ЄП групи 3.
А тепер перейдемо до об’єктивних причин.
Пільги для сільгоспЄП
Платник сільгоспЄП отримує звільнення від сплати низки податків і зборів (п. 297.1 ПКУ), а також і інші пільги, визначені ПКУ. Пригадаємо їх.
Платники сільгоспЄП звільняються від:
1) сплати податку на прибуток (п. 297.5 ПКУ).
Таке звільнення не стосується тільки випадку, коли платник сліьгоспЄП (як юрособа, так і ФОП) здійснює виплату доходів (прибутків) нерезиденту — юрособі або уповноваженій ним особі (крім постійного представництва) із джерелом їх походження з України. У цьому випадку платнику сліьгоспЄП доведеться сплатити з таких доходів податок на репатріацію.
Це твердження стосується і ФОП — платників сільгоспЄП.
Майте на увазі: податок на репатріацію не утримують з доходів, що виплачуються нерезидентам — фізичним особам. Їх доходи оподатковують ПДФО згідно з п. 170.10 ПКУ;
2) сплати податку на доходи фізосіб «за себе» у частині доходів, що отримані в результаті госпдіяльності платника сільгоспЄП (фізособи). Це звільнення стосується ФОП, які обрали сільгоспЄП;
3) сплати податку на майно, у частині земподатку за земділянки, що використовуються для ведення сільгосптоваровиробництва. Таке звільнення стосується тільки земель, якими володіє юрособа чи фізособа, яка створила ФОП;
За землі державної та комунальної власності, які аграрій взяв в оренду, плату за землю в частині орендної плати доведеться здійснювати
4) рентної плати за спецводокористування. На сьогодні платниками рентної плати за спецводокористування є тільки первинні водокористувачі, тобто особи, що на підставі дозволу на спецводокористування здійснюють забір води із водного об’єкта, у тому числі із свердловини. Тому аграрії, які використовують воду із свердловини для госпцілей, наприклад напування тварин чи зрошення землі, не сплачують рентну плату за воду, видобуту із свердловини.
Що стосується рентної плати за видобування корисних копалин (води), то від її сплати також можуть бути звільнені платники сільгоспЄП (як і платники інших систем оподаткування), але тільки у випадку, якщо вони згідно із законодавством є фермерськими господарствами (ФГ). Це стосується як ФОП, так і юросіб.
Водночас якщо платник сільгоспЄП не належить до ФГ, то рентну плату за видобування корисних копалин (води) платити доведеться за загальними правилами.
Усі ці звільнення стосуються і платників ЄП групи 3. Тому якщо дохід аграрія вписується у межі 7 млн, то є над чим задуматися.
Водночас, крім звільнення від певних податків, сільгоспЄП має й інші послаблення, а саме:
1) для платників сільгоспЄП (юросіб і ФОП) встановлено більш лояльні критерії для невіднесення місць зберігання пального до акцизних складів. Так, щоб у платників сільгоспЄП їх місце зберігання пального, яке вони використовують для зберігання пального виключно для потреб власного споживання і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, не було акцизним складом, потрібно просто, щоб на їх склад протягом календарного року не надійшло пального в обсягах, що перевищують 10000 куб. метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) (п.п. 14.1.6 ПКУ). При цьому обсяг ємностей, що є на складі, ролі не відіграє;
2) для тих фізосіб, які працюють із платниками сільгоспЄП, а саме передають їм в оренду землю, є пільги у справлянні плати за землю. А саме їх звільнено від сплати земподатку за передані в користування угіддя (п. 281.3 ПКУ).
Також аграрії, як юрособи, так і ФОП (але тут не важливо, на якій системі вони працюють), звільнені від податку на нерухомість за сільгоспбудівлі та споруди, які віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) за ДК 018-2000 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (деталі у «Податки & бухоблік», 2020, № 8, с. 18).
А от якщо платником сільгоспЄП стане ФОП, що є сімейним ФГ, то:
— фізособа, яка заснувала ФОП, має сплачувати ЄСВ у мінімальному розмірі;
— можна розраховувати на держпідтримку у вигляді часткової сплати ЄСВ (від 10 до 90 % мінімального страхового внеску) протягом 10 років за членів/голову сімейного ФГ. Про особливості сплати ЄСВ ФГ читайте «Особливості ЄСВ для фермерських господарств» цього номера.
Усі ці фактори разом і роблять сільгоспЄП найбільш вигідною системою оподаткування для аграріїв. Хоча ЄП групи 3 для невеликих аграріїв (дохід до 7 млн грн) може також стати знахідкою.
