Хто подає Звіт
Звіт про використання доходів неприбуткової організації (далі — Звіт) визначено п. 46.2 ПКУ як засіб для неприбутківців звітувати перед податковою. Ця норма визначає, що цей Звіт подають неприбуткові підприємства, визначені п. 133.4 ПКУ. Тобто
подавати Звіт повинні всі неприбуткові організації, визначені у п.п. 133.4.6 ПКУ
До уваги профспілок! Закон № 466 вилучив із п. 46.2 ПКУ преференцію, яка надавалася цій категорії неприбутківців. Нагадаємо: раніше норма говорила про те, що профспілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують лише у разі порушень вимог п. 133.4 ПКУ. Тепер цієї поблажки більше немає: і за 2020 рік профспілки подають Звіт нарівні з усіма іншими Податківці вже це підтвердили (БЗ 102.04).
Звіт у загальному випадку існує для неприбутківця, так би мовити, замість декларації з податку на прибуток. Але якщо неприбутківець у 2020 р. здійснював виплати на користь нерезидента, перелічені у п.п. 141.4.1 ПКУ, без «прибуткової» декларації для цієї операції йому не обійтися. Адже неприбутківці теж мають утримувати податок на репатріацію (п.п. 141.4.2 ПКУ). Тож в такому випадку потрібно одночасно подавати і Звіт, і декларацію з податку на прибуток (лише з додатком ПН), у якій буде заповнено тільки ряд. 23 — 25 (БЗ 102.04).
Куди та в які строки
Звіт подається до податкового органу за місцем податкової адреси неприбуткової організації. Податковою адресою для неприбутківця буде його місцезнаходження, зафіксоване у ЄДР (п. 45.2 ПКУ). Тобто Звіт неприбутківця приймає той податковий орган, який обслуговує територію, на якій зареєстровано неприбуткову організацію. Якщо неприбутківець протягом 2020 року змінював свою податкову адресу, то Звіт потрібно подавати вже за новим місцезнаходженням (БЗ 102.20).
Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ та внесені до Реєстру, встановлюється річний звітний період (п.п. 133.4.7 ПКУ). У такому Звіті в полі 2 робимо позначку навпроти поля «рік». Його потрібно подати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (п.п. 49.18.3 ПКУ). Відтак
Звіт за 2020 рік неприбутківець повинен подати не пізніше 1 березня 2021 року
Інша річ — неприбутківець, який порушив умови, наведені у п. 133.4 ПКУ. Тоді йому потрібно подати Звіт за період з початку року* по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення (п.п. 133.4.3 ПКУ). Тоді потрібно в полі 2 зазначити номер місяця, в якому допущено порушення. І подавати Звіт потрібно протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому неприбутківець допустив порушення (п.п. 49.18.1 ПКУ). За решту року порушник має щокварталу подавати декларацію з податку на прибуток наростаючим підсумком.
* Або з дати, коли організацію визнано неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося посеред року.
Тобто, наприклад, якщо ви порушите вимоги п. 133.4 ПКУ у лютому 2021 року, Звіт доведеться подавати за період з 01.01.2021 р. по 28.02.2021 р. і не пізніше 22.03.2021 р. У такому Звіті в полі 2 ви проставляєте номер місяця «02». А за період з 01.03.2021 р. по 31.12.2021 р. будете подавати квартальні декларації і сплачувати податок на прибуток. При цьому декларація з прибутку за І квартал буде включати в себе результати діяльності за період з 01.03.2021 р. по 31.03.2021 р.
Окрема розмова — якщо організація ліквідується протягом року. Тоді Звіт подається за період з початку року до дати ліквідації. Податківці рекомендують подавати такий Звіт на папері й самостійно дописувати в ньому позначку «Ліквідаційний», пояснюючи свої дії у полі «Доповнення до Звіту…» згідно з п. 46.4 ПКУ. Якщо організацію ліквідовано у 2020 році, подати останній Звіт можна й раніше загальних строків. Головне — не пізніше (БЗ 102.20.02).
Заповнення Звіту
Звіт складається за формою, затвердженою наказом № 553 (у редакції наказу № 469). Звіт складають наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок. У структурі Звіту — три частини: (1) безподаткова частина І («слухняні» неприбутківці заповнюють тільки її); (2) податкова частина ІІ (заповнюють неприбутківці-порушники); (3) блок для виправлення помилок при розрахунку податкових зобов’язань. Детальніше див. у таблиці.
Склад неприбуткової звітності
| Неприбутковий ЗВІТ: | ||||
| Основна частина | частина I | доходи: | ряд. 1 | з розшифруванням (за видами доходів) у ряд. 1.1 — 1.11 |
| витрати: | ряд. 2 | з розшифруванням (за видами витрат) у ряд. 2.1 — 2.6 | ||
| частина II | ряд. 3 — 6 | у цих рядках порушники розраховують податок на прибуток | ||
| Виправлення помилок | ряд. 7 — 10 | заповнюють у разі виправлення помилок при розрахунку податкових зобов’язань* | ||
| ДОДАТКИ до неприбуткового ЗВІТУ: | ||||
| Додаток ГД | до ряд. 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД і 3.1 ГД неприбуткового Звіту (подається при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою) | |||
| Додаток ВП | до ряд. 7 — 9 неприбуткового Звіту (подається, якщо помилки виправляються в поточному неприбутковому Звіті, тобто згідно з п.п. «б» п. 50.1 ПКУ*) | |||
| Додаток ФЗ | обов’язковий додаток до неприбуткового Звіту (оскільки фінзвітність має статус додатка згідно з п. 46.2 ПКУ) | |||
| * Помилку у Звіті можна виправити двома способами (п. 50.1 ПКУ): (1) через уточнюючий Звіт і (2) через додаток ВП до поточного Звіту. У першому випадку правильні показники зазначаються у Звіті з позначкою «Уточнюючий», у другому — у додатку ВП, а в поточному Звіті щодо цього додатка ставиться позначка «+» у полі «Наявність додатків». Якщо виправляємо тільки частину І Звіту, це все. Звертаємо увагу! Блок «Виправлення помилок» і таблиця 2 додатка ВП заповнюються, тільки якщо виправляємо помилку в частині ІІ Звіту. Тобто коли неприбутківець-порушник неправильно розрахував суму податкових зобов’язань. Якщо ж помилка зачепила тільки частину І, а порушення п. 133.4 ПКУ немає, жодних податкових зобов’язань не виникає. Відповідно й донараховувати чи зменшувати податкові зобов’язання немає потреби (БЗ 102.04). Детальніше про це див. «Помилка в НПО-звіті: як виправити?» цього номера. | ||||
Доходи і витрати у Звіті
Орієнтуємося на бухоблік. За яким принципом неприбутківцю відображати у Звіті доходи і витрати? Податківці висловлюються за прив’язку до бухоблікових правил (БЗ 102.04; лист ДПСУ від 05.11.2020 р. № 4549/ІПК/99-00-05-05-02-06). Це логічно, особливо якщо врахувати, що разом зі Звітом неприбутківець подає фінзвітність (детальніше про це далі).
Відповідно дані, наведені у Звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухобліку і фінансової звітності. А це означає, що до Звіту потраплять бухоблікові витрати. Наприклад, податківці хочуть бачити у ряд. 2.6 Звіту бухоблікову амортизацію основних засобів неприбутківця (БЗ 102.04).
Також орієнтація на бухоблік означає, що доходи і витрати відображаємо в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів (детальніше — «Доходи і витрати неприбутківця» цього номера). Водночас частина І Звіту має заповнюватися з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації. Тому бухобліковий принцип має обмежене застосування.
Наприклад, у разі своєї ліквідації більшість неприбутківців мають передати свої активи іншому неприбутківцю або до бюджету (п.п. 133.4.1 ПКУ). І хоча при реорганізації (і передачі-отриманні майна) бухоблікових доходів і витрат не виникає, вони з’являться в неприбутковому Звіті. Активи, отримані від ліквідованого (чи реорганізованого) неприбутківця, потрібно показати в дохідному ряд. 1.10. А активи, передані при ліквідації (реорганізації) іншим неприбутківцям чи до бюджету, — у витратному ряд. 2.5.
Обираємо рядки. Заповнювати у Звіті потрібно саме рядки, характерні для діяльності неприбуткової організації. Основні (традиційні) доходи неприбутківця, як-от: дотації (ряд. 1.4); майно, отримане на статутну діяльність (ряд. 1.5); пожертвування (ряд. 1.6); членські внески (ряд. 1.7), зазвичай мають «свій» окремий рядок. А от більшість неосновних доходів (від оренди, продажу майна, надання платних послуг тощо) збираються у всеосяжному ряд. 1.11. Окремий рядок є хіба що для пасивних доходів. Наприклад, відсотків за депозитом на банківському рахунку. Цим, а також іншим пасивним доходам місце у ряд. 1.9.
Принцип щодо відображення у Звіті витрат — аналогічний: основні статті витрат заносимо до спеціально передбачених рядків, а неосновні збираємо у ряд. 2.6. Варто окремо сказати, що неприбутківці, які допомагають нашому війську та іншим збройним підрозділам у зв’язку з АТО/ООС, повинні окремо виділяти доходи (ряд. 1.6.3) та витрати (ряд. 2.4.3), пов’язані з такою діяльністю.
Доходи ≠ витратам. Доходи у Звіті не обов’язково мають дорівнювати витратам. Адже існують перехідні залишки. Відповідно витрати поточного року можуть перевищувати доходи за рахунок розподілу доходів, отриманих і не розподілених у минулому році. Доходи теж можуть перевищувати витрати, якщо ви у звітному році розподілили не всі отримані доходи. Ну і, звісно, доходи та витрати можуть бути рівними, як актив і пасив у балансі ☺
Головне, щоб доходи правильно використовувалися: на утримання неприбуткової організації або на фінансування напрямів діяльності, визначених у її установчих документах (п.п. 133.4.2 ПКУ).
Фінансова звітність
Неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток (п. 133.4 ПКУ). А втім, вони, так само як і звичайні прибутківці, повинні подавати разом зі своїм Звітом фінансову звітність. Це прямо прописано в абзаці дев’ятому п. 46.2 ПКУ. І це цілком логічно, адже неприбуткові організації теж ведуть бухоблік. І податківці теж повинні бачити їхню фінзвітність, яка є результатом цього обліку.
Неприбутківці мають додавати до свого Звіту лише річну фінзвітність
Якщо неприбутківець дотримує вимоги п. 133.4 ПКУ, то проміжну (квартальну) фінзвітність податківцям подавати не потрібно. А якщо ідеться про порушника, який звітує згідно з п.п. 133.4.3 ПКУ?
Формально вимоги подавати фінзвітність разом з «усіченим» Звітом у цій нормі ПКУ немає. Однак податківці все одно хочуть її бачити. На їхню думку, фінзвітність — обов’язковий додаток до будь-якого Звіту. Навіть якщо Звіт подається за неповний рік, він, на думку фіскалів, усе одно є річним, відповідно й фінзвітність, подана разом з ним, теж вважається річною у розумінні абзацу дев’ятого п. 46.2 ПКУ.
Тож неприбутківцю, який порушив вимоги п. 133.4 ПКУ, наприклад, у лютому 2021 року, доведеться спеціально для «усіченого» Звіту за січень-лютий зробити фінзвітність за той самий період.
А якщо неприбутківцем ви стали не з початку, а всередині року перейшли в неприбутковий статус зі стандартних платників податку на прибуток? Тут податківці дозволяють разом зі Звітом подавати річну фінзвітність і скласти доповнення до Звіту згідно з п. 46.4 ПКУ (див. лист ДФСУ від 11.05.2019 р. № 2075/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, БЗ 102.04, втратила чинність 23.05.2020 р.).
Так само, як і у випадку з платниками податку на прибуток та їх деклараціями, фінансова звітність неприбутківця має статус додатка до Звіту. Відтак фінансова звітність є невід’ємною частиною неприбуткового Звіту і без неї Звіт неприбутківця не матиме статусу податкової звітності. Це прямо випливає із абзацу третього п. 46.2 ПКУ (ср. ).
Про подання фінзвітності неприбутківець повідомляє безпосередньо у Звіті, проставивши позначку «+» у полі «Наявність додатків». Так само, як і у платників податку на прибуток, фінзвітність неприбутківця назвали додатком ФЗ. Тільки у неприбутківця вона додається вже не до декларації, а до Звіту.
Ще одна аналогія — неприбутківець, так само як і платник податку на прибуток, має розшифрувати, які саме форми фінзвітності він додає до свого Звіту. Для цього існує таблиця «Наявність...». У ній потрібно поставити позначку «+» навпроти тих форм звітності, за якими ви складаєте фінзвітність.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік з неприбутківців достатньо скороченої фінзвітності у складні Балансу та Звіту про фінрезультати. Але податківці міряють неприбутківців загальними мірками ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Тому від тих неприбутківців, які НЕ Є мікро- чи малими підприємствами, вони жадають усі п’ять форм фінзвітності (БЗ 102.20.02).
Інші додатки до Звіту
Додаток ФЗ, тобто фінзвітність, подається разом зі Звітом завжди. Про додаток ВП читайте «Помилка в НПО-звіті: як виправити?» цього номера.
Тому зупинимося лише на одному додатку — додатку ГД. Цей додаток — «чисто» неприбутковий. Його заповнюють тільки ті неприбуткові організації, які здійснюють операції з гуманітарною допомогою. Тобто
до Звіту за 2020 рік додаток ГД додають ті неприбутківці, які у 2020 році отримували (ряд. 1.6.2), роздавали (ряд. 2.4.2) та нецільовим чином використовували (ряд. 3.1) гуманітарку
Також податківці хочуть бачити в цьому додатку нерозподілену гуманітарку, яку неприбутківець повертає донору (тому, хто надав таку допомогу), і гуманітарку, яка за цільовим призначенням залишається у самого неприбутківця. За таких обставин у спецполі Звіту теж доцільно надати пояснення згідно з п. 46.4 ПКУ (БЗ 102.04).
Визначення гуманітарної допомоги надається у ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 р. № 1192-XIV. Відповідно додаток ГД заповнюється лише у випадку, якщо неприбутківець здійснює операції з коштами чи майном, які входять у сферу регулювання цього Закону.
Відповідальність за неподання
За неподання податківцям Звіту та фінзвітності разом із ним мав би застосовуватися штраф згідно з п. 120.1 ПКУ.
Наразі продовжує діяти карантинний мораторій на штрафи за порушення вимог податкового законодавства (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Однак невідомо, як довго ще триватиме карантин. Тож не зволікайте з поданням Звіту!
