Висновок документа
Повернення основних засобів (ОЗ), внесених до статутного капіталу (у тому числі вартості таких ОЗ грошовими коштами в межах фактичного розміру внеску у валюті інвестування) у зв’язку з виходом нерезидента-юрособи зі складу засновників не оподатковують податком на репатріацію
З позиції ПКУ повернення нерезиденту — юридичній особі його частки у статутному капіталі (СК) підприємства-резидента (1) не є господарською діяльністю в розумінні п.п. 14.1.36 ПКУ і (2) не вважається доходом нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ПКУ.
Проте повернутий внесок не оподатковують податком на репатріацію лише за умови, що сума повернення не перевищує суму внесеної інвестиції такого нерезидента в корпоративні права резидента. Тобто не оподатковують повернену суму в межах фактичного внеску. Це підтверджують фіскали в консультації, що коментується. Такого ж підходу вони дотримувалися і раніше (див. листи ДПСУ від 23.07.2020 р. № 3024/ІПК/99-00-05-05-02-06 і від 01.10.2019 р. № 521/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).
Але раніше фіскали не вважали доходом нерезидента повернуту частку внеску до СК тільки в обсязі, зазначеному в статутних документах у грошовій одиниці України (див. лист ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1664/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Якщо інвестору-нерезиденту при виході належало більше за внесене раніше, то суму перевищення податківці вимагали оподатковувати згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ (див. лист № 3024 і лист ДФСУ від 06.08.2018 р. № 3421/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тобто у такому разі треба було утримувати із суми перевищення податок на репатріацію за ставкою 15 % і сплачувати його до бюджету при виплаті доходу, якщо інше не передбачено нормами міжнародних договорів (п.п. 141.4.2 ПКУ).
Цінність консультації, що коментується, в тому, що фіскали говорять про неоподаткування суми повернення в межах фактичного розміру внеску у валюті інвестування. Тобто якщо нерезидент вніс до СК об’єкт ОЗ вартістю €1000, то при поверненні йому вкладу грошовими коштами не повинні потрапляти під оподаткування податком на репатріацію саме €1000, хоча валютний курс при цьому міг вирости з тих же 10 грн/€ до 30 грн/€. Адже фактичний розмір внеску у валюті інвестування не змінюється.
Але для всякої бочки меду знайдеться своя ложка дьогтю. З 01.01.2021 р. запрацювала оновлена редакція терміна «дивіденди». Відтепер п.п. 14.1.49 ПКУ до дивідендів прирівнює також виплату в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юрособою на користь учасника-нерезидента у зв’язку зі зменшенням СК, викупом юрособою корпоративних прав у власному СК, виходом учасника зі складу госптовариства або іншою аналогічною операцією між юрособою та її учасником, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку.
Тому з 2021 року при поверненні вкладу нерезиденту у зв’язку з його виходом із складу засновників різниця у гривневому еквіваленті може бути визнана дивідендами й оподатковуватиметься податком на репатріацію. За умови, звичайно, що у зв’язку з таким поверненням зменшується нерозподілений прибуток.
Зрозуміло, якщо нерезидент забирає свою частку в СК і йому виплачують дохід, пов’язаний з інвестиціями, із суми таких прирівняних дивідендів треба утримати податок на репатріацію у розмірі 15 %, якщо інше не передбачено міжнародними договорами (п.п. 141.4.2 ПКУ).
