Працівник надав листок непрацездатності. Комісія (уповноважений) із соцстрахування прийняла рішення про призначення лікарняних* / допомоги по вагітності та пологах.
* Тут і далі під лікарняними розуміємо оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця і суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, що не пов’язана з нещасним випадком на виробництві.
Щоб обчислити суму цих виплат, роботодавцю необхідно знати розмір середньоденної зарплати такого працівника.
Механізм розрахунку середньоденної зарплати для обчислення суми лікарняних та допомоги по вагітності та пологах прописаний у Порядку № 1266
Причому, що не може не радувати, середньоденну зарплату і для лікарняних, і для допомоги по вагітності та пологах обчислюють за єдиними правилами. Допоможе в цьому ось така проста формула:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗПсер — сума середньоденної зарплати;
ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати за відповідним трудовим договором;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Тож від чого танцюємо при розрахунку середньоденної зарплати? Від розрахункового періоду!
Розрахунковий період — це період, за який здійснюють розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Чому він дорівнює? Відповідь на це запитання див. у таблиці нижче.
Правила визначення розрахункового періоду
| Період роботи за відповідним трудовим договором у цього роботодавця | Розрахунковий період (пункт Порядку № 1266) |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку* (п. 25) |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26) |
| Менше одного календарного місяця | Фактична кількість календарних днів у трудових відносних перед настанням страхового випадку (п. 27) |
| * Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами. | |
Застосуємо знання на конкретних ситуаціях.
Класика — 12 місяців
Приклад 1. Працівник був прийнятий на роботу з 11 листопада 2019 року. З 15 по 25 лютого 2021 року він перебував на лікарняному.
Розрахунковий період — лютий 2020 року — січень 2021 року — 12 повних календарних місяців, що передують місяцю, на який згідно з лікарняним листом припав початок тимчасової непрацездатності.
Приклад 2. Працівниця прийнята на роботу з 9 липня 2018 року. Згідно з наданим листком непрацездатності з 4 січня 2021 року у неї виникло право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Проте фактично у таку відпустку вона йде з 25 лютого.
Почнемо з того, що працівниця має право сама вирішити: варто їй продовжувати працювати після того, як у неї виникло право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, чи все ж піти в таку відпустку.
Проте оплачувати лікарняний лист слід з дня, коли працівниця скористалася своїм правом на відпустку і припинила працювати.
Те, що працівниця продовжувала працювати, не впливає на порядок визначення розрахункового періоду. Адже Порядок № 1266 прив’язує його до місяця настання страхового випадку (у прикладі — це січень 2021 року).
Тому розрахунковий період для працівниці — січень — грудень 2020 року. Адже саме ці 12 місяців передують місяцю настання страхового випадку згідно з лікарняним листом (січню 2021 року).
Не минуло й року
Приклад 3. Працівниця прийнята на роботу з 28 грудня 2020 року. 3 1 березня на підставі поданого листка непрацездатності їй буде надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Працівниця відпрацювала у роботодавця менше 12 місяців. Тож розрахунковий період для обчислення середньої зарплати сформують повністю відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому згідно з листком непрацездатності у працівниці з’являється право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Тобто розрахунковим періодом у цьому випадку буде січень — лютий 2021 року.
Приклад 4. Працівника прийнято на роботу з 3 серпня 2020 року. Це перший робочий день згідно з графіком роботи підприємства і працівника. З 8 по 12 лютого 2021 року він перебував на лікарняному.
Особливість цієї ситуації в тому, що працівник був прийнятий на роботу в перший робочий день місяця, але не в перший календарний — 03.08.2020 р. Тобто серпень такий працівник відпрацював повністю.
Водночас при розрахунку лікарняних (допомоги по вагітності та пологах)
місяць, в якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, але не з першого календарного дня, до «непрацездатного» розрахункового періоду не включаємо
На цьому наполягає ФСС у листі від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880.
Таким чином, у наведеному прикладі розрахунковий період для лікарняних — вересень 2020 року — січень 2021 року. Серпень 2020 року до розрахункового періоду не включається.
Не минуло й місяця
Приклад 5. Працівник прийнятий на роботу з 25 січня 2021 року, а вже 8 лютого він захворів.
У працівника немає жодного повністю відпрацьованого місяця перед місяцем, на який припав початок хвороби. Тож розрахунковий період сформує фактичний час у трудових відносинах до початку хвороби.
Розрахунковий період — з 25 січня по 7 лютого 2021 року.
Приклад 6. Працівницю прийнято на роботу з 5 лютого 2021 року, а з 8 лютого їй згідно з листком непрацездатності надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Розрахунковий період — з 5 по 7 лютого 2021 року.
Поважні причини
Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаємо з розрахункового періоду.
Вичерпний перелік таких причин наведено у п. 3 Порядку № 1266. Це:
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;
4) відпустка без збереження заробітної плати.
Майте на увазі: замінювати виключені з розрахункового періоду місяці іншими не потрібно!
А ось період зупинення (скорочення) діяльності підприємства, за який отримувалася допомога по частковому безробіттю й працівники не перебували у відпустках за свій рахунок, залишається в розрахунковому періоді.
Це стосується як часткового, так і повного зупинення (скорочення) діяльності. Роз’яснення щодо цього надали фахівці ФСС у листі від 28.05.2020 р. № 1367-11-1.
Приклад 7. Працівник з 1 по 30 квітня 2020 року перебував у відпустці за свій рахунок у зв’язку з карантином. З 15 по 23 лютого 2021 року він хворів.
Розрахунковий період — лютий 2020 року — січень 2021 року. При цьому квітень 2020 року — місяць, який був повністю невідпрацьований з поважної причини, а саме відпустки за свій рахунок, виключаємо з розрахункового періоду.
Приклад 8. Використовуючи умови прикладу 7, припустимо, що у квітні працівник не був у відпустці за свій рахунок, проте у цьому місяці не відпрацював жодного дня, оскільки роботодавець видав наказ про скорочення діяльності підприємства через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню (COVID-19) з 1 по 30 квітня 2020 року.
Розрахунковий період — лютий 2020 року — січень 2021 року.
Квітень 2020 року залишається в розрахунковому періоді, незважаючи на те, що він повністю невідпрацьований.
Розрахунковий період у сумісника
Якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюємо окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.
Розрахунковий період у такому разі визначаємо за кожним місцем роботи окремо.
висновки
- Середньоденну зарплату і для лікарняних, і для допомоги по вагітності та пологах обчислюємо за єдиними правилами.
- У загальному випадку середньоденну зарплату для обчислення суми виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю розраховуємо за 12 місяців, що передують місяцю настання страхового випадку.
