При розрахунку середнього заробітку для визначення суми відпускних слід керуватися Порядком № 100. Виходячи з його приписів, відпускну середню зарплату обчислюють за такою формулою:
СЗП = ЗП : (К - С - Ч),
де СЗП — середня заробітна плата для розрахунку суми відпускних;
ЗП — сума заробітної плати за розрахунковий період;
К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
С — кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;
Ч — час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді.
До речі, у такому ж порядку здійснюється розрахунок середнього заробітку при виплаті працівникам компенсації за невикористану відпустку.
Розбір складових наведеної формули почнемо з розрахункового періоду. Допомогти його визначити допоможе інформація, наведена в таблиці нижче.
Розрахунковий період: нюанси визначення
Період роботи за відповідним трудовим договором у цього роботодавця | Розрахунковий період (норма Порядку № 100) |
Більше 12 календарних місяців | 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки (абзац перший п. 2) |
Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки (абзац другий п. 2) |
Менше одного календарного місяця | 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки (абзац двадцять другий п. 4) |
Причому якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
Вчимося визначати розрахунковий період для обчислення суми відпускних та компенсації за невикористані дні відпустки.
Загальний випадок
У загальному випадку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю початку відпустки.
Приклад 1. Працівника прийнято на роботу у 2015 році. З 1 березня 2021 року він іде у щорічну відпустку.
Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати буде березень 2020 року — лютий 2021 року.
Тобто останні повні 12 місяців перед місяцем настання відпустки.
Приклад 2. Працівник, якого було прийнято на роботу у 2019 році, звільняється 28 лютого 2021 року — день, який є його останнім робочим днем згідно з графіком виходу на роботу.
Розрахунковий період: лютий 2020 року — січень 2021 року, тобто 12 місяців, що передують місяцю, на який припадає дата звільнення.
Начебто все просто. Проте трапляються й окремі випадки, що потребують особливого порядку визначення розрахункового періоду.
У відносинах менше року
Працівникові, який пропрацював у роботодавця менше року, середню заробітну плату обчислюємо виходячи з виплат за фактичний час роботи з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані дні відпустки.
Приклад 3. Працівницю прийнято на роботу з 24 вересня 2020 року. З 5 березня 2021 року вона йде у соціальну відпустку на дітей.
Як бачите, працівниця пропрацювала на підприємстві менше 12 календарних місяців. Тому середню заробітну плату в цьому випадку слід обчислювати за фактичний час роботи з 1-го до 1-го числа, що передує місяцю надання відпустки.
Отже, розрахунковим періодом буде жовтень 2020 року — лютий 2021 року.
Приклад 4. Працівника прийнято на роботу з 4 січня 2021 року (перший робочий день на підприємстві). 26 лютого він звільняється.
Працівник прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, який не є першим календарним днем. Так-от, Порядок № 100 приписує рахувати такий місяць «повноцінним» й уключати до розрахункового періоду.
Тож розрахунковим періодом буде період з 1 по 31 січня 2021 року.
Немає й календарного місяця
Працівник, що пропрацював на підприємстві менше календарного місяця, проситься у відпустку чи звільняється? Буває й таке. Розрахувати йому середню заробітну плату допоможе оновлений абзац двадцять другий п. 4 Порядку № 100.
Так, для цього випадку він наказує брати за розрахунковий період… дванадцять місяців, що передують місяцю початку відпустки (місяцю, на який припадає дата звільнення).
Приклад 5. Працівника прийнято на роботу з 25 січня 2021 року, а 26 лютого він звільняється.
У працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця. Тож розрахунковий період складуть 12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення, а саме лютий 2020 року — січень 2021 року.
Забігаючи наперед, відзначимо, що в цьому випадку розрахунок середньої проводитиметься з окладу (див. «Якщо нема розрахункового періоду чи зарплати в ньому» цього номера).
Розрахунковий період визначили. У наступній статті поговоримо про дні, що беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати. А зараз — висновки.
висновки
- У загальному випадку розрахунок відпускних проводимо за 12 календарних місяців, що передують місяцю початку відпустки (звільненню).
- Якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний.