Відпускну середньоденну зарплату обчислюємо в розрахунку на 1 календарний день. Тож після того як визначили розрахунковий період, підраховуємо кількість календарних днів у ньому за винятком:
1) святкових та неробочих днів, перелічених у ст. 73 КЗпП;
2) часу, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
Всі інші дні розрахункового періоду візьмуть участь у визначенні середньоденної зарплати для розрахунку суми відпускних чи компенсації за невикористані дні відпустки. Та повернемося до днів, які повинні залишити розрахунок.
Святкові та неробочі дні
В Україні нині 11 святкових і неробочих днів. Перелічимо їх: 1 січня — Новий рік; 7 січня та 25 грудня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 травня — День праці; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День Незалежності України; 14 жовтня — День захисника України; один день (неділя) — Пасха (у 2020 році — 19 квітня, у 2021 році — 2 травня); один день (неділя) — Трійця (у 2020 році — 7 червня, у 2021 році — 20 червня).
Приклад 1. Згідно з графіком відпусток працівнику буде надано щорічну основну відпустку з 01.04.2021 р. тривалістю 24 календарних дні.
Розрахунковий період: квітень 2020 року — березень 2021 року (365 к. дн). Кількість днів, що візьме участь у розрахунку відпускних:
365 - 11 = 354 (к. дн.),
де 11 — кількість святкових та неробочих днів, що припала на розрахунковий період (19 квітня (Пасха у 2020 році), 1 та 9 травня, 7 (Трійця у 2020 році) та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2020 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2021 року).
Приклад 2. Згідно з графіком відпусток працівнику буде надано щорічну основну відпустку з 01.05.2021 р. тривалістю 24 календарних дні.
Розрахунковий період: травень 2020 року — квітень 2021 року (365 к. дн). Кількість днів, що візьме участь у розрахунку відпускних:
365 - 10 = 355 (к. дн.),
де 10 — кількість святкових та неробочих днів, що припала на розрахунковий період (1 та 9 травня, 7 (Трійця у 2020 році) та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2020 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2021 року).
Йдемо далі. Ускладнюємо ситуацію.
Час, не відпрацьований згідно із законом
При підрахунку кількості днів у розрахунковому періоді викидаємо час, невідпрацьований згідно із законом, протягом якого за працівником не зберігався заробіток або зберігався частково. Так, наприклад, розрахунковий період повинен залишити час:
— перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6/16/18*років — згідно з медичним висновком);
* Залежно від захворювання дитини.
— простою не з вини працівника, за який за працівником частково зберігався заробіток (тобто оплачений виходячи з 2/3 тарифної ставки (окладу)). Проте якщо за час простою за працівником зберігався середній заробіток (див. ч. 3 ст. 113 КЗпП), то такий простійний період візьме участь у розрахунку відпускних;
— відпустки без збереження зарплати, наданої згідно зі ст. 25 та 26 Закону про відпустки.
Також не враховуємо при підрахунку календарних днів у розрахунковому періоді робочі дні, які не були відпрацьовані працівником у зв’язку з уведенням з ініціативи роботодавця (тобто на підставі ст. 32 КЗпП) режиму неповного робочого тижня.
Але якщо працівник сам виявив бажання працювати неповну робочу неділю (ст. 56 КЗпП), то при розрахунку середньої відпускної зарплати робочі дні, протягом яких він не працював у зв’язку з таким режимом роботи, не виключаємо із розрахункового періоду.
А якщо співробітник працював на умовах неповного робочого дня
Тоді відпускні йому слід розраховувати в загальному порядку.
Приклад 3. Згідно з графіком відпусток працівнику буде надано щорічну основну відпустку з 18.04.2021 р. тривалістю 10 календарних днів. У розрахунковому періоді (квітень 2020 року — березень 2021 року, 365 к. дн.) працівник з 1 квітня по 15 травня перебував у карантинній відпустці за свій рахунок (45 к. дн).
Крок 1. Із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді (365 к. дн.) виключаємо святкові та неробочі дні (11 к. дн). Отримуємо:
365 - 11 = 354 (к. дн.).
Крок 2. Прибираємо кількість днів відпустки за свій рахунок (тобто час, не відпрацьований з поважних причин), але не всі 45 календарних днів такої відпустки, а за мінусом трьох святкових днів, що припали на її період (19 квітня та 1 й 9 травня) та вже залишили розрахунковий період разом з іншими святковими та неробочими днями (див. крок 1).
Таким чином, у розрахунку відпускних візьмуть участь:
354 - (45 - 3) = 312 (к. дн.).
Приклад 4. Працівниця підприємства з 09.03.2021 р. йде в щорічну відпустку. У розрахунковому періоді (березень 2020 року — лютий 2021 року, 365 к. дн.) вона:
— з 01.03.2020 р. по 31.08.2020 р. (184 к. дн.) перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
— з 01.09.2020 р. по 28.12.2020 р., продовжуючи перебувати у відпустці для догляду за дитиною, працювала в режимі неповного робочого дня (6 годин на день);
— з 29.12.2020 р., перервавши відпустку, вийшла на роботу на повний робочий день.
Оскільки з 01.03.2020 р. по 31.08.2020 р. жінка не працювала і за нею не зберігався заробіток, цей час виключаємо з розрахункового періоду. А ось час роботи в режимі неповного робочого дня і подальший час роботи після виходу з відпустки для догляду за дитиною потрапить до розрахункового періоду в загальному порядку. Таким чином, розрахунковий період становить:
365 - 11 - (184 - 7) = 177 (к. дн.),
де 7 — кількість святкових днів, які припали на період відпустки з 01.03.2020 р. по 31.08.2020 р. та вже залишили розрахунковий період у загальній кількості святкових та неробочих днів.
висновки
- При визначенні кількості днів у розрахунковому періоді не враховують святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП.
- Період відпустки без збереження зарплати виключаємо із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді для обчислення суми відпускних.
