Спочатку давайте визначимося, про які саме «інші» виплати йдеться. Це всі виплати, які розраховують виходячи із середньої заробітної плати, визначеної згідно з Порядком № 100, крім відпускних і компенсації за невикористану відпустку. А саме оплата працівникам часу (див. пп. «в» — «л» п. 1 Порядку № 100):
— виконання державних і громадських обов’язків у робочий час;
— переведення на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я;
— переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, на іншу легшу роботу;
— надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
— вимушеного прогулу та часу затримки виконання рішення суду;
— направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
— звільнення працівників-донорів від роботи;
— залучення працівників до виконання військових обов’язків;
— тимчасового переведення в разі виробничої необхідності на іншу нижчеоплачувану роботу.
Також описаний у цій статті порядок розрахунку середнього заробітку застосовують:
— при визначенні суми вихідної допомоги;
— для порівняння «середньої» з денним заробітком при оплаті часу перебування працівника у відрядженні;
— в інших випадках, коли відповідно до чинного законодавства виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної плати*.
* Крім середнього заробітку, який визначають відповідно до Порядку № 1266 для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (див. «Розрахунковий період: якщо працівник надав лікарняний» цього номера).
Зверніть увагу: хоча обчислення відпускної та «іншої» середньої заробітної плати регламентує один і той же документ, а саме Порядок № 100, правила їх розрахунку різні.
Також урахуйте, що з 12.12.2020 р. запрацювали зміни, внесені КМУ до Порядку № 100.
Тож сьогодні механізм визначення «іншої» середньої зарплати розглянемо з урахуванням таких змін.
Формульне
Для визначення «іншої» середньої заробітної плати використовуємо таку формулу:
ЗПсер = ЗПф : Рф,
де ЗПсер — середньоденна (середньогодинна) заробітна плата;
ЗПф — сума заробітка за фактично відпрацьовані працівником робочі дні (години) протягом розрахункового періоду;
Рф — кількість робочих днів (годин), фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді.
Як бачите, у цьому розрахунку фігурують виключно фактично відпрацьовані робочі дні (години). Та щоб їх підрахувати, необхідно визначити розрахунковий період.
Розрахунковий період
Середню зарплату для визначення «інших» виплат обчислюємо за двомісячний розрахунковий період.
Приклад 1. Працівника переведено на іншу постійну нижчеоплачувану роботу з 17.02.2021 р.
При переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за ним зберігаємо колишній середній заробіток протягом двох тижнів* з дня переведення (див. ч. 1 ст. 114 і ст. 170 КЗпП). Розрахунковий період для обчислення його суми: грудень 2020 року — січень 2021 року.
* У випадках, установлених законодавством, попередній середній заробіток зберігається за весь час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середню розраховуємо виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи
Приклад 2. Працівниця з 04.01.2021 р. по 03.03.2021 р. перебувала у щорічних відпустках за 2019 — 2020 роки і за 2020 — 2021 роки та у соцвідпустці на дітей.
04.03.2021 р. вона звільняється у зв’язку зі скороченням штату підприємтсва (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
При припиненні трудового договору у зв’язку зі скороченням штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
У загальному випадку розрахунковим періодом для визначення середньої зарплати будуть 2 календарних місяці, що передують місяцю, на який припадає дата звільнення, з якою пов’язана виплата вихідної допомоги.
Проте працівниця протягом цих двох місяців не працювала. Тож за розрахунковий період беремо попередні два місяці, тобто листопад — грудень 2020 року.
А якщо й протягом цих двох місяців працівниця не працювала? Наприклад, працівниця пів року перебувала в карантинній відпустці без збереження зарплати.
Тоді повертаємося до «плану А», тобто розрахунковий період складуть два місяці, що передують місяцю, на який припадає звільнення, а саме січень — лютий 2021 року. А сам розрахунок будемо проводити з окладу (див. ««Інша» середня: розрахунок з окладу» цього номера).
Ускладнюємо ситуацію.
Є працівник-новачок, який не відпрацював 2 календарних місяці повністю. Мінекономіки у роз’ясненні від 24.12.2020 р. на своєму сайті www.me.gov.ua звертає увагу, що
для випадку з розрахунком за 2 календарних місяці вимога про повністю відпрацьовані місяці в Порядку № 100 відсутня
Тож для працівника-новачка розрахунковий період сформують фактично відпрацьовані дні у двомісячному періоді, що передує відповідній події.
Приклад 3. Працівника прийнято на роботу з 25.01.2021 р. З 17 по 19 лютого він перебував у відрядженні.
Період відрядження оплачуємо відповідно до умов трудового договору, але не нижче середньої зарплати.
Розрахунковий період, за який буде визначена середня, — з 25 по 31 січня 2021 року.
Добре. Проте як бути, якщо у працівника-новачка немає відпрацьованих днів у двох попередніх місяцях, оскільки дата прийняття на роботу та дата події, з якою пов’язаний розрахунок припали на один місяць?
Спокій! Тільки спокій! У такому випадку знову-таки повертаємося до «плану А»: розрахунковий період складуть два місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
Приклад 4. Працівника прийнято на роботу з 08.02.2021 р., а 22.02.2021 р. він був у відрядженні.
Розрахунковий період: грудень 2020 року — січень 2021 року.
Розрахунок будемо проводити з окладу (див. ««Інша» середня: розрахунок з окладу» цього номера).
Увага! Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року зарплати, середню зарплату можна обчислювати виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
З розрахунковим періодом визначились. Ще більше цікавого — у наступних статтях.
