РРО-зміни: для єдинників і не лише

* Див. «Податки & бухоблік», 2020, № 98, с. 24.

РРО-зобов’язані

Юрособи і підприємці-загальносистемники у 2021 році продовжують використовувати РРО на загальних підставах — з урахуванням уже існуючих пільг, які їм дають ст. 9 і 10 Закону про РРО. Жодних додаткових пільг Закон № 1017 не передбачає, хіба що пільга для послуг, які оплачуються дистанційно (детальніше про це ми скажемо далі).

Підприємці — єдиноподатники групи 1, як і раніше, звільнені від застосування РРО (право на це передбачене п. 296.10 ПКУ). При цьому неважливо, чим вони займаються, — РРО можна не застосовувати.

А ось підприємці — єдиноподатники груп 2 — 4 у 2021 році зобов’язані застосовувати РРО (якщо здійснюють ті розрахунки, які згідно із Законом про РРО вимагають застосування РРО), якщо виконується хоча б один з таких критеріїв:

1) обсяг доходу протягом 2020 року перевищив 1000000 грн. Наприклад, якщо перевищення виникло в 4 кварталі 2020 року, то вже з 01.01.2021 р. потрібно застосовувати РРО;

2) протягом 2021 року обсяг доходу (з 01.01.2021 р.) перевищить 220 розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня 2021 року (1320000 грн). У такому разі з 1-го числа місяця кварталу, що настає за перевищенням обсягу доходу, підприємець-єдиноподатник зобов’язаний використовувати РРО**;

** www.visnuk.com.ua/ru/news/100021756-rro-2021-vidpovidi-podatkivtsiv-na-zapitannya-platnikiv-podatkiv

3) підприємці здійснюють незалежно від обсягу доходу (!) один (або декілька) з таких видів діяльності:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. Орієнтир тут на КВЕД 86 «Охорона здоров’я». При цьому ветеринарні препарати не належать до ліків (див. БЗ 109.04). Відповідно ветеринарні послуги — це не медичні послуги;

— реалізацію ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного походження та напівдорогоцінного каміння (див. оновлений п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Інші ризикові види діяльності (у тому числі торгівлю товарами та послугами через Інтернет, вживаними товарами, текстилем і запчастинами, а також діяльність ресторанів, кафе, готелів, турагентів та туроператорів) з п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ прибрали. Утім,

Хоча, звісно, на той час усе ще може змінитися.

Якщо ФОП уже зареєстрував РРО

Багато підприємців на єдиному податку (ЄП), не дочекавшись передноворічних змін, придбали РРО й навіть устигли зареєструвати його в податковій. Чи можуть вони тепер не застосовувати РРО?

Поспішаємо попередити: якщо РРО переведений у фіскальний режим роботи (зареєстрований у податковій), підприємець зобов’язаний його застосовувати! Незалежно від того, що за законом РРО для нього необов’язковий. У такому разі вважається, що ФОП просто відмовився від права не використовувати РРО/ПРРО і в добровільному порядку погодився на його використання у фіскальному режимі. В усякому разі саме на такому підході наполягають податківці.

Доти, доки не буде знята реєстрація РРО/ПРРО, на єдиноподатника поширюються всі вимоги Закону про РРО і такий РРО/ПРРО перебуває під контролем податківців. І якщо не виконувати вимог Закону про РРО (про проведення операції через РРО/ПРРО, передачу даних податківцям тощо), то податківці застосовуватимуть передбачені цим Законом штрафи.

Для цього потрібно подати податківцям відповідну заяву.

Якщо йдеться про звичайний РРО (не ПРРО), то механізм його розреєстрації визначений у гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547. Підприємець подає заяву про скасування реєстрації РРО (форма № 4-РРО) за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його потрібно розпломбувати в ЦСО, з яким підприємець уклав договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації ФОП надає реєстраційне посвідчення.

У заяві про скасування реєстрації РРО потрібно зазначити бажаний спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО (в Електронному кабінеті / безпосередньо в контролюючому органі / поштою / електронною поштою).

Протягом 5 календарних днів з дня отримання відповідних документів, за наявності довідки ЦСО про розпломбування РРО, фіскали здійснять скасування реєстрації РРО і нададуть (направлять) єдиноподатнику довідку за формою № 6-РРО способом, зазначеним у заяві про скасування реєстрації РРО.

Зверніть увагу: правила проведення розрахункових операцій протягом 5 днів, за які податківці повинні скасувати реєстрацію РРО, в Порядку № 547 не прописані. Проводити їх через РРО не можна (оскільки його розпломбовано), але й підстав для незастосування РРО до моменту його розреєстрації формально нібито немає. Із цієї причини розрахункових операцій у цей період краще взагалі не здійснювати.

Якщо йдеться про програмний РРО (ПРРО), то для того, щоб зняти його з реєстрації, достатньо подати через Електронний кабінет або іншими засобами телекомунікацій заяву за формою № 1-ПРРО (за формою додатка 1 до Порядку № 317) з відміткою — «Скасування реєстрації» (у полі «4» потрібно зазначити фіскальний номер РРО).

Скасування реєстрації РРО/ПРРО здійснюється шляхом виключення його з Реєстру і закриття фіскального номера.

Інформацію про те, чи виключений РРО/ПРРО з Реєстру, можна відстежувати на офіційному вебпорталі податківців — зокрема, в Електронному кабінеті в меню «Реєстри» — «Інформація про РРО» або «Інформація про ПРРО» (cabinet.tax.gov.ua/registers/rro).

Після того як РРО/ПРРО знятий з реєстрації, його можна використовувати в нефіскальному режимі або не використовувати зовсім.

Інтернет-банкінг: усе-таки з РРО?

Законодавці спробували врегулювати питання про застосування РРО при оплаті за допомогою інтернет-банкінгу або інших сервісів переказу грошей. Але ця спроба виявилася не зовсім вдалою. Тому що врегулювали тільки розрахунки за послуги. І навіть з ними все не так однозначно. Дивіться.

З урахуванням нового п. 14 ст. 9 Закону про РРО

І це незалежно від того, де, як і що за послуги надаються. Що в цій нормі не так?

По-перше, укотре зауважимо: звільнення стосується тільки послуг. Товарів не стосується. При цьому в нормі згадані не лише розрахунки за послуги за допомогою сервісів переказу грошей (еквайринг), але й розрахунки за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (звичайний інтернет-банкінг). Але ж платіж за допомогою інтернет-банкінгу є, по суті, звичайним безготівковим платежем. Кошти з рахунку покупця перераховуються на рахунок продавця. Причому платіж ініціює сам покупець. Продавець картку до оплати не приймає. Тому розрахункової операції тут немає, і РРО застосовувати й так не потрібно (причому незалежно від того, за що здійснюється розрахунок — за товар чи за послугу). Жодних додаткових звільняючих норм у Законі про РРО для цього не потрібно. А ось розрахунки за допомогою еквайрингу, у принципі, підпадають під РРО. І тільки звільняюча норма з п. 14 ст. 9 Закону про РРО дає підстави РРО не застосовувати (і то виключно при розрахунках за послуги!).

По-друге, формально звільнення діє, якщо розрахунки відбуваються виключно за допомогою систем банківського обслуговування та/або сервісів переказу грошей. Так що ж, якщо в суб’єкта разом з такими розрахунками відбуваються ще й готівкові розрахунки (або навіть звичайна безготівка з рахунку на рахунок), то розрахунки через банківські системи / сервіс переказу грошей потрібно проводити через РРО? Навряд чи законодавець закладав у цю норму саме такий сенс. Проте слово «виключно» в ній чомусь присутнє.

По-третє, податківці, схоже, поширюють цю норму тільки на випадки, коли послуги замовляються через Інтернет (tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446796.html). Хоча в самій нормі про це немає ждного слова.

Є ще одне пояснення з цього приводу (див. БЗ 109.02), але в ньому фіскали просто цитують п. 14 ст. 9 Закону про РРО. А в іншому роз'ясненні (теж з БЗ 109.02) наполягають на необхідності застосування РРО при розрахунках за товари (послуги) через інтернет-банкінг. Не застосовувати РРО вони, як і раніше, дозволяють тільки в разі, якщо неможливо визначити місце здійснення розрахунків.

Але в п. 14 ст. 9 Закону про РРО нічого не сказано про те, яка саме послуга надається та яким чином вона замовляється. Обмежений тільки спосіб розрахунку — дистанційна банківська система або сервіс переказу грошей. А податківці, схоже, ставлять нові рамки: тільки послуги, замовлені через Інтернет.

Благо вони роз'яснили, що відноситься до розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісу перерахування коштів.

На допомогу тут лист ДПСУ від 09.11.2020 р. № 4624/ІПК/99-00-07-05-01-06, де, посилаючись на лист НБУ від 24.04.2020 р. № 57-0009/20338, фіскали визнають інтернет-банкінг якраз-таки банківською системою дистанційного обслуговування (перераховуючи такі банківські системи дистанційного обслуговування, як Приват24, Ощад24, монобанк). Названі у цьому листі й сервіси переказу коштів: Liqpay, Portmone, iPay.

А у свіжій консультації як безРРОшні вони перераховують LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо

Нове щодо штрафів

З 10.12.2020 р. (навіть якщо порушення вчинене до цієї дати) в податківців немає підстав застосовувати такі штрафи:

(1) за нездійснення попереднього програмування найменування товару, який є НЕпідакцизним, та/або ціни такого товару/послуги та їх кількості. Обов’язку здійснювати таке програмування в п. 11 ст. 3 Закону про РРО відтоді вже теж немає. Тож суб’єкти, для яких попереднє програмування було великою проблемою (наприклад, через постійне коливання цін), тепер можуть зітхнути спокійно;

(2) за невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівки сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО. Та й сам обов’язок забезпечувати цю відповідність з п. 13 ст. 3 Закону про РРО прибрали;

(3) за відсутність контрольної стрічки програмного РРО;

(4) за неподання звітності програмним РРО.

Крім того, ще на 1 рік (до 01.01.2022 р.) продовжили дію перехідних штрафів (10 і 50 %), які застосовуються на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО (непроведення розрахункової операції через РРО / проведення в неповній сумі тощо). Як і у 2020 році, цей штраф застосовуватиметься в розмірі:

— 10 % — за перше порушення (замість основного штрафу — 100 %);

— 50 % — за кожне наступне вчинене порушення (замість 150 %).

Механізм отримання кешбеку (повернення покупцеві, який повідомив про порушення продавцем вимог законодавства про РРО, частини коштів, витрачених ним на оплату товарів/послуг) скасовано. У зв’язку із цим не працює й підстава для податкової перевірки за скаргою покупця за порушення у сфері готівкового обігу.

Цінники, як і раніше, потрібні

У ст. 3 Закону про РРО тепер немає вимоги про те, що суб’єкти господарювання повинні реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товари в грошовій одиниці України. Отже, тепер можна торгувати без цінників?

Ні, звичайно. Ця правка в Законі про РРО — суто технічна. Питання наявності цінників на товар просто виведене з-під дії Закону про РРО. Штраф, який був передбачений Законом про РРО за це порушення, не діє вже давно.

За відсутність цінників загрожують штрафи згідно із Законом про захист прав споживачів (п. 7 ч. 1 ст. 23) — 30 % від вартості товарів, але не менше ніж 85 грн

Також можливий адмінштраф за ст. 155 КпАП (від 17 до 170 грн).

Програмні РРО

Закон № 1017 уніс деякі зміни, пов’язані з використанням ПРРО.

Наприклад, використовувати ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним тепер заборонено (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). А тим, хто використовує ПРРО, можна застосовувати вдосконалений електронний підпис (а не тільки кваліфікований).

Є й суто технічні правки.

Наприклад, уточнено, що суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до контролюючого органу дротовими або бездротовими каналами зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків. А ПРРО, відповідно, повинні мати технічну можливість такої передачі.

Електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, сформовані послідовно з додаванням до кожного наступного розрахункового документа / фіскального звітного чека хешу попереднього розрахункового документа / фіскального звітного чека, які зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку з фіскальним сервером ДПС (у режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів / фіскальних звітних чеків на фіскальний сервер ДПС, вважаються контрольною стрічкою.

Електронні копії фіскального звіту можуть використовуватися контролерами як податкова інформація при проведенні перевірок платників податків (ст. 2 Закону про РРО).