Зарплатні показники
Мінімальна тарифна ставка (оклад) згідно зі ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону про оплату праці може стартувати від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2021 році — 2270 грн).
А ось мінімальну годинну ставку слід розрахувати самостійно. Яким чином? Поділивши суму прожитмінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року, на середньомісячну норму тривалості робочого часу працівника. Останню знаходимо так: норму робочого часу за рік, установлену для працівника (повна зайнятість), ділимо на 12.
Тож мінімальна годинна тарифна ставка для працівника, якому на 2021 рік установлено норму тривалості робочого часу 1994 год, складе 13,66 грн (2270 грн : (1994 год : 12)).
Разом з тим
розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати
Це вимога ст. 31 Закону про оплату праці.
Чому ж дорівнює мінімальна зарплата (далі — МЗП)? У 2021 році МЗП:
— у місячному розмірі: з 1 січня — 6000 грн, з 1 грудня — 6500 грн;
— у погодинному розмірі: з 1 січня — 36,11 грн, з 1 грудня — 39,12 грн.
У результаті при виконанні місячної (годинної) норми праці оплата праці не може бути нижчою:
— МЗП у місячному розмірі — якщо працівникові встановлено денну або місячну тарифну ставку, оклад або ж відрядні розцінки, розраховані виходячи з денної тарифної ставки (+ нормовані завдання, встановлені з розрахунку на день);
— МЗП у погодинному розмірі, помноженому на норму робочого часу, встановлену працівнику на місяць, за який розраховується зарплата, якщо йому встановлено годинну тарифну ставку або ж відрядні розцінки, у розрахунку яких брала участь годинна тарифна ставка і нормовані завдання, встановлені в годинах.
Якщо працівник не виконав у повному обсязі місячну (годинну) норму праці або якщо трудовий договір укладено про роботу на умовах неповного робочого часу, мінзарплатну межу розраховують пропорційно виконаній нормі праці.
Фактична зарплата нижча за мінзарплатну межу? Дотягнути її до мінімального розміру допоможе трудова доплата.
Проте не всі бухгалтери повинні корпіти над її розрахунками. Чи повинні її нараховувати саме ви? Пропонуємо вам перевірити себе за нашим алгоритмом.
Що скаже штатний розпис?
Трудову доплату до рівня мінзарплати встановлено для найманих працівників, тобто тих, що працюють за трудовими договорами. Тож осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, відкидаємо убік. Вони нам тут не потрібні.
Йдемо далі. Дивимося на оклади (тарифні ставки) працівників. Якщо вони дорівнюють або вищі за мінзарплату, то трудову доплату працівникам, яким установлені ці оклади (тарифні ставки), розраховувати не потрібно. Навіть якщо він відпрацює місяць не повністю, чи йому встановлено неповний робочий час.
Зверніть увагу: якщо працівник — внутрішній сумісник (працює за основним місцем роботи та за сумісництвом в одного роботодавця), оклади (ставки) переглядаємо за кожною займаною ним посадою (виконуваною роботою) у цього роботодавця. Не складаємо їх докупи!
На рівні окладів (тарифних ставок) визначили осіб, за якими трудової доплати не буде? Супер! Працюємо з тими, що залишилися в групі ризику. Наступний етап.
Розбираємо складові зарплати
Із мінімальною заробітною платою порівнюють не голий оклад (тарифну ставку), а загальну суму зарплатних виплат, нарахованих працівникові в поточному місяці згідно з умовами трудового договору (оклад + доплати + надбавки + премія), за винятком:
— виплат, перелічених у таблиці нижче. Вони не беруть участі в порівняльних розрахунках;
— виплат, нарахованих у поточному місяці за минулі місяці у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок. Такі виплати відносимо до місяців, за які вони нараховані (тобто по суті перерозподіляємо складові зарплати в таких місяцях). На це звертає увагу Мінсоцполітики у своєму листі від 17.05.2017 р. № 1452/0/101-17 (ср. ).
Виплати, які не включають у зарплату для порівняння з МЗП
| № з/п | Вид виплати |
| 1 | Виплати, перелічені в ст. 31 Закону про оплату праці: |
| — доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (наприклад, доплата за роботу у важких і шкідливих (особливо важких і особливо шкідливих) умовах праці за умовами атестації робочих місць; за використання дезінфікуючих засобів працівником, зайнятим прибиранням туалетів, тощо) | |
| — доплата за роботу в нічний час | |
| — доплата за роботу в надурочний час | |
| — надбавка за роз’їзний характер роботи | |
| — премії до ювілейних і святкових дат | |
| 2 | Виплати, нараховані за невідпрацьований час або не пов’язані з виконанням норм праці (див. листи Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282, від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282, від 17.02.2017 р. № 3223/0/2-17/28, від 17.05.2017 р. № 1452/0/101-17, від 18.06.2018 р. № 1056/0/101-18), наприклад: |
| — відпускні та компенсація за невикористані дні відпусток | |
| — оплата простою | |
| — оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час (наприклад, середня зарплата, що зберігається за період військової служби працівників підприємства згідно зі ст. 119 КЗпП) | |
| — оплата за період підвищення кваліфікації | |
| — інші виплати, нараховані виходячи із середньої зарплати за невідпрацьований час | |
| — систематична матеріальна допомога | |
| 3 | Суми компенсації за затримку виплати зарплати (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 394/0/101-17/282) |
| 4 | Сума оплати днів відрядження виходячи із середньої зарплати* (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282) |
| 5 | Виплати, які згідно з Інструкцією № 5 не входять до фонду оплати праці, зокрема: |
| — лікарняні (оплата перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця і допомога по тимчасовій непрацездатності) | |
| — допомога по вагітності та пологах | |
| — матеріальна допомога разового характеру | |
| — вихідна допомога | |
| * При цьому сума оплати за період відрядження, розрахована за денним заробітком, входить у загальну суму зарплати для цілей порівняння з МЗП. | |
Розраховуємо загальну суму зарплати без врахування виплат, які не беруть участі у порівнянні (див. таблицю вище), та переходимо до наступного кроку.
Проводимо порівняльні розрахунки
Перш за все слід чітко розуміти, що порівняльні розрахунки проводимо в зіставних умовах. Тобто якщо працівник:
— виконав місячну (годинну) норму праці, то його зарплату порівнюємо з МЗП у місячному розмірі (МЗП у погодинному розмірі, помноженому на норму праці);
— не виконав місячну (годинну) норму праці, наприклад, у зв’язку з роботою в умовах неповного робочого часу, хворобою, відпусткою, прогулом, простоєм тощо, нараховану йому зарплату за фактично виконану норму праці (фактично відпрацьований час) порівнюємо з МЗП, визначеною пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу).
Якщо фактична зарплата вища за мінзарплатну межу, нараховуємо працівнику фактичну зарплату. Якщо ні — на різницю між цими величинами нараховуємо працівникові трудову доплату. Проте теорія, то добре. Але ж приклади — то наше все!
Від теорії до практики
Приклад 1. Працівникові у січні нараховано основну зарплату з окладу у сумі 4500 грн, індексацію — 89,29 грн, доплату за роботу у нічний час 629,14 грн та доплату за суміщення посад у сумі 1000 грн. Він виконав місячну норму праці (відпрацював місяць повністю).
У порівняльних розрахунках з МЗП братиме участь основна зарплата, сума індексації та доплата за суміщення посад. А ось доплаті за роботу у нічний час тут місця немає.
Загальна сума зарплати, яка бере участь у порівняльних розрахунках:
4500 + 89,29 + 1000 = 5589,29 (грн).
Вона нижча за суму МЗП (6000 грн). Тож розраховуємо трудову доплату:
6000 - 5589,29 = 410,71 (грн).
Загальна сума зарплати за січень складе:
4500 + 89,29 + 1000 + 410,71 = 6000 (грн).
Приклад 2. Згідно зі штатним розписом оклад працівника — 8000 грн. Він прийнятий на умовах неповного робочого часу (займає 0,5 штатної одиниці). Доплат, надбавок, премій немає. Працівник виконав місячну норму праці (відпрацював січень повністю).
Оклад працівника (8000 грн) вищий за МЗП (6000 грн). Тож працівникові трудову доплату не розраховуємо. Загальна сума зарплати працівника за січень, розрахована з урахуванням зайнятості: 8000 х 0,5 = 4000 (грн).
Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 2, припустимо, що оклад працівника дорівнює 5000 грн.
Оклад працівника (5000 грн) нижчий за МЗП (6000 грн). Тож розраховуємо трудову доплату. При цьому враховуємо зайнятість працівника:
(6000 х 0,5) - (5000 х 0,5) = 500 (грн).
Загальна сума зарплати за січень:
2500 + 500 = 3000 (грн).
Приклад 4. Годинна тарифна ставка робітника — 30 грн/год. Доплат, надбавок, премій немає. Січень робітник відпрацював повністю (151 год).
Основна зарплата за січень становитиме:
30 х 151 = 4530 (грн).
Розрахуємо мінзарплатну межу:
36,11 х 151 = 5452,61 (грн).
Сума трудової доплати складе:
5452,61 - 4530 = 922,61 (грн).
Загальна сума зарплати становитиме:
4530 + 922,61 = 5452,61 (грн).
Зверніть увагу: дотягувати розраховану зарплату за січень ще й до МЗП у місячному розмірі (тобто до 6000 грн) не потрібно!
Оскільки праця працівника оплачується виходячи з годинної тарифної ставки, то орієнтиром виступають МЗП у погодинному розмірі та годинна норма праці
Приклад 5. Використовуючи умови прикладу 4, припустимо, що у січні працівникові нараховано винагороду за підсумками роботи за 2020 рік у сумі 8000 грн.
Загальна сума зарплати, яка бере участь у порівняльних розрахунках:
4530 + 8000 = 12530 (грн).
Оскільки вона вища за МЗП (6000 грн), трудової доплати не буде.
Приклад 6. Розмір відрядної розцінки на одну деталь — 25 грн/шт. (розрахована виходячи з денної тарифної ставки). Денна норма виробітку — 10 деталей.
Працівник у січні відпрацював усі дні за графіком виходу на роботу (19 робочих днів), виготовивши 195 деталей при нормі 190 (норму виконано).
Визначимо суму основної зарплати працівника: 25 х 195 = 4875 (грн).
Відрядні розцінки розраховані виходячи з денної тарифної ставки. Тому фактичну зарплату за місяць (4875 грн) порівнюємо з МЗП у місячному розмірі (6000 грн). Фактична зарплата нижче МЗП. Сума трудової доплати становитиме:
6000 - 4875 = 1125 (грн).
Загальна сума зарплати за січень дорівнює:
4875 + 1125 = 6000 (грн).
Приклад 7. Використовуючи умови прикладу 6, припустимо, що через хворобу працівник у січні відпрацював 10 з 19 робочих днів, передбачених графіком. Усього він виготовив 98 деталей при нормі 100 (норма не виконана з вини працівника).
Визначимо суму основної зарплати:
25 х 98 = 2450 (грн).
Розрахуємо відсоток виконання норми:
98 : 100 х 100 % = 98 %.
Працівник не відпрацював місяць повністю через хворобу. Крім того, він не виконав норму праці.
Отже, МЗП з урахуванням фактично відпрацьованих днів і відсотка виконання норми праці дорівнює:
6000 грн : 19 роб. дн. х 10 роб. дн. х 98 % : 100 % = 3094,74 грн.
Фактична зарплата працівника (2450 грн) нижча за пропорційну МЗП (3094,74 грн). Отже, розраховуємо трудову доплату:
3094,74 - 2450 = 644,74 (грн).
Загальна сума зарплати за місяць становитиме:
2450 + 644,74 = 3094,74 (грн).
Приклад 8. Розмір відрядної розцінки дорівнює 110 грн/шт. (розрахована виходячи з годинної тарифної ставки). Норма часу на виробництво 1 деталі — 3 год/шт. Облік робочого часу ведеться в годинах. У лютому працівник відпрацював усі години, передбачені графіком виходу на роботу (151 год). Кількість виготовлених виробів за місяць — 50 шт. при нормі 50 шт. (норму праці виконано).
Визначимо суму основної зарплати працівника:
110 х 50 = 5500 (грн).
Відрядні розцінки розраховані виходячи з годинної тарифної ставки. Тому в розрахунку мінімального розміру оплати праці братиме участь МЗП у погодинному розмірі (36,11 грн/год): 36,11 х 151 = 5452,61 (грн).
Сума основної зарплати (5500 грн) вища за мінзарплатну межу (5452,61 грн, МЗП у погодинному розмірі, помножена на годинну норму робочого часу). Тому трудову доплату працівникові не розраховуємо.
Знову ж таки звертаємо увагу, що у порівняльних розрахунках у прикладі 8 бере участь МЗП у погодинному розмірі. Тож загальну суму зарплати дотягувати до МЗП у місячному розмірі не потрібно. МЗП у місячному розмірі застосовуємо тоді, коли відрядні розцінки розраховані виходячи з денної тарифної ставки і нормовані завдання встановлені з розрахунку на день (див. лист Мінсоцполітики від 06.10.2017 р. № 19585/0/2-17/28).
Важливо! Трудову доплату обчислюємо в кінці місяця. При розрахунку суми авансу (зарплати за першу половину місяця) обчислювати трудову доплату пропорційно відпрацьованому часу не потрібно.
Виплачуємо трудову доплату працівнику в загальній сумі зарплати за другу половину місяця.
висновки
- Оплата праці працівників, яким установлені денні тарифні ставки або місячні тарифні ставки (оклади), при виконанні місячної норми праці не може бути нижчою за МЗП у місячному розмірі.
- Розмір заробітної плати за місяць працівника з годинною тарифною ставкою, що виконав годинну норму праці, не може бути нижчим добутку МЗП у годинному розмірі та норми робочого часу, встановленої йому на місяць, за який розраховується зарплата.
- Якщо відрядна розцінка розрахована виходячи з денної тарифної ставки, то за умови виконання норми праці заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою за МЗП у місячному розмірі.
- Якщо відрядна розцінка розрахована виходячи з годинної тарифної ставки і працівник виконав норму праці, то за кожну відпрацьовану годину він повинен отримати зарплату в розмірі не менше МЗП у погодинному розмірі.
