З попередніх статей вам уже відомо, що «земельна» декларація є спільною для обох видів плати за землю. Отже, за орендну плату орендарі державних і комунальних земельних ділянок звітують за тією ж формою декларації — затвердженою наказом № 560 (у редакції наказу № 9), яка застосовується платниками земельного податку.
Загальні правила подання декларації — ті ж самі, що й тоді, коли звітуєте за земподаток:
— подається декларація за місцезнаходженням орендованої земельної ділянки;
— при першому поданні декларації разом з нею подається витяг із технічної документації про розмір НГО. Витяг подається на паперових носіях. Це може бути як оригінал, так і копія (БЗ 111.05). Але майте на увазі: такий витяг не є додатком до декларації. Його роль — суто інформаційна, тому відмовити у прийнятті декларації через його відсутність податківці не мають права (БЗ 111.05).
Податківці хочуть, щоб у подальшому такий витяг подавався у разі зміни НГО. І якщо такі зміни відбулися протягом року, то щоби платник уточнив декларацію починаючи з дати, з якої набрала чинності нова НГО. На нашу ж думку, цей висновок неоднозначний, і зміна НГО змінює розмір орендної плати тільки після внесення змін до договору оренди. До того ж НГО, зазначена у витягу, не завжди збігається із зазначеною в договорі. Тож вирішувати вам, чи виконувати бажання податківців;
— якщо земельна ділянка перебуває у спільному користуванні кількох осіб, кожен орендар окремо обчислює розмір своєї орендної плати виходячи за площу орендованої ділянки відповідно до умов договору оренди (БЗ 111.05);
— звітувати з орендної плати треба окремою «земельною» декларацією.
Інакше кажучи, якщо ви одночасно є платником і земельного податку, і орендної плати — ви не можете звітувати за обидва види плати за землю однією декларацією.
Навіть якщо земельні ділянки, за які сплачуються земподаток і орендна плата, знаходяться в межах однієї й тієї ж адміністративно-територіальної одиниці (КОАТУУ той же). Про це свідчить також консультація податківців із БЗ, підкатегорія 111.05.
Вступна частина декларації
У вступній частині жодних суттєвих особливостей для орендарів нема. Тут слід пам’ятати лише про наступні очевидні правила.
По-перше, декларації нумеруються окремо за кожним видом плати за землю та за кожним типом декларації. Тому «орендні» декларації будуть нумеруватися окремо від декларацій, в яких платник звітує за земподаток, а звітні — окремо від звітних нових та уточнюючих. Відповідно порядковий номер треба проставляти з урахуванням цієї вимоги (БЗ 111.05).
По-друге, у рядку 1 треба поставити відмітку «Х» навпроти поля «Орендна плата».
По-третє, поле «починаючи з» в «орендній» декларації заповнюється у тому випадку, якщо протягом року було укладено договір оренди нової ділянки. Це поле заповнюється у форматі «число.місяць» (зазначається число та місяць звітного року, на які було укладено договір).
По-четверте, поле «з урахуванням уточнень з» може заповнюватися у випадку зміни протягом року функціонального використання землі, розміру орендної плати, настання інших факторів, що впливають на її розмір. Поле також заповнюється у форматі «число.місяць». У ньому зазначають дату змін, які відбулися і вплинули на суму орендної плати, про що свідчить декларація із заповненим полем «з урахуванням уточнень з».
Увага! Хоча вже діє Класифікатор, затверджений наказом від 26.11.2020 р. № 290, поки що продовжуємо зазначати у декларації код КОАТУУ. Адже код із нового Класифікатора під формат рядка не підходить.
Основна частина
Із попередніх статей ви вже знаєте, що у «земельній» декларації розрахунок різних видів плати за землю розведено по різних розділах. Отже, в «орендній» декларації буде заповнено розділи II і III.
Заповнення розділу III в «орендній» декларації нічим не відрізняється від заповнення його в декларації, в якій звітуємо за земельний податок. Тож зупинимося на особливостях заповнення розділу II.
«Орендний» розділ II «земельної» декларації складається з 12 колонок. На щастя, більшість із них заповнюються за тими ж самими правилами, що й у розділі I щодо земельного податку. До таких колонок у розділі II належать колонка 2 і колонка 7.
Заповнюючи колонку 8 або 9 «Площа земельної ділянки», слід орієнтуватися на ту одиницю виміру, яку зазначено в договорі оренди. Як і у випадку із земельним податком, обидві колонки одночасно не заповнюються;
У колонці 10 «Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки» НГО зазначається у гривнях. Так само, як і у випадку із земельним податком, НГО зазначається не за всю земельну ділянку, а за одиницю площі. Причому за ту одиницю площі, яку зазначено у колонці «Площа земельної ділянки».
Тобто якщо ви зазначили площу в гектарах (заповнено колонку 8), то й НГО зазначаємо за гектар, а якщо у квадратних метрах (заповнено колонку 9) — за квадратний метр. Знову ж таки, залежно від того, яку одиницю виміру площі зазначено у договорі оренди.
Колонки 5 і 6 розділу II заповнюються подібно до аналогічних у розділі I. У них зазначаються дата держреєстрації права оренди земельної ділянки і номер запису про таку реєстрацію (ст. 26 Закону № 1952).
Принципово відрізняються від розділу I лише колонки 3 і 4 розділу II. У цих колонках зазначаються, відповідно, дата і номер договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться у державній чи комунальній власності.
Дата укладання договору оренди і дата держреєстрації орендних прав у декларації зазначаються у форматі «число.місяць.рік».
У колонці 11 зазначається розмір орендної плати (у відсотках), установлений у договорі оренди між орендодавцем і орендарем (п. 288.4 ПКУ), а в колонці 12 — річна сума орендної плати. При цьому
річна сума орендної плати розраховується за формулою: (колонка 8) х (колонка 10) х (колонка11) або (колонка 9) х (колонка 10) х х (колонка 11)
Увага! Часом трапляється так, що розмір орендної плати згідно з договором є меншим, ніж нижня межа, встановлена п.п. 288.5.1 ПКУ (ср. ). Тоді треба підкоригувати значення колонки 11 так, щоб річна сума орендного платежу була на мінімально необхідному рівні. Детально про це читайте в попередній статті.
І ще одне. Іноді буває так, що протягом року в орендаря (платника орендної плати) закінчується один договір на оренду земельної ділянки та орендар укладає інший договір на оренду тієї ж земельної ділянки. Як бути у цій ситуації? Тут є три виходи:
(а) якщо ви первісно подаєте річну декларацію за всі землі, слід подати уточнюючий розрахунок і донарахувати орендну плату за ділянку, за якою змінюється договір, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому зареєстровано новий договір оренди землі (п. 286.4 ПКУ);
(б) якщо ви очікуєте, що в поточному році зміниться договір оренди за певною ділянкою, можна за цю ділянку подавати щомісяця місячну звітну декларацію. Тоді в місяці зміни договору можна врахувати як зміну реквізитів, так і орендної плати;
(в) якщо у вас одна ділянка й орендну плату нараховано до дати закінчення договору, то можна на вибір або подати уточнюючу декларацію, або подавати місячні декларації починаючи з місяця, в якому виникло право оренди за новим договором
Варіант із місячними деклараціями видається методологічно простішим рішенням. Адже якщо ви починаєте подавати місячні декларації, сплата орендної плати за попередньо поданою раніше річною декларацією припиняється. І реквізити нового договору оренди, і новий розмір ставки будуть зазначатися чітко з місяця, коли почав діяти новий договір.
А от перший варіант виглядає більш заплутаним. Адже при поданні уточнюючої декларації доведеться здійснити певні маніпуляції в розділі ІІ. У зв’язку з укладанням нового договору зміняться дані к. 3, 4, 5, 6 і 11 розділу ІІ (а можливо, також значення к. 10 цього розділу).
На нашу думку, у такому випадку доцільно буде в уточнюючій декларації відзвітувати за одну й ту ж земельну ділянку двома рядками. У першому у колонках 3 — 6 розділу ІІ зазначаємо дані старого договору, а у колонці 11 — стару ставку. Натомість у другому рядку в колонках 3 — 6 розділу ІІ зазначаємо дані нового договору, а у колонці 11 — нову ставку.
Утім, не буде помилкою уточнитися й одним рядком. Хоча частину року орендар і сплачував орендну плату за старим договором, та цей договір вже є у податківців як і новий, поданий у 5-денний строк після держреєстрації права оренди (ст. 25 Закону про оренду землі). Відтак зазначати у розділі ІІ декларації одночасно обидва договори не критично. А от у полі «з урахуванням уточнень з» треба зазначити дату укладання нового договору.
Натомість у розділі ІІІ суму орендної плати визначаємо зворотним підрахунком. Наприклад, якщо новий договір оренди зареєстровано 12 квітня 2021 року, то суму місячної орендної плати з 1 січня по 11 квітня визначаємо виходячи зі старої ставки, а з 12 квітня по 31 грудня — виходячи з нової ставки. Потім сумуємо усі значення колонок 4 — 15 і отримуємо річну суму орендної плати.
Зрозуміло, аби провести зазначені маніпуляції, доведеться відключити в декларації автозаповнення. Адже воно буде автоматично ділити значення колонки 3 на 12 і не дозволить показати у колонках 4 — 15 різні суми.
Причому якщо зрозуміти цей принцип буквально, то він застосовується незалежно від того, чи змінилися в новому договорі умови оренди. Навіть якщо новий договір оренди просто дублює всі умови попереднього договору і НГО ділянки — та сама, а змінюється лише ставка (розмір орендної плати), без «коригуючих» маніпуляцій не обійтися.
Нарешті, пам’ятайте: карантинне звільнення від орендної плати (п. 524 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) стосується лише березня 2020 року. Тому на заповненні декларації за 2021 рік воно ніяк не відобразиться. А от уточнити березень 2020 року ви зараз ще встигаєте. Його можна уточнити протягом строків, установлених ст. 102 ПКУ, та з урахуванням того, що на час карантину такі строки зупинено згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Податківці у БЗ 111.05 погоджуються з цим.
Наостанок наведемо приклад того, як заповнюється «орендний» розділ декларації.
