Так, але не завжди. Здавалося б, який стосунок подання УД має до повернення коштів? Хіба повернення коштів — це помилка? Для того щоб зрозуміти, який тут зв’язок, необхідно згадати важливу деталь. Суми коштів, які платник ЄП повертає покупцям унаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів, не є доходом платника ЄП (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ).
Здавалося б, просте правило. Але як його реалізувати на практиці? Добре, коли кошти покупцю повертаються в тому самому звітному періоді, в якому надійшли. Тоді можна просто згорнути надходження коштів з їх поверненням і не показувати суми повернутих покупцям грошей у декларації. А що робити, коли кошти повертаються покупцям у наступних періодах? Тобто вже після того, як платник ЄП включив ці кошти до доходів, поставив їх у декларацію та сплатив з них ЄП.
Саме тут на допомогу і приходить УД. Податківці пропонують за фактом такого повернення заднім числом коригувати суми доходів у деклараціях за такі попередні періоди. Тобто вважати, що суми доходів були завищені, а за фактом повернення коштів такі суми потрібно зменшувати через УД. Для цього в періоді, в якому відбулося повернення, подається УД до декларації за період, в якому надійшли кошти від покупця, якому вони зараз повертаються.
За такого підходу уточнена сума ЄП за період, в якому надійшли повернуті кошти, завжди буде меншою, ніж первісна. Тоді ЄП, сплачений з повернутої суми, вилізе переплатою.
Щодо юросіб позиція податківців більш-менш однозначна. Юрособам пропонують самовиправитися за період, в якому первісно надійшли повернуті кошти. Причому податківці допускають обидва способи самовиправлення — як через УД, так і через самовиправлення у складі звітної декларації (див. БЗ 108.01.05 і роз’яснення ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 09.02.2021 р. // zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/451983.html).
А от щодо ФОП ситуація цікавіше. Здавалося б, яка різниця? Якщо юрособі-єдиноподатнику в такій ситуації пропонують уточнюватися, то чим відрізняється ФОП? Адже обидві єдиноподаткові декларації в цьому плані однакові. Що для юросіб, що для ФОП немає жодних механізмів зазначити від’ємну суму.
Проте податківці пропонують ФОП перерахунок доходу в періоді повернення коштів і зазначити результати перерахунку в декларації (БЗ 107.01.07). Слідом за ДПСУ такі роз’яснення посипалися і від місцевих податківців (див. роз’яснення ГУ ДПС в Одеській обл. від 26.05.2021 р. і ГУ ДПС у Херсонській обл., АР Крим та м. Севастополі від 16.06.2021 р.*).
* Див.: od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/470974.html і kherson.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/475818.html
Як бачимо, про уточнення для ФОП при поверненні не йдеться. Податківці фактично пропонують ФОП скоригувати у зв’язку з поверненням коштів не дохід минулого періоду, а дохід поточного періоду, в якому отримані кошти повертаються.
Але! Такий підхід не завжди може компенсувати переплату ЄП. Наприклад, якщо сума доходів ФОП за період, в якому відбулося повернення, менше, ніж сума повернутих коштів. Або ж якщо доходів у періоді повернення ФОП узагалі не отримував… За таких обставин підхід податківців призведе до того, що сума єдиноподаткового доходу буде від’ємною.
Але ж сума ЄП до сплати від’ємною бути не може. Вона буде нульовою. А щоб повернення коштів справді дозволило компенсувати всю суму надміру сплаченого ЄП, «від’ємний дохід» потрібно буде тягнути і в наступні ЄП-періоди — до повного погашення, ніби це мінус платника податку на прибуток (п.п. 140.4.4 ПКУ).
Тож радимо ФОП застосовувати рекомендації податківців з обережністю.
