29
Ремонт МШП
Бухоблік. МШП — це запаси, які використовуються не більше року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік (п. 6 НП(С)БО 9). При цьому будь-які вартісні критерії для них не встановлюються. Зокрема, до МШП належать інструменти, господарський інвентар, спецодяг, тара тощо. Такі запаси можуть багаторазово використовуватися в господарській діяльності підприємства (у виробництві, наданні послуг, адміністративних цілях). Їх обліковують на рахунку 22. З часом МШП зношуються, а завдяки ремонту їх первісні якості можуть бути відновлені.
Факт передачі МШП у ремонт у бухобліку не відображають, а відстежують тільки їх кількісне переміщення. Адже вартість МШП списується з балансу ще в момент їх передачі в експлуатацію й протягом строку фактичної експлуатації здійснюється їх оперативний кількісний облік за місцями експлуатації та відповідальними особами (п. 23 НП(С)БО 9).
Що стосується відображення витрат на здійснення ремонтних робіт у бухобліку, то жодних спеціальних норм національні стандарти бухобліку не містять. А оскільки так, то керуватися в цьому питанні слід загальними правилами, встановленими НП(С)БО 9 і 16.
Відповідно ремонти, пов’язані з відновленням первісних властивостей МШП, відносять на витрати періоду залежно від напряму використання самих МШП. Наприклад, витрати на ремонт офісних меблів, обладнання відносяться до адміністративних витрат (Дт 92), багаторазової тари — до витрат на збут (Дт 93), інші операційні цілі входять до складу інших операційних витрат (Дт 949).
А ось якщо МШП уже при первісному визнанні був потрібен ремонт, то такі витрати пов’язані з доведенням їх до стану, придатного до експлуатації в запланованих цілях. А отже, ремонтні витрати повинні обліковуватися в первісній вартості відремонтованого МШП (п. 9 НП(С)БО 9).
Податковий облік. У податковоприбутковому обліку все орієнтовано на правила бухобліку. Жодних спеціальних коригувань фінрезультату ПКУ не передбачає.
Що стосується вхідного ПДВ, то право на податковий кредит виникає за загальновстановленими правилами (пп. 198.1 — 198.3 ПКУ). За умови наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН. Безумовно, якщо йдеться про невиробничі МШП, то вхідний ПК доведеться компенсувати нарахуванням ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ.
Ремонт МНМА
Бухоблік. Оскільки МНМА — це складова інших необоротних матеріальних активів (п. 5.2 П(С)БО 7, п.п. 2 п. 7 Методрекомендацій № 561), то
бухоблікові правила використовуємо ті ж, що й для інших ОЗ
У такому разі витрати, які здійснюються для підтримки активу в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включають до поточних витрат (п. 15 НП(С)БО 7).
Залежно від напряму використання об’єкта МНМА це можуть бути: виробничі (рахунок 23), загальновиробничі (рахунок 91), адміністративні (рахунок 92), збутові (рахунок 93) або інші операційні витрати (рахунок 94) (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 20, 66, 65, 631, 685).
Витратам, пов’язаним з поліпшенням об’єкта МНМА, які приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта, прямий шлях на збільшення первісної вартості МНМА (п. 14 НП(С)БО 7). Алгоритм дій стандартний: спершу вартість поліпшень капіталізують на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» (Дт 153 — Кт 20, 66, 65, 631, 685), після чого збільшують первісну вартість МНМА (Дт 112 — Кт 153).
Зверніть увагу: для включення активу до складу МНМА підприємства встановлюють вартісні критерії. Що робити, якщо внаслідок проведених заходів з поліпшення об’єкта його первісна вартість перевищить такий критерій? Чи потрібно в такому разі переводити об’єкт зі складу МНМА до категорії ОЗ?
Насправді з вартісним критерієм порівнюють первісну вартість активу саме в момент його первісного визнання. Жодної подальшої перекласифікації активу стандарти бухобліку не передбачають (НП(С)БО 7, Методрекомендації № 561). Проте оскільки актив після поліпшення втратив свою малоцінну ознаку, то безпечніше його перевести до складу ОЗ. Причому якщо застосовувалися спеціальні методи нарахування амортизації, призначені тільки для МНМА, — «100 %» і «50 % / 50 %», то строк корисного використання і метод амортизації після подорожчання доведеться переглянути. Нараховувати амортизацію по-новому розпочинають з місяця, наступного за місяцем відповідних змін (пп. 25, 28 НП(С)БО 7, п. 26 Методрекомендацій № 561).
Податковий облік. Ключовий момент у тому, що для цілей податкового обліку до ОЗ належить актив, вартість якого не перевищує 20 тис. грн (п.п. 14.1.138 ПКУ). Якщо в бухгалтерському обліку для поділу МНМА й ОЗ установлений той же вартісний критерій (підприємства зазвичай так і роблять), то з податкового визначення ОЗ такий актив випадає (п.п. 14.1.138 ПКУ). А оскільки так, то в податковоприбутковому обліку орієнтуємося повністю на бухоблік. Адже амортизаційні різниці застосовуються тільки щодо ОЗ (ст. 138 ПКУ), спеціальних податкових різниць для МНМА жодних немає.
Якщо поліпшення приводять до збільшення вартості МНМА так, що загальна вартість активу перевищить граничний поріг (20 тис. грн), що розділяє ОЗ і МНМА, то, великою мірою, ПКУ не вимагає переведення активу з МНМА до складу ОЗ. Проте цей факт податківці зазвичай ігнорують. Тому знову-таки, якщо вартість поліпшеного МНМА перевищила встановлену ПКУ межу, такий МНМА безпечніше перевести до складу ОЗ. У такому випадку високодохідникам (і малодохідникам-добровольцям) щодо таких активів доведеться рахувати амортизаційні податкові різниці. Тобто:
1) збільшити фінрезультат на суму амортизації, нарахованої за бухправилами (п. 138.1 ПКУ);
2) зменшити фінрезультат на суму амортизації, розрахованої за правилами ПКУ (п. 138.2 ПКУ).
Ще один момент. У податковому обліку не підлягають амортизації, зокрема, витрати на ремонт невиробничих ОЗ (п. 138.3.2 ПКУ). Як ми вже знаємо, МНМА не вписується в податкове визначення ОЗ. Отже, податковий облік витрат на ремонт навіть невиробничого МНМА повністю орієнтований на бухоблік
У ПДВ-обліку проведення ремонтних робіт і поліпшень жодних особливостей не містить. Право на податковий кредит виникає, за загальними правилами, за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН. Водночас, якщо МНМА не передбачається використовувати в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, доведеться нараховувати компенсуючі ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ.
