На березі домовимося, що йтиметься про ремонт власного товару, а не про гарантійний ремонт, який стосується товарів, уже списаних з балансу.
Отже, у разі виявлення фактів псування матеріальних цінностей обов’язковим є проведення інвентаризації (п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію). За результатами такої інвентаризації складається акт, у якому оцінюється характер пошкоджень, причини псування товару, а також можливість подальшого його використання. Цей документ і слугуватиме підставою для проведення ремонтних робіт щодо зіпсованих товарів.
Бухгалтерський облік. Оскільки НП(С)БО 9 нічого іншого не прописує, витрати на ремонт обліковуємо за загальними правилами. При цьому може бути декілька варіантів обліку ремонтів.
(1) Первісне надходження товарів. Якщо підприємство первісно придбаває товар, який потребує додаткового доопрацювання (ремонту), то такі витрати включаються до первісної вартості таких товарів. Адже це витрати, які безпосередньо пов’язані з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (п. 9 НП(С)БО 9).
(2) Отримання запасів від ліквідації ОЗ. Витрати на ремонт таких запасів теж належать до витрат, безпосередньо пов’язаних з приведенням цих запасів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Відповідно такі витрати відносять до первісної вартості запасів (п. 2.12 Методрекомендацій № 2).
(3) Товари в процесі продажу. Суму таких ремонтних робіт включаємо до складу витрат того періоду, в якому фактично здійснений ремонт. У бухобліку такі витрати з кредиту рахунків 20, 22, 66, 65, 63, 68 списують у дебет:
— рахунку 93 «Витрати на збут» (ремонт зіпсованого товару в процесі нормальної діяльності) або
— субрахунку 977 «Інші витрати діяльності» (ремонт товару, зіпсованого в результаті непередбачених обставин).
Якщо псування товарів відбулося з вини працівника, підприємство може затребувати в працівника компенсацію завданої шкоди. У такому разі витрати на ремонт відносимо на суму збитків, яка виставляється винній особі (Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»).
Причому коригувати первісну вартість відремонтованого товару не потрібно. Річ у тому, що згідно з п. 15 НП(С)БО 9 первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється (крім випадків переоцінки їх вартості). Тільки коли чиста вартість реалізації відремонтованого товару виявиться згодом нижче первісної вартості, підприємству варто зробити його уцінку з відображенням її за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» (п. 25 НП(С)БО 9). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 14, с. 28.
Податковоприбутковий облік ремонту товарів ітиме в тандемі з бухгалтерським обліком. Тобто витрати на ремонт товарів зменшать фінрезультат до оподаткування. І жодних податкових різниць здійснювати не потрібно.
Для цілей ПДВ-обліку, коли ремонт товарів здійснюється підрядним способом, вхідний ПДВ можна включити до складу податкового кредиту на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН.
