Нещодавно (див. «Податки & бухоблік», , с. 2) ми знайомили вас, шановні читачі, з проєктом ПКУшних змін, які запроваджують в нашій країні податкову амністію для активів, отриманих законним шляхом, але без сплати податків. Тепер той законопроєкт став Законом № 1539*. Але в остаточну редакцію законодавці підсипали порцію суттєвих змін. Тож сьогодні проаналізуємо підсумковий варіант Закону про податкову амністію.
* Див. Закон України від 15.06.2021 р. № 1539-IX.
Абсолютна більшість положень Закону № 1539 набули чинності вже з 21 липня. Це стосується, зокрема, й підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, в якому, власне, і прописано усю процедуру податкової амністії.
Ідея податкової амністії
Закон № 1539 зацікавить фізичних осіб, що мають активи, з яких при набутті не були сплачені податки.
Фізична особа добровільно декларує свої активи в період з 01.09.2021 р. до 01.09.2022 р. і платить з них певний відсоток у бюджет. Натомість податкова не цікавиться, де і як фізособа отримала ці доходи, а держава гарантує такій фізособі звільнення від відповідальності за порушення, вчинені до 01.01.2021 р. Тобто
нульова декларація може включати активи, набуті фізособою до 01.01.2021 р., які: (1) не були задекларовані та/або (2) з яких не було сплачено податки
Навіщо подавати таку декларацію? Поки що особливого сенсу в цьому немає. Але запровадження нульової декларації — це складова більш масштабної податкової зміни. А саме: запровадження непрямого оподаткування фізичних осіб (коли оподатковується сума перевищення витрат над офіційними доходами).
Тож не поспішайте закривати цю статтю. Закон № 1539 проголошує: фізособа, яка не подає нульову декларацію, заявляє податківцям, що їй нема чого декларувати. А якщо насправді є? Тоді можливо, що в майбутньому ви не зможете пояснити податковій, як так сталося, що у вас п’ять квартир, хоча офіційних доходів заледве вистачає, аби купити одну. І все одно доведеться сплачувати податки з неофіційних активів, але вже за вищими ставками і, можливо, зі штрафними санкціями.
Кого амністують, а кого — ні?
Подати декларацію можуть такі фізособи:
— резиденти, які є звичайними громадянами України;
— резиденти, зареєстровані як самозайняті особи (ФОП або незалежні професіонали);
— нерезиденти, які до 01.01.2021 р. були резидентами України та мали обов’язок сплачувати податки у зв’язку з наявністю доходів та/або інших об’єктів декларування.
Водночас не мають права подавати нульову декларацію фізособи, які:
— станом на 01.09.2021 р. є: (а) малолітніми або неповнолітніми; (б) повністю або частково недієздатними;
— є посадовими особами, які зобов’язані подавати декларацію згідно з вимогами антикорупційного законодавства;
— належать до кола осіб, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. № 1644-VII.
Які активи можна легалізувати?
Приблизний перелік активів, які можна внести до нульової декларації, прописано у п. 4 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ.
А от активи, заборонені до легалізації через податкову амністію, Закон № 1539 окреслює доволі чітко. Перш за все заборонено декларувати активи, одержані злочинним шляхом. Подаючи нульову декларацію, ви свідчите, що зазначені у ній активи ви отримали законним шляхом. Так, порушили податкове, ЄСВшне чи валютне законодавство, але власне спосіб набуття активів був законним.
Тому, звичайно ж, активи, які були викрадені або отримані від будь-якої протизаконної діяльності, в нульову декларацію не вносяться. І від відповідальності за крадіжку чи інші протизаконні способи набуття активів нульова декларація не звільнить. У Законі № 1539 навіть спеціально підкреслюється, що нульова декларація не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи.
Тобто говорячи про легалізацію активів у нульовій декларації, ми говоримо винятково про податкову легалізацію. Іншими словами,
нульова декларація не є інструментом легалізації активів з погляду законності їх набуття
Так, податківці не будуть перевіряти джерела активів, які ви покажете у нульовій декларації. А от банки можуть перевірити. Зокрема, у випадках, передбачених законодавством про фінмоніторинг (див. Закон України від 06.12.2019 р. № 361-IX).
Також фізособа не може декларувати активи, щодо отримання яких розпочато досудове розслідування чи судове провадження у зв’язку із завідомо неправдивими відомостями в декларації, підробкою податкових та митних документів тощо. Не може декларувати свої активи і та фізособа, активи якої підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому гл. 12 розд. III ЦПК.
Нарешті, не можна вносити в нульову декларацію активи, які мають джерела походження з Росії чи знаходяться на рахунках в російських фінустановах. Причина цього очевидна — Російська Федерація визнана стосовно України державою-агресором.
Безоплатна і безумовна амністія
Фізособа, аби скористатися податковою амністією, назагал має виконати дві умови — подати нульову декларацію і сплатити спеціальний збір. Але водночас Закон № 1539 містить перелік активів, які підлягають безумовній податковій амністії. Для більшої наочності згрупуємо такі активи у табл. 1.
Таблиця 1. Активи, що підлягають безумовній амністії
| № з/п | Активи | Обсяги, що безумовно амністуються |
| 1 | Нерухоме майно, розташоване на території України*, яке станом на 31.08.2022 р. належить фізособі на праві власності (одночасно може бути кілька або усі з чотирьох пунктів): | (1) квартири загальною площею до 120 м2; (2) жилі будинки загальною площею до 240 м2; (3) об’єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення (збудовані нежитлові будинки або нежитлові будинки незавершеного будівництва) загальною площею до 60 м2; (4) земельні ділянки розміром у межах норм безоплатної передачі (ст. 121 ЗКУ) |
| 2 | Один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який зареєстровано станом на 31.08.2022 р. (може бути або один автомобіль, або один мотоцикл): | (1) легковий автомобіль**, який відповідає одночасно таким умовам: — призначений для перевезення менш ніж 10 осіб; — об’єм двигуна менше 3000 см3; — середньоринкова вартість до 400 тис. грн. або (2) мотоцикл** з об’ємом двигуна до 800 см3 |
| 3 | Решта активів (крім зазначених у п. 1 і п. 2 таблиці) | Сумарна вартість усіх активів (крім амністованої нерухомості та транспортного засобу) не перевищує 400 тис. грн станом на 31.08.2022 р. |
| * Нерухомість, розташована за межами України, безумовній амністії не підлягає. Вона амністується, тільки якщо ви її задекларуєте. ** Літаки, гелікоптери, яхти і катери під безумовну амністію не потрапляють. Їх для амністії декларувати обов’язково. | ||
Якщо усі ваші активи обмежуються вищенаведеним переліком — ви можете не подавати нульову декларацію. За таких обставин жодних податків з цих активів сплачувати не потрібно. Платили ви з них насправді податки чи ні, декларували ви їх чи гроші, за які їх купували, — не має значення. Держава вважає: якщо ви розжилися лише грошима та майном, які підлягають безумовній амністії, отже, з ваших активів усі податки сплачено.
Це не означає, що податківці взагалі ніколи вам нічого не пред’являть, але вони вважатимуть, що за періоди до 01.01.2021 р. ви податкове законодавство не порушували. Тому за активи в безумовно амністованих обсягах, набуті до 01.01.2021 р., вам не загрожують податкові донарахування, штрафи чи будь-які інші неприємності.
Умовна амністія і плата за неї
Тепер щодо тих фізосіб, які не вписалися в обсяги активів для безумовної амністії. Якщо у вас активів більше, ніж той обсяг, який амністується безумовно, вам допоможе тільки умовна амністія. Тобто доведеться подати нульову декларацію безпосередньо до центрального органу ДПСУ і зазначити у ній усі ваші активи, з яких не було сплачено податки при набутті.
Форма подання. Нульова декларація подається за спеціальною формою, затвердженою Мінфіном. Проєкт нульової декларації та порядку її складання вже з'явилися на сайті Мінфіну (див. mof.gov.ua/uk/legal_acts_drafts_2021-485).
Тож не використовуйте для амністійного декларування звичайну декларацію про майновий стан. Закон № 1539 говорить, що нульова декларація є одноразовою і спеціальною. Тому змішувати її зі стандартною декларацією, про яку говорить ст. 179 ПКУ, — не потрібно.
Нульова декларація подається тільки особисто фізособою, яка хоче амністувати свої активи, і тільки в електронній формі! Тобто з усіх способів подання декларації, прописаних у законодавстві, для нульової декларації підійде лише спосіб, прописаний у п.п. «в» п. 49.3 ПКУ. Жодних паперових декларацій (у тому числі надісланих поштою) і жодних походів у податкову особисто чи через представника. Причини зрозумілі — законодавець хоче мінімізувати особистий контакт між декларантом і податківцями. Щоб у деяких декларантів не було спокуси «порішати питання» неофіційно.
Обсяги декларування. Наголошуємо: якщо обсяги активів, наявних у фізособи, перевищують безумовно амністовані, у нульовій декларації потрібно показувати усі неоподатковані активи, а не лише ті, що перевищують безумовно амністований обсяг.
Тобто, наприклад, якщо у вас є 700 тис. грн, з яких ви не сплатили податки при отриманні, у нульовій декларації потрібно зазначити усі ці 700 тис., а не лише 300 тис.
Справа в тім, що 400 тис. грн для безумовної амністії — це не податкова пільга. Це не обсяг активів, який звільняється від оподаткування спецзбором для усіх фізосіб. Це ліміт на безумовну амністію. Якщо ви розжилися більшою кількістю неоподаткованих активів — спецзбором потрібно оподаткувати їх усі.
Ставки спецзбору. Умовна амністія — не безоплатна. Яка ж ціна питання? Якою буде плата за податкову легалізацію активів, з яких ви не платили податки при отриманні доходів. Ставки спецзбору для різних категорій активів наведемо у табл. 2.
Одразу зауважимо, що в остаточній редакції законодавці прописали можливість фізособи обрати, як саме вона буде сплачувати суму спецзбору, визначену в нульовій декларації, — всю суму одразу чи трьома рівними частинами з розстрочкою на три роки.
Таблиця 2. Ставки спецзбору з амністованих активів
| Об’єкти декларування | Ставка спецзбору | |
| одноразова сплата | розстрочка на три роки | |
| Валютні цінності, розміщені в банках України, та інші об’єкти декларування, що знаходяться в Україні | 5 % | 6 % |
| Валютні цінності в іноземних банках та інші об’єкти декларування, що знаходяться за кордоном: — задекларовані в період з 01.09.2021 р. по 01.03.2022 р.* | 7 % | 9,5 % |
| — задекларовані в період з 02.03.2022 р. по 31.08.2022 р. | 9 % | 11,5 % |
| Номінальна вартість держоблігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів і без права дострокового погашення, придбаних: (1) у період з 01.09.2021 р. до 31.08.2022 р. і (2) до подання нульової декларації** | 2,5 % | 3 % |
| * Див. абзаци п’ятий і шостий п. 19 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ. ** Пільговими ставками спецзбору у 2,5 % і 3 % держава заохочує тих, хто дає їй у борг, купуючи за неоподатковані гроші держоблігації українського уряду. | ||
База оподаткування. Для валютних цінностей нею буде їх грошова вартість у гривні*. Для інших об’єктів базою оподаткування можуть бути: витрати на придбання, оціночна вартість, біржова вартість тощо. Також для деяких об’єктів декларування базою оподаткування спецзбором може бути самостійно визначена вартість цих об’єктів.
* Грошова вартість, визначена в іноземній валюті, перераховується у гривні за курсом НБУ станом на дату подання нульової декларації.
Вартість об’єктів декларування потрібно обов’язково підтвердити документально. Копії документів, що підтверджують цю базу оподаткування, обов’язково додаються до нульової декларації. Кількість сторінок, на яких подаються такі додатки, зазначається у спеціальному полі в кінці нульової декларації.
Строки сплати спецзбору. Суму спеціального збору, розраховану за ставками для одноразової сплати, потрібно сплатити протягом 30 календарних днів з дня подання нульової декларації. Якщо ж спецзбір розраховано за ставками для сплати у розстрочку, перший платіж сплачується у ті самі строки, що й при одноразовій сплаті. Натомість другий платіж сплачується до 01.11.2023 р., а третій — до 01.11.2024 р.
Ключовою дією для застосування податкової амністії є саме сплата у повному обсязі спеціального збору, а не подання нульової декларації
У разі несплати або неповної сплати спецзбору нульова декларація вважається неподаною, а право на амністію капіталів — невикористаним. Окремо звертаємо увагу тих фізосіб, які будуть сплачувати спецзбір у розстрочку. Ваші капітали буде амністовано лише після сплати останнього платежу.
Сплата першого платежу лише тимчасово звільняє вас від відповідальності за податкові порушення. Якщо після сплати першого (чи першого і другого) платежу наступних платежів у визначений строк не буде, право на амністію зникає. При цьому перша частина спецзбору вважається сплаченою помилково, а активи, що зазначені у вашій нульовій декларації, підлягатимуть оподаткуванню за загальними правилами.
No cash, або Амністія готівки
Вище ми вже звертали вашу увагу на перелік активів, які не можна включати в нульову декларацію. Але окремо слід виділити ще одну категорію активів, які не вийде відобразити в ній. Це грошові кошти в готівковій формі. Вони можуть бути тричі законно отримані (наприклад, якщо ви — заробітчанин), але просто так відобразити їх у нульовій декларації не вийде.
Готівка не може бути об’єктом декларування для цілей податкової амністії. Причина цього очевидна — наявність задекларованої суми готівки не можна ніяк підтвердити документально. До того ж готівкою деякі «кмітливі» громадяни могли б задекларувати суму, набагато більшу, ніж реально наявна. Щоби, так би мовити, створити собі резерв під неофіційні доходи, які буде отримано в майбутньому. Тож
якщо ви хочете податкову амністію — усі грошові кошти, які ви вносите до нульової декларації, на момент її подання мають бути переведені у безготівкову форму
Більше того — кошти, відображені у нульовій декларації, потрібно розміщувати не на будь-якому банківському рахунку, а лише на рахунках зі спеціальним режимом, які призначені саме для нульового декларування. Якщо порядок розміщення коштів буде порушено — кошти будуть оподатковані за ставкою 18 %.
Чи можна буде згодом зняти ці кошти з рахунків і знову перевести у готівкову форму? Відповідь має дати порядок відкриття, закриття і контролю операцій за амністійними спецрахунками. Цей підзаконний акт ще має затвердити Нацбанк. Одне можна сказати напевне: розміщені на амністійних спецрахунках кошти мають зберігатися на цих рахунках, принаймні допоки банк не ужив усіх заходів для встановлення джерел походження цих коштів у випадках, передбачених законодавством про фінмоніторинг.
Помилка в нульовій декларації
Протягом усього періоду добровільного декларування платник має право виправити помилки, допущені ним при складанні нульової декларації. Виправлена нульова декларація подається так само, як стандартна звітна нова декларація. Тобто декларант просто переписує декларацію заново і заповнює її так, як вона мала би бути заповнена. Після подання нової нульової декларації попередня вважається анульованою.
Якщо виправленою (тобто новою) декларацією суму спеціального збору було збільшено, потрібно доплатити різницю протягом 30 календарних днів з дати подання виправленої декларації. Якщо ж сума спеціального збору зменшується — переплату фізособі повернуть у порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ.
Уточнювати нульову декларацію протягом періоду з 01.09.2021 р. по 31.08.2022 р. можна необмежену кількість разів. Але! Якщо уточнення пов’язане не з механічною помилкою, а з необхідністю довнести на банківські рахунки ще якусь готівку, слід пам’ятати: додаткове розміщення коштів на спецрахунках можна зробити лише один раз. Тож у цьому випадку краще позбирати усю готівку, яку будете додатково декларувати, а вже потім довносити її на спецрахунки.
А от після 31.08.2022 р. уточнення нульової декларації буде можливим лише в одному випадку. Якщо податківці будуть камералити цю декларацію і знайдуть в ній помилки. Тобто ініціатива в поданні виправленої нульової декларації може виходити від фізособи тільки під час періоду, відведеного на амністійне декларування.
Принагідно зауважимо: камеральна перевірка нульової декларації проводиться виключно на предмет наявності арифметичних та логічних помилок. Крім того, податківці мають право перевірити відповідність даних у нульовій декларації даним держреєстрів (щодо наявності майна і держреєстрації правочинів).
Якщо податківці знайдуть розбіжності між даними нульової декларації та держреєстрів, вони мають право звернутися до вас за поясненнями. І якщо ви ці пояснення не надасте, на вас чекає вже не камеральна, а документальна позапланова перевірка. За результатами якої активи, задекларовані з порушеннями, оподаткуються за ставкою 18 %.
ВИСНОВКИ
- Із активів, що зазначаються в нульовій декларації в період з 01.09.2021 р. по 31.08.2022 р., фізособа сплачує спецзбір, після чого звільняється від відповідальності за порушення, пов’язані з несплатою податків при отриманні задекларованих активів.
- Спецзбір можна сплатити одноразово протягом 30 днів після подання декларації, а можна сплатити трьома частинами з розстрочкою на три роки.
- Грошові кошти, які відображаються у нульовій декларації, мають бути внесені на спеціальні банківські рахунки. Декларувати готівку заборонено.
- Амністія капіталів — крок до впровадження контролю витрат і непрямого оподаткування фізосіб.
