Висновок документа
1. Обсяг доходу для ФОП на єдиному податку для обов’язкового використання РРО збільшений з 1 млн грн до 220 мінзарплат на 1 січня податкового (звітного) року.
2. При прийманні від населення металобрухту дозволено використовувати РК і КОРО
Уряд уніс зміни до Переліку, затвердженого постановою від 23.08.2000 р. № 1336, які набрали чинності 20 липня.
ФОП на ЄП. Для них межу доходу для використання РК+КОРО збільшили з 1 млн грн до 220 мінЗП (для 2021 року — 1 млн 320 тис. грн). Пов’язувати цей ліміт тільки з п. 1 Переліку неправильно (цей пункт стосується роздрібної торгівлі продовольчими товарами (окрім підакцизних), яка здійснюється ФОП на ЄП). Вважаємо, що він торкається й інших форм та умов діяльності, зазначених у Переліку.
У 2021 році це напівмертва норма. Адже єдиноподатники з доходом до 220 мінЗП завдяки п. 61 Перехідних положень ПКУ мають право не використовувати ні РРО, ні РК з КОРО. Тобто звичайному ФОП на ЄП цей перелік у 2021 році взагалі не потрібний.
А ось якщо ФОП на ЄП зобов’язаний використовувати РРО через операції з ризиковими товарами або послугами (торгівля ТСПТ, ліками, медвиробами, ювеліркою, надання послуг у сфері охорони здоров’я), то в теорії він має право скористатися Переліком № 1336 і замість РРО перейти на РК+КОРО (наприклад, у п. 7 Переліку вказана торгівля мед-/фармтоварами і надання медпослуг на території села). Це саме в теорії. Податківці вважають, що ПКУ має пріоритет перед Законом про РРО, тобто ризикові єдиноподатники повинні застосовувати РРО у будь-якому випадку (див. БЗ 109.02), навіть якщо підпадають під Перелік № 1336.
А ось з 2022 року ФОП гр. 2 — 4 обговорювана норма може стати корисною: замість РРО можна буде перейти на РК+КОРО. Але це за важливої умови: якщо податківці не перешкоджатимуть. На жаль, побоювання є. Норма про граничний обсяг доходу пов’язана з п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. А він наступного року вичерпає свою дію. Ну а як податківці можуть перекручувати норми, ми знаємо на прикладі послуг з охорони здоров’я. Тобто дію зміненої норми можуть поширити лише на 2021 рік. При такому тлумаченні зміни взагалі безглузді.
Металобрухт. Узагалі-то, право використовувати РК+КОРО замість РРО при прийманні від населення вторсировини виглядає дивно. Ця операція взагалі не підпадає під розрахункову. Тому згідно із Законом про РРО ні РРО, ні КОРО з РК тут взагалі не доречні. Свого часу податківці так і розуміли цю операцію (див. БЗ 109.15 (діяла до 24.11.2020 р.), лист ДПАУ від 14.05.2008 р. № 9693/7/23-7017).
Але наявність відповідної норми в п. 19 Переліку № 1336 все-таки підштовхує прирівняти цю операцію до розрахункової (інакше як вона взагалі могла опинитися в Переліку № 1336?). Тому п. 1 розд. V Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, «дозволяє» оформляти спрощену РК (див. також БЗ 109.06). При цьому і в Переліку № 1336, і в Положенні № 13 металобрухт був виключений із вторсировини. Це натякало на те, що при його прийманні РРО потрібно використовувати обов’язково (Закон про металобрухт передбачає застосування спрощеної РК, але ця норма мертва, оскільки незастосування РРО в інших законах, окрім ПКУ, не допускається).
Постанова, що коментується, покликана спростити процес оформлення виплати коштів за металобрухт: його приймання можна оформляти РК+КОРО. Цікаво, заміна шила на мило (причому там, де ні те, ні інше не доречне) дозволить вивести цю галузь із тіні?
