Загальні терміни
Поняття «валюта ціни» і «валюта платежу» чинним ЗЕД-законодавством розділені таким чином.
Валюта ціни — це будь-яка валюта, в якій установлюється згідно з умовами договору ціна товару. Це означає, що валютою ціни буде валюта, в якій зазначені ціни на товари (роботи, послуги) в самому ЗЕД-договорі і в усіх видаткових/прибуткових документах (інвойсах).
Валюта платежу — це будь-яка валюта, в якій здійснюється згідно з умовами договору оплата товару (пп. 1, 2 п. 3 Інструкції № 7). Тобто це валюта, в якій товари (роботи, послуги) будуть оплачені через установи банку. Причому
валюта ціни товарів за ЗЕД-договором цілком може відрізнятися від валюти, в якій відбувається їх оплата
Жодних заборон у цьому питанні ЗЕД-законодавство не містить. А вибір тієї чи іншої валюти повністю залежить від рішення сторін договору.
Проте у зв’язку із цим виникає закономірне запитання: якщо у ЗЕД-договорі валюта платежу відрізняється від валюти ціни, за яким курсом здійснювати перерахунок з однієї валюти в іншу?
Перерахунок валют і валютний нагляд
У загальному випадку порядок перерахунку валюти ціни і валюти платежу заздалегідь сторони закладають у ЗЕД-договорі. При цьому слід врахувати такі істотні моменти:
— дату проведення перерахунку валюти;
— валютний курс, за яким проводитиметься такий перерахунок.
Порядок такого перерахунку валют має значення не лише в частині взаєморозрахунків між сторонами ЗЕД-договору, але й для цілей здійснення банком контролю за дотриманням строків ЗЕД-розрахунків.
Нагадаємо: передоплачений імпорт або експорт з подальшою оплатою мають бути закриті в межах 365 календарних днів (п. 21 Положення № 5). Контролює дотримання граничних строків розрахунків за такими операціями банк* (п. 6 Інструкції № 7). Для цього, якщо валюта платежу відрізняється від валюти ціни, банк застосовує умови перерахунку, прописані в самому договорі. Якщо ж у договорі таких умов немає (або вони не дозволяють однозначно визначити крос-курс, за яким здійснюється перерахунок), то з метою валютного нагляду банк використовуватиме офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений НБУ на дату платежу (див. п. 17 Інструкції № 7, БЗ 112.02). Цей же курс використовується в разі, якщо в банку є підстави вважати, що експортна/імпортна операція може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог законодавства України і призводить / може призвести до недоотримання грошових коштів/товарів резидентом (п. 17 Інструкції № 7). До речі, у такому разі сума заборгованості, розрахована банком з метою валютного нагляду, може відрізнятися від суми, сплаченої контрагентові. Утім, розмір такої розбіжності навряд чи виявиться вищим за незначний розмір (400 тис. грн), а отже, не перешкодить банку зняти операцію з контролю (п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7, 112.05 БЗ).
* Не поширюється ця вимога на експортну/імпортну операцію, сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції) менше незначного розміру (екв. — 400 тис. грн), окрім дроблення операцій (п. 22 Положення № 5).
Податковий облік
Відразу скажемо, для цілей податкового обліку жодних особливостей, пов’язаних з різними валютами ціни і платежу, не передбачено. Тобто в цьому питанні повністю покладаємося на бухгалтерські правила. А отже, всю увагу акцентуємо на бухгалтерському обліку.
Бухоблік
Відображення валютної операції з різними валютами (валютою ціни і валютою платежу) в бухобліку відбувається за загальними правилами і відповідно до вимог НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
Первісне визнання. Первісно валютну операцію визнають в обліку у валюті звітності (гривні) шляхом перерахунку суми в інвалюті за курсом НБУ на дату здійснення операції (п. 5 НП(С)БО 21). Перераховують у валюту звітності (гривню) безпосередньо ту інвалюту, в якій здійснювалася операція. Тобто
якщо перша подія — отримання/перерахування авансу, то перерахунку у валюту звітності (гривню) підлягає валюта платежу, а при першій події експорті/імпорті товару — валюта ціни
Монетарна стаття балансу. Монетарна заборгованість виникає, коли перша подія — відвантаження/отримання товару, а погашення заборгованості відбувається грошовими коштами (п. 4 НП(С)БО 21). У такому разі:
— при експорті дохід від реалізації товарів/послуг у загальному випадку визначають за курсом гривні до валюти контракту (ціни), встановленим НБУ на дату відвантаження товарів / складання акта;
— при імпорті первісну вартість імпортних товарів визначають за курсом гривні до валюти ціни, встановленим НБУ на дату їх оприбуткування.
Надалі монетарні статті балансу перераховують — на кожну дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції і за ними визначають курсові різниці (п. 8 НП(С)БО 21). При цьому позитивну курсову різницю відображають у складі інших операційних доходів — на субрахунку 714, а від’ємну у складі інших операційних витрат — на субрахунку 945.
Монетарну заборгованість, яка погашена іншою валютою, в обліку необхідно перерахувати (у порядку перерахунку, прописаному в ЗЕД-договорі). Якщо згідно з умовами договору сторони при проведенні перерахунку орієнтуються не на офіційний курс гривні до інвалют, установлений НБУ на дату здійснення платежу, то в підприємства-резидента може виникнути гривнева різниця між курсом перерахунку і курсом НБУ, за яким відображена заборгованість. Такі різниці відображають: позитивні — на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності», від’ємні — на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».
Розглянемо на умовному прикладі погашення монетарної заборгованості в бухгалтерському обліку щодо ЗЕД-договором з «подвійною» валютою.
Приклад 1. Експорт товару (перша подія — відвантаження). Згідно з умовами ЗЕД-договору відвантажено товарів нерезиденту на суму $10000. Валюта ціни — долари США. Для спрощення прикладу не враховуємо інші витрати, пов’язані з експортом товару. Собівартість реалізованих товарів — 150000 грн.
Валюта платежу — євро. Перерахунок валюти ціни у валюту платежу відбувається за крос-курсом, розрахованим виходячи з курсів НБУ до долара і євро на дату надходження виручки на розподільчий рахунок.
Приймемо умовно курси НБУ:
— на дату митного оформлення і відвантаження товару — 27,9 грн/$.
— на дату балансу — 27,2 грн/$.
— на дату оплати товару (дату зарахування валюти на розподільчий рахунок) — 28 грн/$ і 32 грн/€.
Крос-курс: 28 грн/$ : 32 грн/€ = 0,875 €/$, а сума оплати в євро: $10000 х 0,875 €/$ = €8750 (див. табл. 1).
Таблиця 1. Експорт товару, коли валюта ціни відрізняється від валюти платежу (перша подія — відвантаження товару)
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума | |
Дт | Кт | |||
На дату відвантаження товарів нерезиденту (курс НБУ — 27,9 грн/$) | ||||
1 | Відвантажено товари на експорт ($10000 х 27,9 грн/$) | 362/$ | 702 | $10000 279000* |
2 | Списано собівартість реалізованих товарів | 902 | 281 | 150000 |
На дату балансу (курс НБУ — 27,2 грн/$) | ||||
3 | Відображено курсову різницю за монетарною дебіторською заборгованістю на дату балансу* ($10000 х (27,2 грн/$ - 27,9 грн/$)) | 945 | 362/$ | 7000 |
На дату оплати (курс НБУ — 28 грн/$ і 32 грн/€) | ||||
4 | Відображено курсову різницю за монетарною дебіторською заборгованістю на дату її погашення* ($10000 х (28 грн/$ - 27,2 грн/$)) | 362/$ | 714 | 8000 |
* Дебіторська заборгованість нерезидента за відвантажені, але не оплачені товари є монетарною, а отже, на дату балансу і на дату її погашення за нею розраховують курсові різниці (п. 8 НП(С)БО 21). | ||||
5 | Переведено на дату платежу заборгованість нерезидента із заборгованості в доларах США в заборгованість у євро ($10000 х 28 грн/$ : 32 грн/€) | 362/€ | 362/$ | €8750 280000 |
6 | Отримано оплату від нерезидента на розподільчий рахунок ($10000 х 28 грн/$ : 32 грн/€) | 316/€ | 362/€ | €8750 280000 |
Немонетарна стаття балансу. Немонетарна заборгованість виникає, коли перша подія — оплата товарів/робіт/послуг. Відповідно погашення заборгованості планується не грошовими коштами. У такому разі:
— при експорті дохід від реалізації товарів на експорт відображають з урахуванням умов п. 8 НП(С)БО 15 за курсом гривні до валюти платежу, встановленим НБУ на дату отримання авансу (абзац другий п. 6 НП(С)БО 21);
— при імпорті первісну вартість імпортних товарів визначаємо за курсом гривні до валюти платежу, встановленим НБУ на дату сплати авансу (абзац перший п. 6 НП(С)БО 21).
Причому, враховуючи, що немонетарні статті перерахунку надалі не підлягають, то й жодних курсових різниць визначати не доведеться. Таким чином, у бухобліку на дату другої події (відвантаження/надходження товару) відображаємо валютну операцію за валютою платежу (а не валютою ціни) і перераховуємо її у валюту звітності (гривню) за курсом НБУ на дату здійснення валютного платежу. Інакше кажучи, друга подія (відвантаження при експорті / оприбуткування при імпорті) закриватиме валютну операцію в сумі її первісного визнання. Тобто за умови, що перерахунок валюти платежу і валюти ціни передбачений на дату здійснення авансу, в обліку такої валютної операції виходить усе набагато простіше.
А тепер закріпимо все сказане на умовному прикладі.
Приклад 2. Імпорт товару (перша подія —аванс). Підприємство згідно із ЗЕД-договором придбаває в нерезидента товари загальною вартістю €10000. За умовами договору 100 % вартості імпортного товару оплачується авансом. Причому передбачена можливість оплати польськими злотими (PLN).
Перерахунок валют здійснюється за курсом НБУ євро до польських злотих на дату сплати авансу — 7,3 грн/PLN і 32,9 грн/€. Для визначення суми авансу розраховуємо крос-курс: 32,9 грн/€ : 7,3 грн/PLN = 4,506849 PLN/€. Сума оплати в польських злотих: €10000 х х 4,506849 PLN/€ = 45068,49 PLN.
На дату отримання імпортного товару курс НБУ — 33 грн/€ (див. табл. 2).
Таблиця 2. Імпорт, коли валюта ціни відрізняється від валюти платежу (перша подія — оплата товарів)
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума | |
Дт | Кт | |||
Перераховано валютний аванс (курс НБУ — 7,3 грн/PLN і 32,9 грн/€) | ||||
1 | Перераховано передоплату нерезиденту (€10000 х 32,9 грн/€ : 7,3 грн/PLN) | 371/PLN | 312 | PLN45068,49* 329000 |
2 | Переведено на дату авансу заборгованість нерезидента в заборгованість у євро, адже надходження товару очікується в євро (PLN45068,49 : 32,9 грн/€ х 7,3 грн/PLN)** | 371/€ | 371/ PLN | €10000* 329000 |
* Заборгованість — немонетарна, курсові різниці за нею не розраховуємо. ** Оскільки перегляд крос-курсу на іншу дату не передбачений, перевести заборгованість у євро можна вже на дату авансу. | ||||
Отримано імпортний товар (курс НБУ — 33 грн/€) | ||||
3 | Перераховано суму ввізного мита (€10000 х 33 грн/€ х 10 % : 100 %) | 377 | 311 | 33000 |
4 | Перераховано суму ввізного ПДВ ((€10000 х 33 грн/€ + 33000 грн) х 20 % : 100 %) | 377 | 311 | 72600 |
5 | Оприбутковано товари, отримані від нерезидента, за курсом на дату оплати авансу | 281 | 632/€ | €10000 329000 |
6 | Включено до первісної вартості товарів суму ввізного мита | 281 | 377 | 33000 |
7 | Включено до первісної вартості товарів вартість послуг митного брокера | 281 | 685 | 2000 |
8 | Відображено суму податкового кредиту з ПДВ | 641/ПДВ | 377 | 72600 |
9 | Відображено залік заборгованостей | 632/€ | 371/€ | €10000 329000 |
10 | Оплачено вартість послуг митного брокера | 685 | 311 | 2000 |