Теми статей
Обрати теми

Валюта ціни і валюта платежу у ЗЕД-договорі

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Сьогодні непоодинокими є ситуації, коли за ЗЕД-договором сторони встановлюють валюту ціни і валюту платежу різними. Наприклад, ціна товару встановлена в доларах США, а оплачують його в євро. Які нюанси потрібно знати та як такі операції відображати в обліку резидента? Давайте розбиратися разом.

Загальні терміни

Поняття «валюта ціни» і «валюта платежу» чинним ЗЕД-законодавством розділені таким чином.

Валюта ціни — це будь-яка валюта, в якій установлюється згідно з умовами договору ціна товару. Це означає, що валютою ціни буде валюта, в якій зазначені ціни на товари (роботи, послуги) в самому ЗЕД-договорі і в усіх видаткових/прибуткових документах (інвойсах).

Валюта платежу — це будь-яка валюта, в якій здійснюється згідно з умовами договору оплата товару (пп. 1, 2 п. 3 Інструкції № 7). Тобто це валюта, в якій товари (роботи, послуги) будуть оплачені через установи банку. Причому

валюта ціни товарів за ЗЕД-договором цілком може відрізнятися від валюти, в якій відбувається їх оплата

Жодних заборон у цьому питанні ЗЕД-законодавство не містить. А вибір тієї чи іншої валюти повністю залежить від рішення сторін договору.

Проте у зв’язку із цим виникає закономірне запитання: якщо у ЗЕД-договорі валюта платежу відрізняється від валюти ціни, за яким курсом здійснювати перерахунок з однієї валюти в іншу?

Перерахунок валют і валютний нагляд

У загальному випадку порядок перерахунку валюти ціни і валюти платежу заздалегідь сторони закладають у ЗЕД-договорі. При цьому слід врахувати такі істотні моменти:

— дату проведення перерахунку валюти;

— валютний курс, за яким проводитиметься такий перерахунок.

Порядок такого перерахунку валют має значення не лише в частині взаєморозрахунків між сторонами ЗЕД-договору, але й для цілей здійснення банком контролю за дотриманням строків ЗЕД-розрахунків.

Нагадаємо: передоплачений імпорт або експорт з подальшою оплатою мають бути закриті в межах 365 календарних днів (п. 21 Положення № 5). Контролює дотримання граничних строків розрахунків за такими операціями банк* (п. 6 Інструкції № 7). Для цього, якщо валюта платежу відрізняється від валюти ціни, банк застосовує умови перерахунку, прописані в самому договорі. Якщо ж у договорі таких умов немає (або вони не дозволяють однозначно визначити крос-курс, за яким здійснюється перерахунок), то з метою валютного нагляду банк використовуватиме офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений НБУ на дату платежу (див. п. 17 Інструкції № 7, БЗ 112.02). Цей же курс використовується в разі, якщо в банку є підстави вважати, що експортна/імпортна операція може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог законодавства України і призводить / може призвести до недоотримання грошових коштів/товарів резидентом (п. 17 Інструкції № 7). До речі, у такому разі сума заборгованості, розрахована банком з метою валютного нагляду, може відрізнятися від суми, сплаченої контрагентові. Утім, розмір такої розбіжності навряд чи виявиться вищим за незначний розмір (400 тис. грн), а отже, не перешкодить банку зняти операцію з контролю (п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7, 112.05 БЗ).

* Не поширюється ця вимога на експортну/імпортну операцію, сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції) менше незначного розміру (екв. — 400 тис. грн), окрім дроблення операцій (п. 22 Положення № 5).

Податковий облік

Відразу скажемо, для цілей податкового обліку жодних особливостей, пов’язаних з різними валютами ціни і платежу, не передбачено. Тобто в цьому питанні повністю покладаємося на бухгалтерські правила. А отже, всю увагу акцентуємо на бухгалтерському обліку.

Бухоблік

Відображення валютної операції з різними валютами (валютою ціни і валютою платежу) в бухобліку відбувається за загальними правилами і відповідно до вимог НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Первісне визнання. Первісно валютну операцію визнають в обліку у валюті звітності (гривні) шляхом перерахунку суми в інвалюті за курсом НБУ на дату здійснення операції (п. 5 НП(С)БО 21). Перераховують у валюту звітності (гривню) безпосередньо ту інвалюту, в якій здійснювалася операція. Тобто

якщо перша подія — отримання/перерахування авансу, то перерахунку у валюту звітності (гривню) підлягає валюта платежу, а при першій події експорті/імпорті товару — валюта ціни

Монетарна стаття балансу. Монетарна заборгованість виникає, коли перша подія — відвантаження/отримання товару, а погашення заборгованості відбувається грошовими коштами (п. 4 НП(С)БО 21). У такому разі:

— при експорті дохід від реалізації товарів/послуг у загальному випадку визначають за курсом гривні до валюти контракту (ціни), встановленим НБУ на дату відвантаження товарів / складання акта;

— при імпорті первісну вартість імпортних товарів визначають за курсом гривні до валюти ціни, встановленим НБУ на дату їх оприбуткування.

Надалі монетарні статті балансу перераховують — на кожну дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції і за ними визначають курсові різниці (п. 8 НП(С)БО 21). При цьому позитивну курсову різницю відображають у складі інших операційних доходів — на субрахунку 714, а від’ємну у складі інших операційних витрат — на субрахунку 945.

Монетарну заборгованість, яка погашена іншою валютою, в обліку необхідно перерахувати (у порядку перерахунку, прописаному в ЗЕД-договорі). Якщо згідно з умовами договору сторони при проведенні перерахунку орієнтуються не на офіційний курс гривні до інвалют, установлений НБУ на дату здійснення платежу, то в підприємства-резидента може виникнути гривнева різниця між курсом перерахунку і курсом НБУ, за яким відображена заборгованість. Такі різниці відображають: позитивні — на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності», від’ємні — на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Розглянемо на умовному прикладі погашення монетарної заборгованості в бухгалтерському обліку щодо ЗЕД-договором з «подвійною» валютою.

Приклад 1. Експорт товару (перша подія — відвантаження). Згідно з умовами ЗЕД-договору відвантажено товарів нерезиденту на суму $10000. Валюта ціни — долари США. Для спрощення прикладу не враховуємо інші витрати, пов’язані з експортом товару. Собівартість реалізованих товарів — 150000 грн.

Валюта платежу — євро. Перерахунок валюти ціни у валюту платежу відбувається за крос-курсом, розрахованим виходячи з курсів НБУ до долара і євро на дату надходження виручки на розподільчий рахунок.

Приймемо умовно курси НБУ:

— на дату митного оформлення і відвантаження товару — 27,9 грн/$.

— на дату балансу27,2 грн/$.

— на дату оплати товару (дату зарахування валюти на розподільчий рахунок)28 грн/$ і 32 грн/€.

Крос-курс: 28 грн/$ : 32 грн/€ = 0,875 €/$, а сума оплати в євро: $10000 х 0,875 €/$ = €8750 (див. табл. 1).

Таблиця 1. Експорт товару, коли валюта ціни відрізняється від валюти платежу (перша подія — відвантаження товару)

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дт

Кт

На дату відвантаження товарів нерезиденту (курс НБУ — 27,9 грн/$)

1

Відвантажено товари на експорт

($10000 х 27,9 грн/$)

362/$

702

$10000

279000*

2

Списано собівартість реалізованих товарів

902

281

150000

На дату балансу (курс НБУ — 27,2 грн/$)

3

Відображено курсову різницю за монетарною дебіторською заборгованістю на дату балансу*

($10000 х (27,2 грн/$ - 27,9 грн/$))

945

362/$

7000

На дату оплати (курс НБУ — 28 грн/$ і 32 грн/€)

4

Відображено курсову різницю за монетарною дебіторською заборгованістю на дату її погашення*

($10000 х (28 грн/$ - 27,2 грн/$))

362/$

714

8000

* Дебіторська заборгованість нерезидента за відвантажені, але не оплачені товари є монетарною, а отже, на дату балансу і на дату її погашення за нею розраховують курсові різниці (п. 8 НП(С)БО 21).

5

Переведено на дату платежу заборгованість нерезидента із заборгованості в доларах США в заборгованість у євро ($10000 х 28 грн/$ : 32 грн/€)

362/€

362/$

€8750

280000

6

Отримано оплату від нерезидента на розподільчий рахунок ($10000 х 28 грн/$ : 32 грн/€)

316/€

362/€

€8750

280000

Немонетарна стаття балансу. Немонетарна заборгованість виникає, коли перша подія — оплата товарів/робіт/послуг. Відповідно погашення заборгованості планується не грошовими коштами. У такому разі:

— при експорті дохід від реалізації товарів на експорт відображають з урахуванням умов п. 8 НП(С)БО 15 за курсом гривні до валюти платежу, встановленим НБУ на дату отримання авансу (абзац другий п. 6 НП(С)БО 21);

— при імпорті первісну вартість імпортних товарів визначаємо за курсом гривні до валюти платежу, встановленим НБУ на дату сплати авансу (абзац перший п. 6 НП(С)БО 21).

Причому, враховуючи, що немонетарні статті перерахунку надалі не підлягають, то й жодних курсових різниць визначати не доведеться. Таким чином, у бухобліку на дату другої події (відвантаження/надходження товару) відображаємо валютну операцію за валютою платежу (а не валютою ціни) і перераховуємо її у валюту звітності (гривню) за курсом НБУ на дату здійснення валютного платежу. Інакше кажучи, друга подія (відвантаження при експорті / оприбуткування при імпорті) закриватиме валютну операцію в сумі її первісного визнання. Тобто за умови, що перерахунок валюти платежу і валюти ціни передбачений на дату здійснення авансу, в обліку такої валютної операції виходить усе набагато простіше.

А тепер закріпимо все сказане на умовному прикладі.

Приклад 2. Імпорт товару (перша подія —аванс). Підприємство згідно із ЗЕД-договором придбаває в нерезидента товари загальною вартістю €10000. За умовами договору 100 % вартості імпортного товару оплачується авансом. Причому передбачена можливість оплати польськими злотими (PLN).

Перерахунок валют здійснюється за курсом НБУ євро до польських злотих на дату сплати авансу — 7,3 грн/PLN і 32,9 грн/€. Для визначення суми авансу розраховуємо крос-курс: 32,9 грн/€ : 7,3 грн/PLN = 4,506849 PLN/€. Сума оплати в польських злотих: €10000 х х 4,506849 PLN/€ = 45068,49 PLN.

На дату отримання імпортного товару курс НБУ — 33 грн/€ (див. табл. 2).

Таблиця 2. Імпорт, коли валюта ціни відрізняється від валюти платежу (перша подія — оплата товарів)

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дт

Кт

Перераховано валютний аванс (курс НБУ — 7,3 грн/PLN і 32,9 грн/€)

1

Перераховано передоплату нерезиденту

(€10000 х 32,9 грн/€ : 7,3 грн/PLN)

371/PLN

312

PLN45068,49*

329000

2

Переведено на дату авансу заборгованість нерезидента в заборгованість у євро, адже надходження товару очікується в євро

(PLN45068,49 : 32,9 грн/€ х 7,3 грн/PLN)**

371/€

371/ PLN

€10000*

329000

* Заборгованість — немонетарна, курсові різниці за нею не розраховуємо.

** Оскільки перегляд крос-курсу на іншу дату не передбачений, перевести заборгованість у євро можна вже на дату авансу.

Отримано імпортний товар (курс НБУ — 33 грн/€)

3

Перераховано суму ввізного мита

(€10000 х 33 грн/€ х 10 % : 100 %)

377

311

33000

4

Перераховано суму ввізного ПДВ

((€10000 х 33 грн/€ + 33000 грн) х 20 % : 100 %)

377

311

72600

5

Оприбутковано товари, отримані від нерезидента, за курсом на дату оплати авансу

281

632/€

€10000

329000

6

Включено до первісної вартості товарів суму ввізного мита

281

377

33000

7

Включено до первісної вартості товарів вартість послуг митного брокера

281

685

2000

8

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641/ПДВ

377

72600

9

Відображено залік заборгованостей

632/€

371/€

€10000

329000

10

Оплачено вартість послуг митного брокера

685

311

2000

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі