Плата за доступ до сервісів
Коли є ІТ-пільга з ПДВ? Нагадаємо: послуги доступу до інтернет-сайтів та онлайн-сервісів належать до програмної продукції (ПП) і підпадають під ІТ-пільгу з ПДВ (за п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Утім, як пояснюють контролери, пільгується не будь-який доступ, а тільки доступ до сайтів/сервісів/інтернет-платформ, скориставшись яким покупець отримує програмну продукцію (її копію). Надання тільки такого доступу вважається операцією з постачання ПП і потрапляє під ІТ-пільгу — звільняється від ПДВ (лист ДПСУ від 11.09.2019 р. № 119/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, лист ДФСУ від 16.05.2018 р. № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
А ось доступ до контенту сайту/сервісу/платформи (наприклад, що надається виключно з метою пошуку, обробки, отримання інформації, проведення аналізу або збирання статистичних даних за допомогою контенту), без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копій/примірників), є постачанням звичайних послуг (а не ПП). Тому як послуги з пошуку, обробки, отримання, аналізу, збирання інформації оподатковується 20 %-м ПДВ (пп. «в», «д» п. 186.3 ПКУ). І оскільки місце постачання таких послуг визначають за одержувачем, з таких послуг, отриманих від нерезидента, доведеться нарахувати 20 %-й ПДВ за правилами ст. 208 ПКУ.
Таким чином, для ІТ-пільги з ПДВ значення має, який отримано доступ: «програмний»/«непрограмний» і що отримуєте за допомогою доступу: ПП чи послуги. Тому важливі формулювання в договорі.
Причому врахуйте:
— якщо доступ підпадає під ІТ-пільгу, то на пільгові послуги від нерезидента ПН не складається і в декларації з ПДВ такі операції взагалі не відображаються (БЗ 101.24, лист ДПСУ від 08.10.2019 р. № 627/6/99-00-07-03-02-15/ІПК), а ось
— якщо доступ оподатковується 20 %-м ПДВ, то на послуги від нерезидента складають ПН і в декларації такі операції відображають у ряд. 6 (ПЗ) і ряд. 13 (ПК, за умови реєстрації ПН).
Податок на репатріацію. А ось щодо податку на репатріацію можна не хвилюватися. Перераховуючи нерезиденту платежі за доступ до електронних сервісів, податок із доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію) утримувати не потрібно. Оскільки такі платежі за своєю суттю — плата за послуги. А виручку нерезидентів від реалізації товарів/робіт/послуг звільняє від оподаткування п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ.
Членські внески
Оподаткування членських внесків, які сплачуються нерезиденту, суттєво залежить від того, які правила застосовуються: українські чи міжнародні (з урахуванням положень міжнародного договору).
Податок на репатріацію. Загальний підхід: членські внески не виділені в окремий вид доходу нерезидентів із джерелом походження з України. Такі виплати вважаються «іншими доходами» (за п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ). Тому при виплаті з них потрібно утримати 15 %-й податок на репатріацію, якщо інше не передбачає міжнародний договір (п.п. 141.4.2 ПКУ, лист ДПСУ від 10.02.2021 р. № 510/ІПК/99-00-21-02-02-05).
Якщо є міжнародний договір. Проте якщо з країною нерезидента укладено міжнародний договір, то оподаткування членських внесків може здійснюватися за правилами міжнародного договору. За ними виплата членських внесків зазвичай підпадає під ст. 21 «Інші доходи». І більшістю міжнародних договорів передбачено, що інші доходи оподатковуються виключно в країні одержувача-нерезидента (і в країні виплати звільняються від оподаткування). Тобто в цьому випадку членські внески, що виплачуються нерезиденту, не підлягають в Україні оподаткуванню. Тому податок на репатріацію з них утримувати не потрібно (БЗ 102.16; листи ДПСУ від 23.11.2020 р. № 4804/ІПК/99-00-05-05-02-06 і від 28.10.2019 р. № 1043/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). Проте пам’ятайте: для оподаткування доходів за правилами міжнародного договору нерезидент повинен підтвердити свій статус довідкою (детальніше про яку див. «Довідка про статус нерезидента»).
ПДВ. Членські внески не є об’єктом ПДВ, оскільки не є оплатою вартості товарів, робіт, послуг і жодного постачання товарів, робіт, послуг у цьому випадку не відбувається (лист ДФСУ від 01.08.2019 р. № 3610/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
І ще. Майте на увазі, що суму сплачених членських внесків податківці розцінюють як безповоротну фіндопомогу й у разі сплати їх нерезиденту говорять показувати збільшуючу різницю з п.п. 140.5.10 ПКУ (лист ДФСУ від 01.08.2019 р. № 3610/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, лист ДПСУ від 02.03.2020 р. № 868/6/99-00-07-02-02-06/ІПК). Хоча, бувало, висловлювалися і за її відсутність (лист ДФСУ від 18.04.2018 р. № 1691/ІПК/28-10-01-03-11). Утім, якщо з таких внесків утримувався податок на репатріацію, вважаємо, різниці бути не повинно (за аналогією зі штрафною різницею за п.п. 140.5.11 ПКУ при сплаті нерезидентам штрафів, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 70, с. 16).
Приклад. Перераховано нерезиденту: плату за доступ до електронних сервісів (у розмірі $2000) і членський внесок (у розмірі $1000).
Плата за доступ і членські внески нерезиденту
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, $/грн | |
| Дт | Кт | |||
| Плата за доступ до електронних сервісів* | ||||
| 1 | Перераховано плату за доступ до електронних сервісів (курс НБУ — 28,00 грн/$) | 371 | 312 | $2000 56000 |
| 2 | Отримано послуги від нерезидента (підписано акт) | 23, 91, 92, 93, 94 | 632 | $2000 56000 |
| 3 | Відображено залік заборгованості | 632 | 371 | $2000 56000 |
| Сплата членських внесків** | ||||
| 1 | Нараховано членський внесок (курс НБУ — 27,90 грн/$) | 23, 91, 92, 93, 94 | 632 | $1000 27900 |
| 2 | Сплачено членський внесок (курс НБУ — 28,00 грн/$) | 632 | 312 | $1000 28000 |
| 3 | Відображено курсову різницю на дату розрахунків [$1000 х (28,00 грн/$ - 27,90 грн/$)] | 945 | 632 | 100 |
| * За умовами договору з нерезидентом, плата за доступ до електронних сервісів підпадає під ІТ-пільгу з ПДВ за п. 261, тому ПДВ з послуг нерезидента не виникає. ** Нерезидент надав довідку, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, тому податок на репатріацію з членських внесків не утримується. | ||||
