Збільшуємо статутний капітал в інвалюті

Загальний порядок дій

Увесь процес зі збільшення статутного капіталу (СК) запускається з дати рішення загальних зборів учасників ТОВ, у якому сказано про залучення додаткових вкладів учасників з метою збільшення СК товариства. У цьому рішенні визначають (ст. 18 Закону про ТОВ):

— загальну суму збільшення СК;

— коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника в СК;

— запланований розмір СК;

— строки внесення учасниками своїх додаткових вкладів до СК.

Наступним етапом за прийняттям такого рішення учасники можуть вносити кошти з призначенням «додатковий вклад до статутного капіталу товариства». Причому на цьому етапі підстав для реєстрації змін до ЄДР ще немає (лист Мін’юсту від 07.06.2018 р. № 6623/8.4.3/32-18).

Протягом одного місяця з дати закінчення строку для внесення додаткових вкладів протоколом загальних зборів учасників товариства оформляється затвердження результатів збільшення СК (ч. 9 ст. 18 Закону про ТОВ). Після чого відбувається реєстрація змін СК у ЄДР. А саме: остаточне рішення загальних зборів учасників є підставою для внесення змін до ЄДР про розмір СК і про розмір часток кожного з учасників.

Що стосується іноземної інвестиції до СК, то вона оцінюється та фіксується в установчих документах в іноземній конвертованій валюті* й одночасно в гривнях. Перерахунок внеску у валюту України слід здійснювати за курсом НБУ (ст. 393 ГКУ, ст. 5 Закону № 93).

* Інвалюта може бути 1 та/або 2 груп Класифікатора іноземних валют (ст. 2 Закону № 93, п. 29 Положення № 2).

Причому логічно вже в рішенні учасників товариства про залучення додаткових вкладів перерахувати внесок у валюту України за курсом НБУ на дату прийняття такого рішення**.

** Детальніше про процедуру збільшення СК див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 33, с. 31.

В обліку емітента

Оскільки при збільшенні СК унесення до нього додвнесків здійснюється до реєстрації змін у ЄДР, то для обліку не зареєстрованого СК використовуємо субрахунок 404 (Інструкція № 291). Вже на найпершому етапі прийняття рішення про залучення додаткових внесків ТОВ робить проводку: Дт 462 — Кт 404.

Оскільки додвнесок здійснюється в інвалюті, до таких операцій слід застосовувати вимоги НП(С)БО 21. При первісному визнанні суму додвнеску обліковуємо за Кт 404 у перерахунку в гривню за курсом НБУ, що діє на дату визнання власного капіталу (п. 5 НП(С)БО 21). На наш погляд, орієнтуватися потрібно на курс НБУ, зазначений у прийнятому рішенні учасників ТОВ про залучення додвнесків.

При цьому, згідно з пп. 7 і 8 НП(С)БО 21, за монетарними статтями балансу необхідно визначати курсові різниці. Нагадаємо: монетарною вважається заборгованість, яка буде погашена грошовими коштами в іноземній валюті.

Як відомо, розмір СК фіксується на рахунку 40 у гривневому еквіваленті і цей показник не підлягає перегляду у зв’язку зі зміною курсу НБУ до інвалюти.

А ось інвалютне зобов’язання з внеску до СК засновника-нерезидента, яке обліковується на рахунку 46, якраз належить до монетарної заборгованості і за нею доведеться визначати курсові різниці на дату балансу та на дату здійснення госпоперації.

Важливо: курсові різниці, що виникають унаслідок перерахунку зобов’язань засновників при внесенні додвнесків до СК, до доходів/витрат підприємства не потрапляють. Їх включають до складу додаткового капіталу (п. 8 НП(С)БО 21). Відповідно позитивну курсову різницю (курс НБУ — підвищився) показуємо проводкою: Дт 462 — Кт 425, а від’ємну (курс НБУ — знизився) — зворотною кореспонденцією: Дт 425 — Кт 462. А якщо додаткового капіталу виявилося недостатньо, логічно, на наш погляд, списати курсову різницю за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку (збільшення непокритого збитку) — у дебет субрахунку 441 або 442.

Після прийняття загальними зборами учасників ТОВ остаточного рішення про затвердження нового (збільшеного) розміру СК з урахуванням фактично внесених додаткових внесків коригуємо обліковані суми.

Далі відбувається реєстрація змін розміру СК у ЄДР. Цю операцію відображають проводкою: Дт 404 — Кт 401.

Важливо: сальдо субрахунку 401 повинно чітко відповідати розміру СК, який зафіксований в установчих документах товариства. Адже при складанні фінзвітності саме цей показник включають до статті Балансу «Зареєстрований (пайовий) капітал» (п. 2.40 Методрекомендацій № 433).

У податковоприбутковому обліку жодних наслідків у підприємства-емітента виникати не будуть. Також немає жодних наслідків у ПДВ-обліку (п.п. 196.1.1 ПКУ).

Розглянемо на прикладі вищеописані операції.

Приклад. Засновником ТОВ є юрособа-нерезидент. Після формування СК було прийнято рішення про його збільшення за рахунок додвнеску в сумі €10000. Рішенням передбачений перерахунок у гривню за курсом НБУ на дату рішення про залучення додаткових внесків. Усі курси НБУ приймаємо умовно.

Відображення зазначених операцій в обліку емітента див. у таблиці.

Збільшення статутного капіталу в інвалюті за рахунок додаткових внесків