Будь-яка позапланова перевірка проводиться тільки на підставі рішення посадової особи податкового органу, оформленого наказом. До початку перевірки копія цього наказу має бути вручена платнику (п. 78.4 ПКУ). Граничні строки для проведення будь-якої позапланової перевірки наведено у п. 82.2 ПКУ.
Зі статті «Про мораторій не чули, або Перевірки в карантин» ви вже знаєте, які позапланові перевірки дозволені під час карантину. Також ви знаєте, що деякі із них дозволені «залізно» — на підставі власне п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, а решта — на підставі одіозної постанови № 89, законність якої — залишається під сумнівом.
Розглянемо усі нині можливі підстави для позапланової перевірки, за винятком «трансфертних» (пп. 78.1.14, 78.1.15 і 78.1.16 ПКУ).
Безумовні підстави
Таких підстав у карантинний період згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ — усього дві: пп. 78.1.7 і 78.1.8 ПКУ.
Охарактеризуємо ці підстави. Для зручності інформацію наведемо у таблиці.
Підстави для позапланових перевірок згідно з ПКУ
| Підстава | Характеристика |
| п.п. 78.1.7 | |
| 1) розпочато процедуру: — реорганізації юрособи (крім перетворення); — припинення юрособи або діяльності ФОП; — закриття представництва чи підрозділу юрособи; 2) порушено провадження у справі про визнання платника банкрутом; 3) подано заяву про зняття з обліку платника податків | Згідно з п. 11.1 Порядку № 1588 платник зобов’язаний повідомляти податківців про ліквідацію або реорганізацію протягом 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган держреєстрації). Водночас податківці здійснюють податковий контроль над процедурами ліквідації або реорганізації платника і слідкують, аби він сплатив податкові зобов’язання (п. 11.6 Порядку № 1588). Саме в рамках такого податкового контролю й може бути призначено позапланову перевірку. Причина, чому такі перевірки дозволено під час карантину, — очевидна: карантин затягнувся, до того ж ділова активність знизилася. І чимало суб’єктів господарювання з тих чи інших причин припиняють свою діяльність — банкрутують, ліквідуються, знімаються з обліку. Аби ці суб’єкти часом не «прихопили із собою» те, що належить бюджету, таких платників дозволено перевіряти. При цьому податківці наголошують: ПКУ не визначає строк, протягом якого у керівника податкового органу є право призначити перевірку на підставі п.п. 78.1.7 ПКУ. Тут немає жодного строку, прив’язаного до моменту, коли ви подали ф. № 8-ОПП чи коли внесено запис до ЄДР (БЗ 130.03). Тож фактично податківці залишають собі право призначити таку перевірку в будь-який момент, допоки триває реорганізація, ліквідація чи провадження про банкрутство |
| п.п. 78.1.8 | |
| Платником подано декларацію з ПДВ, в якій заявлено: 1) бюджетне відшкодування (за наявності підстав, визначених у розд. V ПКУ); 2) від’ємне значення ПДВ сумою більше 100 тис. грн | Підстави для перевірки заявника бюджетного відшкодування є, якщо таке відшкодування зроблено за рахунок від’ємного значення, яке сформоване (п. 200.11 ПКУ): (1) за періоди до 01.07.2015 р., не підтверджені документальними перевірками; (2) за придбаннями до 01.01.2017 р. у ПДВ-спецрежимників. Таку перевірку може бути проведено протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації, в якій заявлено відшкодування чи ПДВ-мінус. Перевірка на підставі п.п. 78.1.8 ПКУ проводиться виключно щодо законності заявленого відшкодування та/або ПДВ-мінуса. Мораторій на штрафи (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) не поширюється на порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ. Тож завищення відшкодування та/або ПДВ-мінуса цілком можуть обернутися для вас штрафними санкціями. Навіть під час карантину |
Спірні підстави
Постанова № 89 надає податківцям право проводити позапланові перевірки під час карантину ще з деяких підстав, на додачу до перелічених вище.
Згрупуємо ці підстави у таблиці.
Підстави для позапланових перевірок згідно з постановою № 89
| Підстава | Характеристика |
| пп. 78.1.1, 78.1.4 | |
| 1) отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податківців; 2) виявлено недостовірність даних, що містяться у поданих ПДВ-деклараціях, | Перевіряти із зазначених підстав на час дії мораторію можуть лише суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (згідно з переліком ризикових платників, визначеним у межах роботи Тимчасової слідчої комісії, утвореної відповідно до постанови ВР від 24.04.2020 р. № 568-ІХ). Формулювання невдале, тому припускаємо, що податківці можуть тлумачити його як право перевірити не лише до ризикового покупця, але й до покупця, чий постачальник є ризиковим |
| 3) отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків ЗЕД-розрахунків | Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів — 365 календарних днів (п. 21 Положення № 5). Податківцям повертають право контролювати, чи вчасно експортери отримують валютну виручку, а імпортери — товари за свої кошти. І якщо 365-денний строк порушено — експортер чи імпортер ще до закінчення карантину «попаде» на ЗЕД-пеню, передбачену ст. 13 Закону про валюту. А от штрафних санкцій, затверджених постановою КМУ від 26.05.2021 р. № 524, — боятися не варто. Адже ці штрафи взагалі не застосовуються при порушенні граничних строків проведення ЗЕД-розрахунків |
| п.п. 78.1.12 | |
| Податковим органом вищого рівня виявлено порушення з боку колег нижчого рівня | Така перевірка на практиці можлива, якщо первісна перевірка: (1) або мала місце до 18.03.2020 р.; (2) або мала місце під час мораторію і стосувалася питань, які можна перевіряти; (3) або була розпочата до 18.03.2020 р. і завершується зараз |
