Перед нами — Порядок № 524*, який набрав чинності 29.05.2021 р. Його дія розповсюджується на юросіб, які мають справу з іноземною валютою і порушили вимоги валютного законодавства (п. 3 Порядку № 524). Фізосіб нові штрафи не стосуються — їх штрафують згідно зі ст. 1621 КУпАП. Як видно із назви, документ не розповсюджується також на банки та інші фінустанови, уповноважені професійно займатися інвалютою.
* Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, затверджений постановою КМУ від 26.05.2021 р. № 524.
Нагадаємо: штрафні санкції — це єдиний захід впливу, який може бути застосовано до звичайних (тобто не уповноважених) юросіб за порушення вимог валютного законодавства (п.п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону про валюту**). Порядок застосування цих штрафних санкцій встановлюється Кабміном (ч. 1 ст. 15 Закону про валюту). Ну от, власне, Кабмін його і встановив, видавши відповідну постанову.
** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
Вважаємо, що
штрафні санкції, встановлені Порядком № 524, мають застосовуватися тільки до порушень, які мали місце починаючи з 29.05.2021 р.
Адже нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов’язки для суб’єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили (ч. 4 ст. 3 Закону про валюту).
За які ЗЕД-порушення?
Перш за все затямимо собі: Порядок № 524 не встановлює відповідальність за порушення граничних строків ЗЕД-розрахунків за експортними та імпортними операціями.
Дійсно, для розрахунків у таких ЗЕД-операціях наразі встановлено граничний строк у 365 днів (п. 21 Положення № 5***). Однак відповідальність за порушення цього строку встановлюється виключно ст. 13 Закону про валюту. Тому нові ЗЕД-штрафи ніяк не зачіпають відповідальність за порушення зазначеної вимоги валютного законодавства. Відтак, єдиною санкцією за порушення граничних строків ЗЕД-розрахунків залишається ЗЕД-пеня (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).
*** Затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.
Натомість у п. 4 Порядку № 524 перераховано ті порушення, на які нові ЗЕД-штрафи розповсюджуються. Штрафні санкції застосовуються окремо за кожний вид порушень. А вимоги, за порушення яких штрафуватимуть, можуть встановлюватися не лише Законом про валюту, а й актами Нацбанку, прийнятими відповідно до цього Закону. Наприклад, Положенням № 5. Перелічимо та коротко охарактеризуємо основні з них.
Основні порушення, які підпадають під нові ЗЕД-санкції
| Сфера валютного законодавства | Документ, яким встановлено вимогу | Характеристика порушення, за яке накладається штраф відповідно до Порядку № 524 |
| Проведення розрахунків на території України | Стаття 5 Закону про валюту визначає гривню як єдиний законний платіжний засіб в Україні. Відповідно, п. 27 Положення № 2 проголошує, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривнях. Винятками з цього правила є лише операції, перелічені у ч. 2 ст. 5 Закону про валюту та пп. 2 — 4 п. 27 Положення № 2, які можуть здійснюватися у інвалюті та у банківських металах. Тобто починаючи з 29.05.2021 р. здійснення будь-яких інших операцій НЕ у гривні означає штраф згідно з Порядком № 524. Досі податківці лише констатували вищезазначений порядок, але нічого не говорили про штрафи (БЗ 112.05) | |
| * Затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2. | ||
| Проведення розрахунків за валютними операціями | Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Нацбанком (ч. 4 ст. 5 Закону про валюту). Натомість Нацбанк визначив, що розрахунки, а також перекази за валютними операціями здійснюються виключно через банки (п. 31 Положення № 2). Тобто ніякої готівкової інвалюти. Платіжні картки використовувати можна (це теж різновид розрахунків через банк), але тут є свої особливості. Згідно з п.п. 2 п. 109 Положення № 5 дозволені ЗЕД-розрахунки за торговельними контрактами через електронний платіжний засіб за одним торговельним ЗЕД-договором в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір (наразі — 400 тис. грн). Варто зауважити: податківці ще до набрання чинності Порядком № 524 безпідставно обіцяли штрафувати юросіб, які здійснюють розрахунки в межах торговельних операцій з нерезидентом без участі банку. При цьому підставою для застосування штрафу називалася ч. 4 ст. 14 Закону про валюту (БЗ 112.05). Щоправда, ця погроза залишалася здебільшого теоретичною. Принаймні, нам не вдалося віднайти у судовій практиці реальні спроби податківців штрафувати за ЗЕД-розрахунки не через банк без чинного кабмінівського порядку. Починаючи з 29.05.2021 р. у податківців є для цього конкретна правова база | |
| Торгівля валютними цінностями | Торгівля валютними цінностями здійснюється на валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках. При цьому здійснювати таку торгівлю юрособи можуть виключно через уповноважені | |
| установи, які мають ліцензію на таку торгівлю (ст. 6 Закону про валюту; п. 10 Положення № 1). Відтак, на підставі Порядку № 524 будуть штрафувати за торгівлю валютою НЕ на валютних ринках та в обхід установ, що мають на це ліцензії | ||
| * Затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 1. | ||
| Транскордонний переказ валютних цінностей | Транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється виключно через уповноважені установи (ч. 1 ст. 7 Закону про валюту). При цьому необхідно подати банку платіжне доручення на переказ інвалюти (п. 33 Положення № 2). Зазначене платіжне доручення має містити обов’язкові реквізити згідно з п. 2.1 Положення № 216 | |
| * Затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216. | ||
| Здійснення окремих операцій в інвалюті | Що це можуть бути за операції? На нашу думку, юросіб на підставі цього виду порушень можуть штрафувати за: — порушення порядку розрахунків в готівковій іноземній валюті (пп. 42, 43 Положення № 2); — порушення порядку транскордонного переміщення валютних цінностей у поштових відправленнях (ч. 2 ст. 8 Закону про валюту); — відсутність письмового декларування готівкової валюти (п. 7 Положення № 3); — порушення порядку, в якому окремі операції наказує здійснювати Положення № 5 | |
| * Затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 3. | ||
| Здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту | Мабуть, найцікавіший вид порушень. Заходи захисту, які має право запровадити Нацбанк, перелічені у ст. 12 Закону про валюту. Однак порушення яких із зазначених заходів залежить безпосередньо від підприємства? Наприклад, коли існував обов’язковий продаж валюти на міжбанку, банк не мав права перераховувати валютну виручку підприємству, не продавши обов’язкову частку. Тому тут ідеться або про зовсім відверті порушення, як от здійснення операцій, що прямо заборонені Нацбанком на підставі ст. 71 Закону про НБУ. В усіх інших випадках здійснення операцій, на які запроваджено заходи захисту, можливе тільки вкупі з іншими порушеннями. Наприклад, не продавати частину валютної виручки, коли такий захід захисту діє, можна тільки якщо здійснювати ЗЕД-розрахунки не через банк | |
Розмір нових санкцій
Юрособам, які допустили вищеперелічені порушення, загрожує штрафна санкція у розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням. При цьому суму операції перераховують у гривні за курсом НБУ, встановленим на день здійснення операції. А якщо й після цього штрафу юрособа протягом року знову попадеться на валютних порушеннях, сума штрафу зросте вже до 50 % суми операції (п. 5 Порядку № 524).
При цьому окремо штрафується кожен із випадків порушення, встановленого податківцями. На нашу думку, кожен із видів порушень, перелічених у п. 4 Порядку № 524, теж повинен штрафуватися окремо. Тобто якщо податківці одночасно виявили, скажімо, і ЗЕД-розрахунки не через банк, і відсутність письмового декларування, кожне із цих порушень має штрафуватися 25 % штрафом. А вже якщо протягом року юрособа знову попалася на цих же порушеннях — можна штрафувати вже 50 % штрафом.
Однак припускаємо, що податківці будуть вважати повторним будь-яке друге порушення із п. 4 Порядку № 524, а не тільки те саме. І якщо одночасно виявлять два різних види порушень, то перший вид штрафуватимуть 25 % штрафом, а другий — одразу 50 %. Тобто застосовуватимуть такий самий підхід, як і до п. 1 ст. 17 Закону про РРО (див. БЗ 109.20).
Процедура і сучасні реалії
ЗЕД-санкції можна накладати тільки через ППР, якщо валютні порушення виявлені в ході документальної або фактичної перевірки (пп. 6, 7 Порядку № 524). Але ст. 80 ПКУ взагалі не передбачає фактичних перевірок з питань контролю валютного законодавства.
Строк давності для накладення ЗЕД-штрафів — протягом 6 місяців з дати складення акта перевірки. Але не пізніше ніж через три роки з дня вчинення
Тобто так, як і передбачає ч. 2 ст. 15 Закону про валюту.
Тож, у принципі, карантинний мораторій на перевірки (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) дає підприємствам надію, що прямо завтра на них не почнуть накладати нові штрафи. Навіть одіозна постанова КМУ від 03.02.2021 р. № 89 дає підстави попри мораторій провести позапланову перевірку (згідно з п.п. 78.1.1 ПКУ), тільки якщо є інформація про порушення граничних строків ЗЕД-розрахунків. Інші порушення валютного законодавства підстав порушувати ваш спокій до кінця карантинного мораторію на перевірки не дають.
А от карантинний мораторій на штрафи від новоспечених ЗЕД-санкцій ніяк не врятує. Він взагалі не стосується ніяких ЗЕД-штрафів (див. БЗ 112.05). Цей мораторій поширюється лише на штрафи за порушення податкового законодавства (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А валютне законодавство податковим не є (п. 3.1 ПКУ).
Тож коли закінчиться мораторій на перевірки, податківці цілком зможуть накласти нові штрафи за порушення, вчинені за період з 29.05.2021 р. і до закінчення мораторію.
висновки
- За порушення валютного законодавства, допущені з 29.05.2021 р., юрособам загрожують штрафи в розмірі від 25 % суми операції.
- Порушення строків ЗЕД-розрахунків карається тільки ЗЕД-пенею і не передбачає інших штрафів.
- Карантинний мораторій на штрафи не стосується штрафів, які будуть накладатися відповідно до Порядку № 524.
