Інфообмін
Джерела інформації для Держпраці можна витягнути насамперед з підстав для інспекційних відвідувань і позапланових перевірок. Хоча навіть отримуючи певну інформацію, керівник кожного управління Держпраці оцінює її та фактично самостійно приймає рішення, чи доцільно проводити той чи інший захід контролю.
Інформаторами можуть стати:
1) ображені працівники — у частині порушень щодо них трудового законодавства;
2) інші фізичні особи — у частині порушень щодо них правил оформлення трудових відносин (простіше кажучи, неоформлені працівники).
До речі, відгуки ображених працівників (п. 1) і фізосіб (п. 2) щодо цього суперечливі.
Іноді вони, зокрема, жаліються, що органи Держпраці не завжди реагують на такі звернення;
3) органи ДПСУ.
Вони повідомляють про те, що:
— кількість співробітників роботодавця не відповідає співвідношенню обсягів виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом діяльності. До речі, жодних таких офіційних середніх показників немає. Усе на око;
— були виявлені факти порушення законодавства про працю (виявлення повинне відбуватися в межах повноважень податківців).
Зверніть увагу: це формулювання допускає, що порушення може бути виявлене в результаті будь-якої перевірки (документальної/фактичної, планової/позапланової).
Причому фіскали можуть вас і не оштрафувати, але порушення зафіксують в акті й передадуть до Держпраці;
— були виявлені факти здійснення госпдіяльності без державної реєстрації;
4) органи ПФУ.
Щодо них є нюанс. Є два документи, що регулюють те, яку інформацію передають органи ПФУ до Держпраці: Порядок № 823* і Порядок № 11-1. Вони значно відрізняються. Перелік у другому документі значно «схуд» у 2020 році. Проте в Порядку № 11-1 кількість інформації. яка передається, все одно більше, ніж на сьогодні в Порядку № 823. Тому
* Поки ще діє, але його вже успішно оскаржили в суді першої інстанції (див. деталі «Що може перевіряти Держпраці?» цього номера).
не все, що передається від ПФУ до Держпраці, обов'язково призведе до перевірки/інспекційного відвідування
Але про цю інформацію не можна забувати, оскільки прийти в гості можуть на одній підставі, але при цьому зачепитися за інформацію, яка не призводить до перевірки/інспекційного відвідування. Просто приходячи на перевірку/інспекційне відвідування, знатимуть, де шукати.
Інформацію, яку передає ПФУ за Порядком № 823 і Порядком № 11-1, ви можете побачити в таблиці.
Інформація, яка передається ПФУ до Держпраці
| Інформація від ПФУ для Держпраці передається про роботодавців (страхувальників): | |
| у яких щодо працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу | у яких у звітному періоді відображено початок трудових відносин, але повідомлення про прийняття на роботу не направлене |
| у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого дня, збільшилася на 20 % і більше | які у звітному місяці збільшили на 20 % і більше кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час» |
| Інформація в переліку відсутня | які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб (тобто працівників), що перебували у відпустці «за свій рахунок» більше 15 календарних днів* і яким зарплата не нараховувалася |
| Інформація в переліку відсутня | у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб (тобто працівників) і загальної суми зарплати не змінювалися |
| у яких 30 % і більше фізосіб працюють на умовах цивільно-правового договору (ЦПД) | у яких кількість застрахованих осіб (тобто працівників), які працюють на умовах ЦПД, більше 30 % кількості застрахованих осіб у звітному місяці, та/або їх кількість збільшено на 20 % і більше порівняно з попереднім звітним місяцем** |
| * Як бачите, особливості «карантинних» відпусток у Порядку № 11-1 не враховані. Але й підставою для інспекційного відвідування/перевірки ця інформація не стає. ** Розрахунки «допустимої» кількості ЦПДшників тут різні. Наприклад, у вас у штаті 40 співробітників. Ви хочете укласти 12 ЦПД. Якщо керуватися Порядком № 823, то є всі підстави повідомляти про вас Держпраці. Якщо ж використати Порядок № 11-1, то підстав передавати про вас інформацію немає. Бо кількість ЦПДшників не перевищує 30 % застрахованих осіб. | |
| з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення співробітників на 10 % і більше | у яких 20 і більше застрахованих осіб і у звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності на 10 % і більше порівняно з попереднім звітним місяцем |
| Інформація в переліку відсутня | які нараховують зарплату 30 % і більше працівників нижче мінімальної за основним місцем роботи (крім тих, у кого у звітності заповнена ознака «неповний робочий час», і тих, хто уклав і розірвав трудовий договір у звітному місяці*) |
| * Увага! До Порядку № 11-1 не вносилися зміни, пов’язані з об’єднанням звітності з ЄСВ і ПДФО/ВЗ. | |
| Інформація від ПФУ Держпраці передається про працівників (застрахованих осіб): | |
| які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного «роботодавця» більше одного року | виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного страхувальника (тобто «роботодавця») більше одного року |
Також джерелом інформації можуть стати профспілки (з приводу порушення щодо їх членів трудових прав), а також ЗМІ.
Інформаторами тепер офіційно є й органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) (ч. 3 ст. 18 Закону про місцеве самоврядування). Тобто вони тепер можуть лише попросити Держпраці перевірити некомунальне підприємство. Тож тепер будьте удвічі обережніші із запитами з департаментів виконкомів місцевих рад щодо трудових питань.
Раніше в ОМС було право проводити інспекційні відвідування з певних трудових питань. Адже, що цікаво, в п. 2 Порядку № 823 це право залишилося, а ось із профільного Закону про місцеве самоврядування його прибрали. Але вас цей нюанс бентежити не повинен. Закон має пріоритет. Проводити перевірки ОМС усе-таки не можуть.
Хоча на практиці, зазвичай, ОМС і з правом на інспекційні відвідування їх не проводили. Діяли так: подавали запит підприємству (наприклад, чому у вас зарплата нижча мінімальної). А потім зливали інформацію з відповіді до Держпраці. У свою чергу, інспектори праці зі служби проводили інспекційне відвідування.
Цілий список даних передає про роботодавців і Державна служба зайнятості. Перелік наведений у п.п. 1 п. 4 Порядку № 437. Ця інформація, зазвичай, використовується в межах перевірок з питань зайнятості населення (детальніше про перевірки див. «Що може перевіряти Держпраці?»). Наприклад, перелік роботодавців, які не виконали квоту з працевлаштування осіб з інвалідністю.
Рекомендації роботодавцям
Повністю уникнути візитів з боку Держпраці, швидше за все, не вдасться (аж надто широкі їх повноваження). Проте звести до мінімуму ймовірність можливої зустрічі цілком реально. Виходячи з того, хто і коли передає трудовикам інформацію, рекомендуємо вам таке.
1. Найочевидніше, але іноді й найскладніше: постарайтеся не ображати своїх співробітників. Саме вони є одним з основних джерел інформації для Держпраці. Якщо виникла необхідність з якихось причин розстатися з працівником, то зробіть це максимально коректно.
2. Суворо відстежуйте подання повідомлень про прийнятих найманих працівників. Така дрібниця може привести до вас представників Держпраці.
3. Переводьте своїх співробітників на неповний робочий час поступово. Тримайтеся в межах до 20 % порівняно з попереднім місяцем.
4. При оформленні відпустки «за свій рахунок» пам’ятайте про обмеження, встановлені КЗпП і Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Не забувайте про допустимість «карантинних» відпусток без збереження зарплати на весь період карантину. Проте такі відпустки потрібно правильно оформляти (див. детальніше в «Податки & бухоблік», 2020, № 78, с. 4).
5. Регулярно проводьте індексацію доходів або ж підвищуйте заробітну плату.
6. Переводьте співробітників на ЦПД поступово. Відстежуйте співвідношення ЦПДшників і найманих співробітників. Воно не повинне перевищувати 30 % від кількості працівників.
7. Уникайте довгограючих (1 рік і більше) та «вічних» (з автоматичним продовженням строку їх дії) ЦПД. Дробіть їх. При цьому бажано, щоб між закінченням строку одного договору і початком строку наступного договору був часовий розрив.
Пам’ятайте про ризик прихованих трудових відносин, а також про відповідальність для фізосіб за здійснення госпдіяльності без держреєстрації суб’єктом господарювання (ст. 164 КпАП). Детальніше про перекваліфікацію ЦПД читайте «Перекваліфікація із ЦПД у трудовий договір» цього номера.
8. Якщо між фізособою-ЦПДшником і госпсуб’єктом усе-таки плануються тривалі відносини — краще відмовитися від договору цивільно-правового характеру. Безпечніше в цій ситуації все-таки укладати трудовий договір. Також бажано відмовитися від ЦПД тоді, коли законодавець установлює особливі правила для відносин між підприємством / ФОП і професіоналом. Наприклад, якщо йдеться про бухгалтера, то підприємству краще укладати договір про надання бухпослуг саме з ФОП-бухгалтером, а не ЦПД з бухгалтером-фізособою (постанова ВС від 04.03.2021 р. у справі № 0840/3691/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/95315200).
Повторимо: на 100 % уникнути зустрічей з Держпраці не вдасться. Але враховуючи ці поради та інформацію, що отримує Держпраці, привертати до себе увагу ви будете менше.
