Висновок документа
Якщо Товариство буде заправляти чужий транспорт, який буде використовуватися за договором підряду, при виконанні умов, зазначених у підпункті «б» п.п. 14.1.212 ПКУ, то ці операції будуть відноситись до власного споживання та не вважатимуться реалізацією пального
Товариство на період збору врожаю за договорами на перевезення планує залучити вантажні автомобілі для доставки зібраного зерна зі своїх полів на елеватори. Товариство планує заправляти транспорт перевізника із власних транспортних засобів, обладнаних витратомірами-лічильниками. І воно запитує у податківців: чи буде вважатись заправка цих авто реалізацією пального та чи відноситься така заправка до власного споживання пального відповідно до п.п. 14.1.212 ПКУ?
Відповідь надана у класичній манері. Податківці процитували деякі норми ЦКУ, що стосуються договорів підряду (ст. 837 та 839), та відповідні норми з п.п. 14.1.212 ПКУ, де визначено термін «реалізація пального», а також операції (зокрема, із власного споживання пального), які цей термін не охоплює. Після цього авторами відповіді робиться висновок, який ми навели вище (див. у рамочці). Що реалізації пального в розумінні ПКУ не буде у разі виконання таких робіт за договором підряду та при виконанні умов, зазначених у п.п. «б» п.п. 14.1.212 ПКУ. Відповідь із серії «розумій, як заманеться»...
Нагадаємо: у п.п. 14.1.212 ПКУ наведено три пункти з умовами («а», «б» та «в»), які треба одночасно виконувати, щоб заправлення пальним чужої техніки вважалось власним споживанням. Умови з пп. «а» та «в», виходячи із запитання, податківці вважають виконаними: реалізацію пального іншим особам Товариство не здійснює («а») та заправляти транспорт перевізника планує зі своєї техніки, обладнаної витратомірами-лічильниками («в»). Тому і згадують фіскали у висновку лише умови, зазначені у п.п. «б» п.п. 14.1.212 ПКУ. Якщо стисло, це: заправлення в бак машин/техніки для агропромкомплексу, що призначені для виконання робіт на землях сільгосппризначення; що належать іншим особам; що виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, які перебувають у власності або користуванні замовника.
У цьому ми бачимо як мінімум дві серйозні фіскальні зачіпки, які можуть викликати проблеми у Товариства у разі заправлення вантажних авто для перевезення врожаю.
Договір підряду. Послуги будуть виконуватись за договором перевезення, а не за договором підряду. Колись деякі юристи-цивілісти вважали, що договір перевезення є різновидом договору підряду, але з прийняттям ЦКУ такі висновки «канули в Лету».
Очевидно, що договір підряду і договір перевезення є різними (!) видами цивільно-правових договорів, які регулюються різними спеціальними нормами ЦКУ (гл. 61 та гл. 64 відповідно). А якось переробити договір перевезення на підряд, гадаємо, у цьому випадку навряд чи можливо (хіба що взяти авто в оренду). ☹
Земля. Роботи за договором треба виконувати виключно на землях, «що перебувають у власності або користуванні замовника». Тобто, навіть якщо й якось вдасться «перевзути в повітрі» ці операції у договір підряду, як тільки авто виїдуть за межі земельних ділянок Товариства, тут податківці йому й «вила у бік»…
Тож будьте обережні і краще уникайте таких заправлень або спочатку зареєструйтесь платником пального акцизу.
