Відшкодування збитків: право та облік

Право на відшкодування збитків

Недотримання строків постачання, постачання неякісних товарів (робіт, послуг), псування та втрата товарів при перевезенні, несвоєчасна оплата та й будь-який неузгоджений відступ від умов договору — це все порушення умов господарських договорів. У результаті таких порушень одна сторона зазнає збитків, а інша зобов’язана їх відшкодувати (ч. 1 ст. 224 і ч. 1 ст. 226 ГКУ, ст. 22 ЦКУ).

Детальніше умови та правила відшкодування збитків див. «Збитки та інші «радощі»: юридичне» цього номера. Тут же виокремимо лише основні моменти:

1. Що таке збитки? Збитки — це витрати постраждалої сторони у зв’язку з утратою або пошкодженням її майна, а також не отримані нею доходи, які така сторона отримала б при належному виконанні контрагентом зобов’язання (або дотриманні ним правил здійснення госпдіяльності). Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГКУ

2. Умови стягнення. Для правомірності стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу госпправопорушення: (1) порушення зобов’язання; (2) збитки; (3) причинний зв’язок між порушенням зобов’язання і збитками; (4) вина (ст. 226 ГКУ, ст. 614, 623 ЦКУ).

3. Розмір відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі. Врахуйте: якщо за порушення зобов’язання договором також передбачено стягнення неустойки (штрафу, пені), то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями (ст. 232 ГКУ). Хоча законом або договором можуть передбачатися інші випадки, коли: (1) допускається стягнення тільки штрафних санкцій; (2) збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад штрафні санкції; (3) за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Тож якщо сторони в договорі прямо не обумовлять, який з варіантів вони обрали, то вважається, що відшкодуванню підлягають збитки, не покриті неустойкою.

4. Процедура стягнення. Суми відшкодування збитку можна стягнути в претензійному (позасудовому) або судовому порядку. Якщо спроби вирішити проблему за претензією не принесли позитивного результату, то звертаємося до господарського суду.

ПДВ

З 23.05.2020 р. у п. 188.1 ПКУ тепер прямо прописано, що суми відшкодування шкоди через невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань не включаються до договірної вартості (бази оподаткування ПДВ). Тож тепер однозначно — сума відшкодування збитків, яка надійшла платникові, не може бути об’єктом ПДВ.

З оглядкою на такі зміни поспішили змінити свої колишні фіскальні консультації й податківці. Так, у БЗ 101.07, відповідаючи на запитання, чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, що надходять платникові податків як відшкодування шкоди за пошкоджене, знищене або втрачене майно, говорять:

1) кошти, що надійшли як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно згідно з п. 188.1 ПКУ, не включаються до бази оподаткування ПДВ;

2) якщо при придбанні/виготовленні майна платник сформував податковий кредит (ПК), а надалі це майно було знищене, загублене або в результаті пошкодження його якість змінилася настільки, що воно не може бути використане за прямим призначенням, платник зобов’язаний нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) згідно з п. 198.5 ПКУ.

Проте після цього податківці все одно продовжують розуміти ситуацію неоднозначно. Багато що залежить від формулювань умов договору (детальніше див. «Відшкодування шкоди (збитків) і ПДВ» цього номера).

Бухгалтерський облік

Постраждала сторона суму збитків, що належать до відшкодування, показує у складі інших операційних доходів: Дт 374 — Кт 715. Робить це, враховуючи норми п. 5 П(С)БО 15, у момент визнання боржником суми збитків за претензією або в момент отримання рішення господарського суду про їх стягнення. При отриманні належних сум відшкодування робить запис: Дт 311 — Кт 374.

Порушник на дату визнання претензії або отримання рішення суду визнає суму збитків, що підлягають відшкодуванню, у складі інших операційних витрат: Дт 948 — Кт 685. Виплату збитків оформляє записом: Дт 685 — Кт 311.

Податок на прибуток

Постраждала сторона відшкодування збитків у податковоприбутковому обліку відображає за бухправилами — збільшивши бухдохід, вона збільшить і об’єкт для оподаткування.

Порушник згідно з п.п. 140.5.11 ПКУ повинен збільшити фінрезультат на суми відшкодування збитків і компенсації неотриманого доходу (упущеної вигоди), нарахованих згідно з цивільним законодавством та цивільно-правовими договорами (у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності), на користь:

1) осіб, які не є платниками податку на прибуток (окрім фізосіб, що є платниками ПДФО) і

2) платників-нульовиків згідно з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Виходить, якщо порушник-високодохідник (або малодохідник-доброволець) відшкодовує збитки неплатникові податку на прибуток або платнику-нульовику, він повинен прибрати ці витрати з податковоприбуткового обліку (збільшити на їх суму фінрезультат). Таке збільшення можна відобразити в ряд. 3.1.1 додатка РІ до прибуткової декларації (див. лист ДПСУ від 20.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07).

Якщо відшкодування виплачується прибутківцю або ФОП на загальній системі оподаткування, збільшувати фінрезультат не потрібно.

Єдиний податок

Доходом підприємства на ЄП є будь-який дохід, отриманий у грошовій (готівковій та/або безготівковій), а також матеріальній і нематеріальній формі (п. 292.1 ПКУ). Величину ЄП-доходу визначають за даними обліку (пп. 292.13, 296.1 ПКУ).

Сума відшкодування збитків, що отримується за визнаною претензією або за рішенням суду:

1) не згадується в переліку винятків з п. 292.11 ПКУ, які з метою оподаткування не включаються до складу ЄП-доходу, а

2) в бухобліку (як ми з’ясували вище) згідно з П(С)БО 15 визнається як дохід (Кт 715).

Тому вона повинна включатися до доходу для оподаткування єдиним податком. На це звертають увагу й податківці (див. лист ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 29.08.2018 р. № 3764/ІПК/02-32-12-04). Враховуючи норми п. 292.6 ПКУ, відшкодування збитків у складі ЄП-доходу відображаємо на дату отримання на рахунок.

При цьому врахуйте: при отриманні відшкодування збитків за рішенням суду така сума єдиним податком оподатковується (до доходу для цілей сплати ЄП включається), але в розрахунку доходу з метою збереження статусу платника ЄП не враховується (п. 292.15 ПКУ).

Прикладів порушень договірних зобов’язань, що призводять до відшкодування збитків, безліч, і всі вони можуть мати різні облікові й податкові наслідки для сторін.

Зупинимося на одному з них.

Приклад. Після оприбуткування товару на 60000 грн (у т. ч. ПДВ — 10000 грн) покупець виявив, що його частина на суму 24000 грн (у т. ч. ПДВ — 4000 грн) не відповідає комплектації. Для повернення неналежного товару покупець вимушений був оплатити транспортні послуги в сумі 1200 грн (у т. ч. ПДВ — 200 грн) і виставив продавцеві претензію на цю ж суму. Продавець претензію визнав і перерахував покупцеві заявлену в ній суму відшкодування збитків.

Відшкодування збитку в обліку