Орендар пошкодив основний засіб: які наслідки?

Правове

Правові наслідки такої ситуації регулює ст. 779 ЦКУ. Згідно з ч. 1 та 2 цієї статті орендар повинен усунути погіршення речі, які сталися з його вини, а за неможливості відновлення орендодавець має право вимагати відшкодування завданих збитків. Але ч. 3 цієї статті знімає з орендаря відповідальність, якщо погіршення сталося внаслідок нормального зносу цього майна чи упущень орендодавця.

Тому спочатку важливо визначитися з реальною причиною погіршення (пошкодження) орендованого ОЗ. І — якщо причиною цього не є нормальний знос ОЗ, то визначити, з чиєї вини це відбулося, тобто хто відповідатиме.

Нормальний знос. В цивільному законодавстві таке поняття не визначено. Зазвичай для визначення нормального зносу орієнтуються на норми амортизації об’єкта ОЗ. Якщо термін корисного використання ОЗ, визначений в бухобліку обґрунтовано (наприклад, з оглядкою на термін експлуатації в техдокументації ОЗ), а не за довідником «стеля» ☺, то це — геть непоганий орієнтир. Але тут велику роль можуть відігравати умови та інтенсивність експлуатації об’єкта. У зв’язку з чим питання (алгоритм) визначення нормального зносу сторонам бажано врегулювати ще на етапі укладання договору оренди, щоб потім не вдаватися до проведення експертизи та/або звернення до суду.

Це питання важливе, і щоб чітко визначити нормальний знос на момент пошкодження об’єкта і, відповідно, суму збитків, яка підлягатиме компенсації орендодавцю.

На кого буде покладено відповідальність. Стаття 776 ЦКУ визначає, на кому лежить обов’язок ремонту (відновлення) речі, що передана у оренду. Згідно з нею поточний ремонт речі проводиться орендарем і за його рахунок. Капітальний ремонт речі повинен проводити орендодавець за свій рахунок і в строк, установлений договором. Звісно, «якщо інше не встановлено договором або законом». Але ж ці норми — для ситуації, коли об’єкт оренди експлуатується в нормальних умовах і нормально (природно) зношується.

Але в нашому випадку мова йде не про природне погіршення орендованого ОЗ, і тому тут норми ст. 776 ЦКУ незастосовні, а повинні працювати саме норми згаданої ст. 779 ЦКУ. І якщо погіршення сталося не з причини упущень орендодавця, то матеріально відповідати буде орендар. Звісно, можливі й випадки, коли вина в погіршенні стану об’єкта буде частково лежати на кожній зі сторін, і витрати на відновлення об’єкта будуть між ними на якихось умовах поділені.

Однак, судячи із запитання читача, у його випадку об’єкт було пошкоджено орендарем, тому далі ми будемо виходити з того, що вина в погіршенні ОЗ була тільки його, і варіанти спільної відповідальності чи відповідальності орендодавця ми розглядати не будемо.

Варіанти ліквідації наслідків пошкодження

Отже, у нашому випадку орендар відповідно до ст. 779 ЦКУ повинен усунути погіршення — привести ОЗ у відповідність зі станом, в якому він передавався йому в оренду (з урахуванням нормального зносу до моменту його пошкодження). А у разі неможливості — відшкодувати орендодавцю збитки. Щоб уникати у таких ситуаціях непорозумінь, бажано в договорі оренди обумовлювати терміни відновлення об’єкта, склад компенсації збитків, тощо.

Розглянемо ці два основних варіанти-виходи з цієї ситуації, а потім їх податково-облікові наслідки в обох сторін.

Відновлення (ремонт) об’єкта орендарем. Тут орендар за власний кошт відновлює до відповідного стану пошкоджений ОЗ.

Компенсація збитків орендодавцю. Залежно від стану пошкодженого об’єкта така компенсація може містити в собі повну вартість пошкодженого об’єкта (коли ОЗ втрачено/неремонтоздатний) або частину його вартості. Окрім того, компенсація може включати не тільки суму реальної шкоди, а також і упущену вигоду (неотриманий прибуток).

Компенсація орендарем збитків за домовленістю сторін може бути й не (тільки) грошовою. Тобто можливий і варіант компенсації «натурою» — ТМЦ, роботами, послугами, у т. ч. шляхом повернення орендодавцю об’єкта ОЗ, аналогічного пошкодженому.

Оскільки цей випуск присвячено компенсації збитків, то більше уваги приділимо саме другому варіанту.

Відновлення

В орендаря облікові особливості будуть такі.

Бухоблік. Оскільки за нормами ЦКУ тут обов’язок ремонту (усунення пошкодження) об’єкта покладається на орендаря, то відображення в обліку аналогічне плановим ремонтам об’єкта оренди, які виконує орендар.

Тобто якщо витрати на такий ремонт об’єкта ОЗ не призведуть до його поліпшення (а такий варіант малоймовірний і ми його не розглядаємо), то вони підуть до витрат звітного періоду.

Податок на прибуток. Податковий облік тут базується на бухобліку. Спеціальних різниць для таких випадків (без поліпшень) розд. ІІІ ПКУ не передбачає.

ПДВ. Суми «вхідного» ПДВ за витратами на відновлення об’єкта орендар має право віднести до складу податкового кредиту в загальному порядку (п. 198.3 ПКУ).

В орендодавця змін в обліку це відновлення може не покликати взагалі.

Бухоблік. У нього цей об’єкт ОЗ, незважаючи на такі його «перипетії», продовжує залишатися на балансі і так само амортизуватись.

Податок на прибуток та ПДВ. Податок на прибуток тут зав’язаний на бухоблік плюс амортизаційні різниці за ст. 138 ПКУ (якщо вони платником застосовуються). Тобто в орендодавця тут без змін. І ПДВ такі операції орендаря у нього ніяк не зачеплять.

Компенсація збитків. Орендар

Бухоблік. Узгоджена сторонами (у тому числі, за визнаною претензією) сума компенсації орендодавцю збитків відноситься на інші операційні витрати орендаря: Дт 948 — Кт 685.Її сплата відображається: Дт 685 — Кт 31, 30. Якщо компенсація буде ТМЦ, роботами чи послугами, то в обліку має бути відображена їх реалізація із відповідним згортанням заборгованостей: Дт 685 — Кт 36, 377.

Податок на прибуток. Тут орієнтир на бухоблік. Але якщо орендар застосовує податкові різниці, то треба пам’ятати, що з 23.05.2020 р. редакція п.п. 140.5.11 ПКУ передбачає збільшувати фінрезультат на суму відшкодування збитків і компенсації упущеної вигоди, нарахованих згідно з цивільно-правовими договорами (у тому числі у сфері ЗЕД*), на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (окрім фізичних осіб, у т. ч. ФОП, які є платниками ПДФО) і платників-нульовиків згідно з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

* Тобто — якщо орендодавець — нерезидент і неплатник податку на прибуток.

ПДВ. Грошова компенсація ніяк не вплине на ПДВ орендаря. А от якщо компенсація буде товарами-послугами, то така операція є постачанням і база оподаткування ПДВ за нею визначатиметься згідно з п. 188.1 ПКУ. Детальніше про ПДВ читайте «Відшкодування шкоди (збитків) і ПДВ».

Компенсація збитків. Орендодавець

Бухоблік та податок на прибуток. На суму компенсації виникає дохід, який збільшить базу оподаткування податком на прибуток. Нарахування узгодженої орендарем або судовим рішенням суми компенсації збитків відображається в обліку проводкою: Дт 374, 377 — Кт 715*. При надходженні компенсації: Дт 31, 30 — Кт 374, 377.

* І хоча цей субрахунок називається «Одержані штрафи, пені, неустойки», згідно з Інструкцією № 291 на ньому відображаються і суми компенсації понесених збитків.

Якщо компенсація буде негрошовою, то в обліку відображатиметься отримання ТМЦ та/або результатів робіт/послуг. Але воно не є безкоштовним, тому тут в обліку буде згортання заборгованостей (див. нижче).

Якщо об’єкт ОЗ відновленню взагалі не підлягає і його вже як об’єкт неможливо реалізувати, орендодавцю доведеться списати в бухобліку його вартість.

ПДВ. Суми відшкодування шкоди відповідно до абз. 5 п. 188.1 ПКУ не входять до бази оподаткування ПДВ (детальніше про це — на с. 5). Але якщо при придбанні/виготовленні майна платник сформував ПК, а надалі це майно було знищене, загублене або в результаті цього воно не може бути використане за прямим призначенням, платник зобов’язаний нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ.

Якщо компенсація буде у вигляді ТМЦ та/або послуг, ПДВ з вартості таких ТМЦ/послуг орендодавець має право відобразити у ПК (за наявності зареєстрованої орендарем ПН).

Бухоблік відшкодування шкоди за пошкоджений об’єкт оренди