висновок документа
Особливі пільгові постачання з п. 199.6, п.п. 2 п. 381, пп. 26, 46, 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ враховують у загальних обсягах операцій (у гр. 4 ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ). Проте за подвійними придбаннями (призначеними для одночасного використання в оподатковуваних і таких пільгових операціях) розподільчі ПЗ за п. 199.1 ПКУ нараховувати не треба
Нагадаємо, що деякі пільгові постачання (такі як постачання власного металобрухту, карантинних медтоварів та інші) виведені з-під ПДВ-розподілу. У ПКУ чорним по білому написано, що правила ст. 199 ПКУ на них не поширюються. А це означає, що ні розраховувати ЧВ (від укр. «частка використання»), ні розподіляти ПДВ (тобто нараховувати розподільчі ПЗ) через такі постачання платникові не треба.
Причому про те, що такі операції залишаються за бортом ПДВ-розподілу, раніше говорили і податківці. Фіскали роз’яснювали, що в неоподатковуваних операціях їх ураховувати не треба і обов’язок подавати розрахунок ЧВ (тобто відомий усім додаток Д7, який з березня став додатком Д6) у платників відсутній (лист ДФСУ від 22.12.2018 р. № 5364/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Схожі висновки звучали і в листах ДФСУ від 05.04.2018 р. № 1387/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 26.12.2017 р. № 3143/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і ГУ ДПС у Львівській обл. від 28.07.2020 р. № 3092/ІПК/13-01-04-01. Такий підхід був цілком виправданий і відповідав нормам ПКУ. Адже раз для цих операцій немає ПДВ-розподілу, то їх викидання з розрахунків і неучасть у ЧВ було абсолютно справедливим.
Що говорять податківці зараз? Тепер фіскали чомусь роз’яснюють, що ці пільгові постачання слід уключати в загальні обсяги і враховувати в гр. 4 таблиці 1 додатка Д6. Неначе не зважаючи на норми ПКУ, фіскали сліпо керуються формулою з таблиці. Хоча і визнають, що розподіляти ПДВ через них не треба.
Але що як дотриматися рецепту контролерів і ці пільгові постачання (які за ПКУ виведені (!) з-під ПДВ-розподілу) включити в розрахунок ЧВ?
По-перше, за логікою фіскалів, через такі постачання доведеться розраховувати і декларувати ЧВ (тобто подавати додаток Д6 з розрахунком частки). Проте це суперечитиме ПКУ, яким прямо передбачено, що правила розподілу таких постачань не стосуються. А у фіскалів виходить цікаво: розподілу при таких постачаннях немає, а частка є? Навіщо тоді її рахувати — не зрозуміло. Можливо, без додатка Д6 податківці навіть вважатимуть декларацію не поданою. Хоча, звичайно, це вже перебір, адже ПКУ рахувати ЧВ не вимагає.
А по-друге, такий розрахунок дасть викривлене значення ЧВ. І якщо окрім цих пільгових операцій є й інші пільгові постачання, то частка неоподатковуваних операцій буде завищена. Тому і розподільчих ПЗ нарахуємо більше. Невже цього і хочуть податківці? До того ж, за їх версією, фактично ці пільгові постачання впливатимуть на розрахунок ЧВ і ПДВ-розподіл. Тоді як ПКУ встановлене зворотне і для таких постачань, навпаки, зроблено виняток.
Отже, вважаємо, податківці поспішили з висновками. Та й чому фіскали поміняли позицію, не зрозуміло. Адже норми ПКУ відтоді не змінювалися. І раз за ПКУ для цих пільгових операцій встановлено виняток — вони поза розподілом — притягувати їх за вуха до розрахунку ЧВ і ПДВ-розподілу не слід. На наш погляд, у загальні обсяги їх уключати не треба. Їм узагалі не місце в додатку Д6! Адже правила розподілу їх обходять стороною. Тому все ж сподіваємося, що контролери передумають і повернуться до колишньої зваженої позиції.
