У роздрібній торгівлі при постачанні товарів за готівку кінцевим споживачам платник ПДВ складає ПН за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку № 1307). Фіскали вважають, що така підсумкова ПН складається на підставі даних Z-звіту. У самому Z-звіті враховуються вартість поверненого товару та грошові кошти, повернені покупцеві в день продажу. Тому якщо кінцевий споживач повернув придбаний товар у той же день, коли цей товар придбав (до того, як сформований Z-звіт), то жодного РК у цьому випадку складати не потрібно. Відвантаження і повернення будуть враховані в підсумковій ПН за такий «насичений» день (101.15 БЗ). Тому якщо ви згорнете постачання і повернення товару одним днем в одній підсумковій ПН, то ви все зробите правильно.
Інша річ, якщо повернення товару кінцевим споживачем відбувається наступного дня і пізніше (коли підсумкова ПН за день продажу вже складена). За таких обставин до підсумкової ПН потрібно скласти зменшуючий РК. Адже поточне повернення відвантаженого раніше товару з підсумковою ПН поточного дня жодним чином не пов’язане, а отже, не може в ній згортатися.
РК до підсумкової ПН (як і до будь-якої ПН, яка не видається покупцеві) реєструє сам постачальник (п. 9 Порядку № 1307). У лівому верхньому кутку такого РК зазначається, що він не підлягає наданню покупцеві (тип причини — «11»). При цьому код причини коригування в РК беремо той, який відповідає причині коригування (101.15 БЗ): зокрема, при повному поверненні використовуємо «103» — повернення товару або авансових платежів, при частковому застосовуємо код «102» — зміна кількості. Оскільки в підсумковій ПН, так само як і у звичайній ПН, заповнюються всі графи (у тому числі графи 6 і 7 розділу Б), РК до неї заповнюємо в загальному порядку.
Головна проблема зменшуючого РК, складеного на будь-якого неплатника ПДВ (а не тільки на кінцевого споживача), полягає в тому, що якщо подати його на реєстрацію в ЄРПН після закінчення 14 календарних днів* з дати складання коригованої ПН (за умови її своєчасної реєстрації), то такий РК можуть заблокувати (п. 6 Критеріїв ризиковості операцій). Причому має значення не дата складання РК, а дата подання РК на реєстрацію. Припустимо, ПН і зменшуючий РК до неї можуть бути складені навіть однією датою**, але якщо РК подати на реєстрацію в ЄРПН після закінчення 14 календарних днів з дати складання коригованої ПН, такий РК може потрапити під блокування. Причому формально з вищевказаної норми випливає, що зменшуючий РК, поданий на реєстрацію після 14 днів з дати ПН, зареєстрованої у ЄРПН із запізненням, під блокування не потрапляє.
* Імовірніше, цей строк узятий із законодавства про захист прав споживачів, згідно з яким саме протягом 14 днів кінцевий споживач має право повернути придбаний товар. Хоча цей момент далеко не скрізь доречний.
** Наприклад, склали окрему ПН помилково на неплатника ПДВ (покупець виявився ПДВшником), у той же день склали зменшуючий РК і нову ПН як на платника ПДВ.
У принципі, зменшуючий РК, а також РК, складений на неплатника ПДВ, завжди перебувають під загрозою блокування. Адже на них не поширюються ознаки безумовної реєстрації (перший абзац п. 3 Порядку № 1165). Тобто заблокувати РК можуть навіть за наявності достатнього податкового навантаження, відповідності ознаці «500 тис. грн» або наявності Таблиці даних, урахованої податківцями.
Таким чином, щоб уникнути блокування зменшуючого РК, складеного до ПН на неплатника ПДВ, радимо дотримуватися 14-денного строку його подання на реєстрацію.
