Висновок документа
Мінфін в УПК пояснив, в яких випадках працює ІТ-пільга з ПДВ (з п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) для послуг з техпідтримки програмної продукції
Побачити УПК щодо послуг техпідтримки програмної продукції (ПП), безумовно, цікаво. Поготів, що Мінфін підійшов до питання всебічно й розглянув обидва варіанти: коли послуги техпідтримки входять і не входять до вартості ПП.
Якщо техпідтримка включена до вартості ПП. Передусім зауважимо, що, на жаль, але ПКУ не дає визначення поняттю «послуги техпідтримки». Проте зі старих роз’яснень контролерів і свіжішої УПК можна дізнатися, що до них відносять: установлення, налаштування, тестування, консультування щодо користування ПП, виявлення та усунення недоліків. А ось розуміти під техпідтримкою, скажімо, оновлення/зміни/доповнення ПП просто некоректно — оскільки такі операції й так за п. 261 прирівняно до програмних постачань і ПП.
Так от, найпростіше, якщо послуги техпідтримки включені до вартості ПП — тоді вони звільняються від оподаткування. Оскільки в такому разі вони є складовою частиною операції з постачання ПП, тому пільгуються у складі її вартості. Хоча їх вартість при цьому краще взагалі не виокремлювати.
Якщо техпідтримка не включена до вартості ПП. Проте навіть якщо послуги техпідтримки поставляються окремо, вони мають шанс потрапити під ІТ-пільгу. Коли це можливо? Коли послуги техпідтримки супроводжують будь-які зміни/оновлення/доповнення ПП.
Так, наприклад, якщо відбуваються будь-які зміни/оновлення/доповнення ПП та/або розширення функціонала комп’ютерних програм, або передача прав на їх отримання протягом якогось часу і при цьому до їх вартості закладені послуги з техпідтримки (установлення, налаштування, тестування, виявлення/усунення недоліків, консультування щодо користування ПП), то такі операції звільняються від оподаткування (пільгуються). А тому, наприклад, оновлення ПП, що поставляються разом з установленням та налаштуванням (за одну загальну вартість), повинні підпадати під ІТ-пільгу. По суті, тут маємо справу з постачанням (разом із техпідтримкою) програмних змін/оновлень/доповнень, охоплених у п. 261 програмною пільгою. Причому й у цьому випадку вартість техпідтримки не варто виокремлювати.
А ось якщо техпідтримка полягає лише в установленні, налаштуванні, тестуванні, виявленні/усуненні недоліків, консультуванні і при цьому жодних змін/оновлень/доповнень у ПП не відбувається, то такі послуги техпідтримки оподатковують 20 % ПДВ за п.п. «в» п. 186.3 ПКУ).
Зверніть увагу: Мінфін не висуває жодних умов щодо суб’єктного складу і не говорить про пільгову техпідтримку лише від розробників (як раніше роз’яснювалося в питанні 4 УПК, затвердженої наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536, і в окремих консультаціях). Адже режим звільнення встановлений для операцій, а не для окремих осіб. Тому при дотриманні зазначених умов пільгуватися повинна й техпідтримка від посередників. Сподіваємося, тепер питання закрито.
Шкода тільки, що Мінфін жодним словом не обмовився про техпідтримку за участю (від/для) нерезидента. Підхід за логікою має бути тим же, з тією лише особливістю, що місце постачання визначають за отримувачем. А тому техпідтримка для нерезидента взагалі не буде об’єктом ПДВ (місце постачання за межами). А ось техпідтримку від нерезидента: оподатковувану — урахуємо як отримання оподатковуваних послуг від нерезидента, а пільгову — у декларації ніяк не відображатимемо (БЗ 101.24; лист ДПСУ від 08.10.2019 р. № 627/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).
